Матвіївці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Матвіївці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Рада/громада Матвіївська сільська рада
Код КОАТУУ 6125885401
Облікова картка Матвіївці 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 779
Територія 3.232 км²
Густота населення 241.03 осіб/км²
Поштовий індекс 47164
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 49°57′17″ пн. ш. 25°58′54″ сх. д. / 49.95472° пн. ш. 25.98167° сх. д. / 49.95472; 25.98167Координати: 49°57′17″ пн. ш. 25°58′54″ сх. д. / 49.95472° пн. ш. 25.98167° сх. д. / 49.95472; 25.98167
Водойми Горинка
Відстань до
районного центру
37 км
Найближча залізнична станція Юськівці
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 47164, с.Матвіївці
Карта
Матвіївці. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Матвіївці
Матвіївці
Матвіївці. Карта розташування: Тернопільська область
Матвіївці
Матвіївці

Матві́ївці — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на річці Горинка, на півдні району. Центр сільради, якій підпорядковане село Гриньківці. До Матвіївців приєднано хутір Кульбіда.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади.

Населення — 779 особи (2003).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пшеворської та черняхівської культур.

Перша писемна згадка — 1545 (згідно з наданням великого князя литосвського і короля польського Казимира Ягеллончика).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква святої Покрови (1927, мурована).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють ЗОШ I—III ступенів, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Володимир (у миру — Дідович Володимир Микитович; 1922—1990) — український релігійний діяч УАПЦ;
  • Василь Ребрина (нар. 1963) — український правник, громадський діяч;
  • Марія Лавренюк (нар. 1976) — авторка книг про Матвіївці «Декамерон одного села», «Війна і мир одного села» і «Де скарб твій».

Джерело[ред.ред. код]