Матвій із Міхова

Матвій із Міхова
пол. Maciej Miechowita
Народився	1457 Мехув, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер	18 вересня 1523 Краків, Королівство Польське
Поховання	катедра святих Станіслава і Вацлава
Країна	Королівство Польське
Діяльність	географ, історик, астролог
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	латина
Заклад	Ягеллонський університет
Конфесія	католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Матвій із Міхова (лат. Mathiae de Mechovia; пол. Maciej z Miechowa, Maciej Miechowita; нар. 1457(1457) — пом. 8 вересня 1523) — польський освітній і науковий діяч періоду Відродження. Краківський канонік, історик, географ, доктор медицини. Придворний лікар і астролог короля Сигізмунда I Старого. Один із популяризаторів ідей сарматизму. Фундатор парафіяльних шкіл і шпиталів. Походив із міста Мехува. Справжнє ім'я — Мацей Карпіґа (пол. Maciej Karpiga), також вживають Матвій Карпига). Професор (з 1485) і ректор Краківської академії (1501—1519). Член магістрату Кракова (з 1523). Автор праць з історичної та географічної тематики латинською мовою: «Трактат про дві Сарматії» (1517), «Хроніка Польська» (Chronica Polonorum, 1519) тощо. В українській історіографії часто називається Міховським, Меховським, Мєховським або Меховітою.

Біографія

Мацей із Мехова народився 1457 року в невеликому містечку Мехуві Краківського воєводства, в родині міщанина Станіслава Карпиги. Навчався спочатку в школі при монастирі Божого Гробу в Мєхові або (більш правдоподібно) в одній з парафіяльних шкіл Кракова. 6 У 16-річному хлопець переїхав до столиці Кракова, 1473 року вступив до Краківської академії, сплативши 8 грошів вступного внеску. Навчався у Краківській академії, стажувався у Празі, Флоренції, Падуї. В ході навчання Матвій проявив інтерес до медицини та астрології. 1476 року закінчив академію зі ступенем бакалавра, 1479 року — зі ступенем магістра. У 1480—1485 роках юнак перебував на стажуванні закордоном, навчався у Карловому (Празькому), Флорентійському та Падуанському університетах. Там здобув звання доктора медицини.

1483 року отримав від батька запис частини або всього маєтку. 1485 року Мацей повернувся до Кракова, став професором рідної Краківської академії. 1499 року виїздив до Риму на ювілейні свята Олександра VI, також до Буди, як посол.

Протягом 1501—1519 років п'ять разів, із перервами, обирався ректором Краківської академії (1501—1502, 1505—1506, 1507—1508, 1511—1512, 1518—1519). На цій посаді він проявив себе талановитим управлінцем — зміг збільшити розміри академічної скарбниці й створив нову медичну кафедру. Два роки працював віце-канцлером, заступником краківського єпископа. Одночасно виконував обв'язки придворного лікаря та астролога королів Польщі Сигізмунда І Старого, Чехії Владислава ІІ Ягелончика, Угорщини.

1511 року отримав посаду каноніка при костелі святого Флоріана в Кракові. Він розбагатів, став членом Краківської міської ради. Своє майно Мацей використовував для допомоги бідним — передав власний кам'яний будинок каноніка історику Бернарду Ваповському, спорудив і розширив школи та гуртожитки у Мехуві та Кракові, фундував шпиталі і бібліотеки.

Помер 8 вересня 1523 року в Кракові. Його поховали у каплиці Шафранців Краківського кафедрального собору. На церемонії поховання були численні вчені, урядовці (зокрема, Кшиштоф Шидловєцький, Конарський, Анджей Кшицький, Аміціус, Петро Томіцький, Бонер) та простолюд. На гробниці каноніка поет Миколай із Велічки написав посмертні вірші латинською мовою. Гробниця і напис ім'я не збереглися, але вірші занотував Симон Старовольський і видав їх у зібранні польських старожитностей «Monumenta Sarmatarum», у Кракові 1655 року.

Праці

• «Трактат про дві Сарматії» (1517, Tractatus de duabus Sarmatiis)
• Fructuosa doctrina de sanguinis missione: deque nonnullis alijs probatissimis atque salutaribus remedijs remedijs aduersus horendam pestilentie luem singulis hominibus eidem obnoxijs non solum vtilis futura verum etiam summenecessaria. — Cracoviae: Jan Haller, 1508.
• Excellentissimi viri Mathie de Miechorv. Contra seuam pestem regimen accuratissimum: at primum ad diuos Sebastianum et Rochum deuote premittunt orationes. — Cracoviae: Jan Haller, 1508.
• Mathiae de Mechovia. Tractatus de duabus Sarmatiis Asiana et Europiana et de contentis in eis. — Cracoviae: Ioannis Haller, 1517.
• Mathiae de Mechovia. Chronica Polonorum [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] [ Хроніка Польська ]. — Cracoviae: Hieronymi Vietoris Chalcographi, 1521.
• Mathiae de Myechow. Conservatio sanitatis. — Cracoviae: Hieronym Vietore, 1522.
• Editio venerabilis d. Mathie de Miechovv pro conseruanda hominum sanitate familiarissimo collecta stilbo. — Cracoviae: Mathiam Scharffenberg, 1535.
• Historia delle dve Sarmatie di Mattheo di Micheovo tradotta per il signore Annibal Maggi: con la tavola delle cose notabili. — Vinegia: Gabriel Giolito de Ferrari, 1562.
• Mathiae de Mechovia. Chronica Polonorum. — Kraków: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1986.
• Matthias de Miechów. Contra saevam pestem regimen accuratissimum: editio trilingua: Latina, Polona, Anglica/ tł. z oryg. Danuta Turkowska; tł. na jęz. ang. Teresa Bałuk-Ulewiczowa; Universitas Jagellonica. Institutum Historiae Medicinae. — Cracoviae: Collegium Medicum Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1995.

Джерела та література

• Д. С. Вирський. Матвій з Мехова [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 551. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Матвій з Мєхова // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1489.
• Starovolscius, Simon. Monumenta Sarmatarum [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]. — Cracoviae, 1655.
• Gąsiorowski, Ludwik. Zbiór wiadomosci do historyi sztuki lekarskiej w Polsce [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Poznań, 1839. — t. I. — str. 177—178.
• Muczkowski, Józef. Statuta nec non liber promotionum philosophorum ordinis in universitate jagellonica 1402—1849. — Cracoviae, 1849.
• Sołtykiewicz, Józef. O stanie Akademii Krakowskiej od założenia jej w r. 1347 aż do teraźniejszego czasu [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1810.
• Zeissberg, Heinrich Ritter von. Das älteste Matrikelbuch der Universität Krakau. — Innsbruck, 1872.
• Kośmiński, Stanisław. Słownik lekarzów polskich [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Warszawa, 1883. — str. 318—319.
• Bostel, Ferdynand. Zakaz Miechowity // Przewodnik naukowy i literacki. — Lwów, 1884. — t. XII. — str. 438—444.
• Morawski, Kazimierz. Historya Uniwersytetu Jagiellońskiego [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1900.
• Miechowita Maciej // Wielka encyklopedia powszechna ilustrowana. — serya I, t. 45—46 [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Warszawa, 1911. — str. 1007—1010.
• Матвей Меховский и его сочинение «О двух Сарматиях» // Отечественные записки. — Санкт-Петербург, 1854. — т. 97. — отд. 2. — Библиографические отрывки: 3. — С. 138—141.
• Krakowiecka, Ludmiła. Maciej z Miechowa lekarz i uczony Odrodzenia. — Warszawa: Państwowy Zakład Wydawnictw Lekarskich, 1956.
• Maciej z Miechowa 1457—1523: historyk, geograf, lekarz, organizator nauki / red. Henryk Barycz; Polska Akademia Nauk (Monografie z Dziejów Nauki i Techniki t. 15). — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich Wydawnictwo PAN, 1960.
• Pokłosie jubileuszu Macieja z Miechowa: Leszek Hajdukiewicz: Biblioteka Macieja z Miechowa // Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. — 1962. — R. VII. — № 1-2.
• Kuczyński, Stefan. Pierścień z szafirem: opowieść o Macieju z Miechowa. — Warszawa: Nasza Księgarnia, 1962.
• Bilikiewicz, Tadeusz. Maciej z Miechowa Karpiga (1457—1523) // Polski Tygodnik Lekarski. — Warszawa: Państwowy Zakład Wydawnictw Lekarskich 1963. — R. XVIII. — № 40.
• Király, Péter. A lengyel krónikák, évkönyvek és M. Miechow «Tractatus»-ának magyar vonatkozásai. — Nyíregyháza: Kiadja a Nyíregyházi Főiskola, 2004.
• Dziuba, Agnieszka. Wczesnorenesansowa historiografia polsko-łacińska. — Lublin: Katolicki Uniwersytet Lubelski, 2000.
• Hajdukiewicz Leszek. Maciej z Miechowa zwany Miechowitą (ok. 1457—1523) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974.— Tom XIX/1, zeszyt 80. — S. 28-33. (пол.)
• Stachowski, Marek: Miechowita's knowledge of East European languages (mainly Hungarian, Lithuanian and Tatar), based on his Tractatus de duabus Sarmatiis (1517). — [in:] Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis 130 (2013): 309—316.