Матвієнко Валентина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Валентина Матвієнко
Валентина Матвієнко

Нині на посаді
На посаді з 21 вересня 2011
Президент   Дмитро Медведєв
Володимир Путін
Прем'єр-міністр   Дмитро Медведєв
Попередник Сергій Миронов

Emblem Security Council of Russia.png Постійний член Ради Безпеки РФ
Нині на посаді
На посаді з 21 вересня 2011

Coat of Arms of Saint Petersburg (2003).svg Губернатор Санкт-Петербурга
Час на посаді:
5 жовтня 2003 — 22 серпня 2011
Президент Володимир Путін
Дмитро Медведєв
Попередник Володимир Яковлєв
Наступник Григорій Полтавченко

Народився 7 квітня 1949(1949-04-07) (69 років)
Шепетівка
Хмельницька область
Громадянство Росія Росія
Політична партія Edinaya Russia.svg Єдина Росія

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Матвієнко Валентина Іванівна (рос. Валентина Ивановна Матвиенко; нар. 7 квітня 1949 року, Шепетівка, Хмельницька область)  — радянський і російський політик і дипломат походженням з території України. Голова Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації з 21 вересня 2011 року.

Заступник Голови Уряду Російської Федерації в 1998—2003 роках. Губернатор і голова Уряду Санкт-Петербурга (20032011).

Життєпис[ред.ред. код]

Країни, в яких Матвієнко потрапила під санкції

Народилася 7 квітня 1949 у Шепетівці Хмельницької області, дівоче прізвище — Тютіна. До 18 років жила і навчалася в УРСР.

  • 1966 — закінчила середню школу зі срібною медаллю, у 1967 — з червоним дипломом — Черкаське фармацевтичне училище (УРСР).
  • у 1972 закінчила Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут.
  • 1972-1977 — завідуюча відділом, секретар, перший секретар Петроградського райкому ВЛКСМ, Ленінград.
  • 1977-1984 — секретар, другий секретар, перший секретар Ленінградського обкому ВЛКСМ.
  • 1984-1986 — перший секретар Красногвардійського райкому КПРС.
  • 1985 — закінчила Академію суспільних наук при ЦК КПРС,
  • 1986-1989 — заступник голови виконкому Ленінградської міської Ради народних депутатів з питань культури та освіти.
  • 1989-1990 — народний депутат СРСР від Союзу радянських жінок, голова комітету ВР СРСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства та дитинства.
  • 1991 — закінчила курси удосконалення керівних дипломатичних працівників при Дипломатичній академії МЗС СРСР.
  • 1991 — посол СРСР на Мальті.
  • 1992-1994 — посол Російської Федерації в Республіці Мальта.
  • 1994-1995 — посол з надзвичайних доручень МЗС Росії.
  • 1995-1997 — директор Департаменту МЗС Росії по зв'язках з суб'єктами Федерації, парламентом і громадськими організаціями.
  • 1995-1997 — член колегії МЗС Росії.
  • Жовтень 1997— вересень 1998 — посол Росії в Греції.
  • Вересень 1998— березень 2003 — заступник голови уряду Російської Федерації.
  • З 19 березня 2003 — представник президента Росії у Північно-Західному Федеральному окрузі.
  • У червні 2003 введена до складу Ради безпеки Росії.
  • 5 жовтня 2003 перемогла на виборах на пост губернатора Санкт-Петербурга.

22 серпня 2011 у зв'язку з перемогою на муніципальних виборах подала у відставку з посту губернатора Санкт-Петербурга. Того ж дня відставка була затверджена президентом Росії Дмитром Медведєвим[1][2][3].

31 серпня 2011 увійшла до складу Ради Федерації, 21 вересня була обрана на пост Голови Ради Федерації.

Згідно з рішенням Шепетівської міської ради та громади міста від 2 березня 2014 року Матвієнко занесена на дошку ганьби міста під номером один[4] (Рада Федерації РФ під її головуванням дала дозвіл Володимиру Путіну на введення російських військ на територію України)

За дії щодо анексії Криму до Матвієнко застосовані санкції ЄС — їй заборонено в'їзд до країн Євросоюзу та заморожені всі активи на його території[5].

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Знання мов[ред.ред. код]

Крім російської, володіє українською, німецькою й англійською мовами.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: губернатор Санкт-Петербурга
20032011
Наступник:
Яковлєв Володимир Анатолійович Полтавченко Георій Сергійович