Матвєєва Леся Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Леся Василівна Матвєєва
MatvieievaL V.jpg
Народилася 12 липня 1930(1930-07-12)
Харківці
Померла 4 липня 2012(2012-07-04) (81 рік)
Київ
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь історія
Заклад Інститут сходознавства НАН України
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України

Леся Василівна Матвєєва (12 липня 1930, Харківці — 4 липня 2012, Київ) — український історик, дослідниця історії науки і техніки, доктор історичних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені А. Кримського НАН України[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 12 липня 1930 року в селі Харківцях (нині Пирятинського району Полтавської області). У 1955 році закінчила історичний факультет Київського державного університету. Працювала викладачем історії у середній школі міста Києва, науковим співробітником Центрального історичного архіву УРСР, в Інституті економіки АН УРСР.

У 1966 році закінчила аспірантуру. Захистила кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток будівництва як галузі народного господарства». У 19701986 роках — старший науковий співробітник відділу історії техніки Інституту історії АН УРСР. У 19861991 роках — старший науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки АН УРСР. З 1991 року — старший науковий співробітник, заступник директора, у 19992012 роках — директор Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України.

У 1996 році захистила докторську дисертацію на тему: «Національна академія наук України: етапи розвитку та доля вчених».

Її чоловік — Матвєєв Валентин Володимирович — вчений-металознавець, академік НАН України.

Померла у Києві 4 липня 2012 року.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Виктор Григорович — первый украинский славяновед-византолог (1815–1876). — Київ, 2010. — 192 с.;
  • Владислав Бузескул — историк своего времени. — Київ, 2008. — 713 с.;
  • Нариси з історії сходознавства. — Київ, 2008. — 398 с.;
  • Нариси з історії Всеукраїнської академії наук. — Київ, 2003. — 294 с.;
  • Юлиан Кулаковский. — Київ, 2002. — 482 с.;
  • А. Ю. Кримський — неодмінний секретар Всеукраїнської Академії наук. — Київ, 1997. — 171 с. (у співавторстві з Е. Циганковою);
  • Історія Академії наук України. — Київ, 1993 (у співавторстві);
  • Микола Прокопович Василенко. — Київ, 1991. — 267 с. (у співавторстві з І. Усенком);
  • Отто Юльевич Шмидт. — Москва, 1990. — 228 с.;
  • Соціально-економічні умови соціалістичної революції на Україні. — Київ, 1987;
  • Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР. — Київ, 1985 (у співавторстві);
  • Развитие металлургии в Украинской ССР. — Київ, 1980 (у співавторстві).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вчені Інституту історії України. Біобібліографічний довідник. Серія: Українські історики. — Випуск 1. — Київ, 1998;
  • Хто є хто в Україні. — Київ, 2000, 2004, 2007;
  • Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник. — Київ., 2001;
  • Імена України. — Київ, 2002, 2007;
  • Кияни. Біографічний словник. — Київ, 2004;
  • Україна наукова: довідково-іміджове видання. — Том 1. — Київ, 2005;
  • Золота Україна. Інформа- ційний довідник. — Київ, 2005;
  • Національна Академія наук України: 1918—2008: до 90-річчя від дня заснування. — Київ, 2008;
  • Бубенок О. Б. Історичні дослідження в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України // СС. — 2008. — № 3;
  • Леся Василівна Матвєєва. Біобібліографічний покажчик. — Київ, 2010. — 64 с.;
  • Мавріна О. С., Бубенок О. Б. До ювілею Лесі Василівни Матвєєвої // Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л. В. Матвєєвої. Збірник наукових статей. — Київ, 2010. — С. 8−12;
  • Циганкова Е. Г. Л. В. Матвєєва − історик науки // Там само. − С. 13−24.

Джерела[ред. | ред. код]