Масіх Алінеджад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масіх Алінеджад
Masih Alinejad (cropped).jpg
Народилася 11 вересня 1976(1976-09-11) (45 років)
Qomi Kolad, Esbu Kola Rural Districtd, Central Districtd, Babol Countyd, Мазендеран, Іран або Babol Countyd, Мазендеран, Іран
Країна Flag of Iran.svg Іран
Місце проживання Бруклін
Діяльність журналістка, блогерка, письменниця
Alma mater Oxford Brookes Universityd
Знання мов перська і англійська
Роки активності 2001 — тепер. час
IMDb ID 6515661

Масуме «Масіх» Алінеджад-Гомі (перс. مسیح علی‌نژاد‎, нар. 11 вересня 1976) — іранська журналістка, авторка та політична діячка. В даний час Алінеджад працює ведучою / продюсеркою перської служби VOA, кореспондента «Радіо Фарда», часта співробітниця телебачення «Маното» та редакторка журналу IranWire.[1][2][3][4][5][6][7]

Алінеджад відома своєю критикою до іранської влади. Зараз вона живе в еміграції в Нью-Йорку і здобула кілька нагород, включаючи премію з прав людини з Женевського саміту з прав людини Watch ООН 2015 року, премію Оміда за журналістику від Фонду Мехді Шемсара та нагороду AIB Media Excellence «настійно рекомендується».[8][9][10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Masih Alinejad. New Internationalist (англ.). 1 листопада 2007. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2020. 
  2. Zakaria, Rafia (3 липня 2018). The Woman Whose Hair Frightens Iran. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020. 
  3. Secretary Pompeo's Meeting With Iranian Women's Rights Activist Masih Alinejad. web.archive.org. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020. 
  4. Radio Farda and Radio Free Afghanistan Honored By AIB. RFE/RL (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 11 лютого 2020. 
  5. Moaveni, Azadeh. How the Trump Administration Is Exploiting Iran’s Burgeoning Feminist Movement. The New Yorker (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 11 лютого 2020. 
  6. Alinejad, Masih (6 жовтня 2019). Opinion | My Brother Ali Is Iran's Latest Hostage. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2020. 
  7. Masih Alinejad: Female politicians must challenge compulsory hijab. UN Watch (амер.). 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  8. Pompeo Tells Iranian Rights Activist Of U.S. Support. RFE/RL (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020. 
  9. Masih Alinejad Calls on Swedish Politicians To Join anti compu... (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  10. Family of prominent Iranian women's rights activist detained. www.amnesty.org (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 11 лютого 2020.