Матвієнко Антоніна Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тоня Матвієнко

Тоня Матвіє́нко (Антоні́на Петрі́вна Матвієнко; нар. 12 квітня 1981,[1] Київ) — українська співачка та акторка, Заслужена артистка України[2] (2021).

Життєпис[ред. | ред. код]

Мати Ніна Матвієнко мала неабиякий вплив на Антоніну. У 1991 році поїхала з нею, десятирічною, на гастролі до США: то були перші виступи Антоніни. А у 1992 році на Майдані Незалежності співала Гімн України.

У 1999 році закінчила Київську спеціальну музичну школу-інтернат ім. Лисенка за спеціальністю «хорове диригування». Потім закінчила Київський інститут культури і мистецтв за спеціальністю «менеджмент зв'язків з громадськістю». У 2010 році у тому ж виші отримала другу вищу освіту вокалістки народного співу (факультет музичного мистецтва, кафедра народного пісенного виконавства).

Перша донька — Уляна (нар. 6 листопада 1998). 15 січня 2016 народила другу доньку — Ніну, від Арсена Мірзояна, з яким перебувала в незареєстрованому шлюбі.[3] 15 червня 2017 року узаконила стосунки.

Музична кар'єра[ред. | ред. код]

Першою була посада співачки у Художній галереї. Згодом працювала піарницею у рекламній агенції.

2002 року — дипломантка «Першого всеукраїнського конкурсу естрадного співу», на якому виступає у дуеті з К. Герасимовою.

2006 року співачка стає солісткою камерного оркестру «Київські камерати», де співала її матір. Після першого прослуховування керівник ансамблю Валерій Матюхін пожартував: «Матвієнко звільнена — Антоніна прийнята».[1]

Виконуючи складні класичні твори, виступаючи як сольно, так і з оркестром чи хором, беручи участь разом з матір'ю в різноманітних концертах, акціях та турах, Матвієнко швидко привернула увагу неповторним тембром та манерою виконання.[4]

У 2007 році записала свою першу пісню «Не метелиця лугом стелиться».

Протягом 2010 року грає в театральній виставі «Скіфські камені» режисерки Вірляни Ткач (мистецька група «Яра», експериментальний театр «LA MAMA», США, Киргизстан та Україна).

У 2012 році здійснила спільний тур з Арсеном Мірзояном. Почався 7 травня у місті Суми, далі були Тернопіль, Луцьк, Чернівці, Львів, Ужгород та фінальний виступ — Запоріжжя.

У 2013 році випустила перший, записаний спільно з Ніною Матвієнко, альбом «Нове та найкраще».

У липні 2013 року виступила на Global Gathering Ukraine разом з дуетом Tapolsky & VovKING. Музиканти представили спільну роботу з унікальним міксом вокалу Матвієнко та електронної стилістики.

Восени 2013 року стала хедлайнеркою на першому польсько-українському фестивалі «Наша Галичина», що проводився 10-13 жовтня на центральній площі Кракова.

В 2016 році Тоня Матвієнко презентувала експериментальній етно-електронний проєкт Antonina Project, у якому використала вокальні партії своєї бабусі-співачки Антоніни.

Наразі у репертуарі артистки два альбоми, 25 окремих синглів та 15 відеокліпів, дуети зі співачкою LAMA, Арсеном Мірзояном, Романом Скорпіоном, Сашком Положинським (гурт “Тартак”), НІЧЛАВА (Андрій Підлужний), гуртом “Гайдамаки” та DJ Tapolsky.


Голос країни[ред. | ред. код]

У травні 2011 року взяла участь у першому сезоні співочого талант-шоу «Голос країни», однак не пройшла прослуховування «наосліп»: зіркові тренери захоплено відгукнулися про вокальні здібності Матвієнко, проте до своїх команд не обрали через «народний тембр». Олександр Пономарьов, не знаючи, хто перед ним, зауважив:

« «Мені голос ваш дуже сподобався: я би навіть сказав, що після Ніни Матвієнко на другому місці в такому тембрі — мені дуже сподобалось! Просто божественно»[5] «

Руслана на кінець виступу двічі повторила слово «Супер», а далі побивалася, що «дуже сильно шкодує» про своє рішення не обирати Матвієнко.[5] Водночас виступ на проєкті привернув до співачки увагу публіки та журналістів, вона стала однією з найбільш обговорюваних учасників шоу.[6][7][8]

Проте на закінчення сліпих прослуховувань Матвієнко надав другий шанс продюсер шоу Костянтин Меладзе. Після повторного прослуховування її обрала у свою команду Руслана. Після двох «вокальних двобоїв» вокалістка потрапила до прямих ефірів шоу через неоднозначні[9] рішення Руслани.

У фіналі прямих ефірів здобула друге місце, поступившись Івану Ганзері в останньому голосуванні.

Євробачення[ред. | ред. код]

2016 року брала участь у півфіналі національного відбору Пісенного конкурсу «Євробачення 2016».[10]

Репертуар[ред. | ред. код]

  • Хто я для тебе
  • Душа
  • Петрівочка
  • Подаруй любов
  • Тобі
  • Квітка душа
  • Мій милий
  • Мавка
  • Ой, верше мій, верше
  • А може ти
  • Коханий
  • Злива і полум'я
  • Дивна квітка
  • Мої сни
  • Чарівна скрипка
  • Ой, летіли дикі гуси
  • Як я люблю тебе
  • Не метелиця
  • Сизокрилий голубонько
  • Ой, ти зозулько
  • Дощ
  • Роса
  • Івана Купала
  • Мавка (remix)
  • А може, ти (remix)
  • Не двоє
  • Доберман
  • Вітер
  • Не відповідай
  • Я нікому тебе не віддам (feat Роман Скорпіон)

Кліпи[ред. | ред. код]

Участь у громадській діяльності[ред. | ред. код]

В 2014 році одна з перших серед вітчизняних артистів взяла участь у благодійних концертах на підтримку українських військовослужбовців на Сході України. Неодноразова брала участь у проєкті «#6992кмДержавногоКордону»[12], ініціатором якого є волонтер Юрій Тира – благодійні концерти для прикордонників.

В 2021 році взяла участь у проєкті «Річ у тім»[13] в рамках кампанії «16 днів проти насильства». Організатори: МВС України, у співпраці із Офісом Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення, ООН Жінки та UNOPS.

З початку повномасштабної російської агресії на території України, співачка дає благодійні виступи у країнах Європи. Зокрема, У Португалії, Німеччині, Великій Британії[14].

Відзнаки, нагороди[ред. | ред. код]

Заслужена артиста України, Україно-французький Орден Королеви Анни "Честь Вітчизни"[15], Орден «За розбудову України»[16], Нагрудний Знак пошани від Міністерства оборони України.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Антоніна Матвієнко: «Мені інколи кажуть, що не маю права копіювати голос мами…» [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] — Високий Замок, 10.08.2010.
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
  3. Певица Тоня Матвиенко второй раз стала мамой (рос.). Ivetta.ua. 16 січня 2016. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. 
  4. Тоня Матвієнко. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011. 
  5. а б Антоніна Матвієнко: «Не метелиця» (відео). [Архівовано 28 травня 2011 у Wayback Machine.]Голос країни, 22.05.2011.
  6. Антонина Матвиенко: «Меня просили подруги — только не пой народную песню!» [Архівовано 28 травня 2011 у Wayback Machine.] — Дуся, 25.05.2011.
  7. Тоню Матвиенко вернут в «Голос країни»?[недоступне посилання з липня 2019] — Дуся, 26.05.2011.
  8. Виступи — Голос країни. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 4 червня 2011. 
  9. Тоня Матвієнко: Я готова на піар, крім ліжка й оголення! [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Tochka.net, 11.07.2011.
  10. Євробачення 2016: визначені імена півфіналістів нацвідбору від України [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] // ТСН. Гламур, 26.01.2016.
  11. https://www.youtube.com/watch?v=zDr1p7dLAho.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  12. https://www.instagram.com/p/Cc5a5ElqCg3/.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  13. https://richutim2021.rozirvykolo.org/history/ceki.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  14. https://kp.ua/ua/culture/a652826-tonja-matvijenko-strazhdaju-bo-ja-vdalini-vid-domu-ja-ne-razom-iz-rodinoju.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  15. https://www.rbc.ua/ukr/lite/zvyozdy/tonya-matvienko-poluchila-nagradu-dobrosovestnoe-1566547169.html.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  16. https://www.unian.ua/lite/stars/spivachka-tonya-matviyenko-otrimala-orden-za-rozbudovu-ukrajini-11517718.html?_gl=1*1vv7gac*_ga*MTY0NTc4NTgzNS4xNjQyNjc3MzI1*_ga_DENC12J6P3*MTY1ODE1NTAzNC42LjAuMTY1ODE1NTAzNC42MA..*_ga_JLSK4Y8K67*MTY1ODE1NTAzNC42LjAuMTY1ODE1NTAzNC42MA..  Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]