Перейти до вмісту

Масіх Алінеджад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Масіх Алінеджад
Народилася11 вересня 1976(1976-09-11) (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Qomi Kolad, Esbu Kola Rural Districtd, Центральний (бахш, шагрестан Баболь), Баболь (шагрестан), Мазендеран, Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США
 Велика Британія
 Іран
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняБруклін Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка, блогерка, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materOxford Brookes Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовперська, англійська і мазандеранська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАгентство США з глобальних медіа[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2001 — тепер. час
Нагороди
IMDbID 6515661 Редагувати інформацію у Вікіданих

Масуме «Масіх» Алінеджад-Гомі (перс. مسیح علی‌نژاد, нар. 11 вересня 1976) — іранська журналістка, авторка та політична діячка. В даний час Алінеджад працює ведучою / продюсеркою перської служби VOA, кореспондента «Радіо Фарда», часта співробітниця телебачення «Маното» та редакторка журналу IranWire.[2][3][4][5][6][7][8]

Алінеджад відома своєю критикою до іранської влади. Зараз вона живе в еміграції в Нью-Йорку і здобула кілька нагород, включаючи премію з прав людини з Женевського саміту з прав людини Watch ООН 2015 року, премію Оміда за журналістику від Фонду Мехді Шемсара та нагороду AIB Media Excellence «настійно рекомендується».[9][10][11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://govtribe.com/vendors/masih-alinejad-7dek1
  2. ↑ Masih Alinejad. New Internationalist (англ.). 1 листопада 2007. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2020.
  3. ↑ Zakaria, Rafia (3 липня 2018). The Woman Whose Hair Frightens Iran. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  4. ↑ Secretary Pompeo's Meeting With Iranian Women's Rights Activist Masih Alinejad. web.archive.org. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  5. ↑ Radio Farda and Radio Free Afghanistan Honored By AIB. RFE/RL (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 11 лютого 2020.
  6. ↑ Moaveni, Azadeh. How the Trump Administration Is Exploiting Iran’s Burgeoning Feminist Movement. The New Yorker (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 11 лютого 2020.
  7. ↑ Alinejad, Masih (6 жовтня 2019). Opinion | My Brother Ali Is Iran's Latest Hostage. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2020.
  8. ↑ Masih Alinejad: Female politicians must challenge compulsory hijab. UN Watch (амер.). 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
  9. ↑ Pompeo Tells Iranian Rights Activist Of U.S. Support. RFE/RL (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  10. ↑ Masih Alinejad Calls on Swedish Politicians To Join anti compu... (укр.), архів оригіналу за 12 листопада 2020, процитовано 11 лютого 2020
  11. ↑ Family of prominent Iranian women's rights activist detained. www.amnesty.org (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 11 лютого 2020.