Матеру Юріс
| Матеру Юріс | ||||
|---|---|---|---|---|
| Māteru Juris | ||||
 | ||||
| Народився |
11 березня 1845 Кулдізький край[d], Латвія | |||
| Помер |
4 лютого 1885 (39 років) Мітава, Російська імперія | |||
| Підданство | Російська імперія | |||
| Діяльність | література, журналістика, публіцистика | |||
|
| ||||
 Матеру Юріс у Вікісховищі | ||||
Матеру Юріс або Юріс Матерс (латис. Māteru Juris) – латвійський письменник і журналіст. Активний діяч культурного та національно-визвольного руху Латвії 1850-1880-х років, видавець газет «Baltijas Zemkopis» (1875 - 1880) та «Tiesu Vestnesis» (1880 - 1884)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Ю. Матерс народився 11 березня 1845 року в будинку садиби Кілду в Айзпутському районі в родині фермера. Навчався у Каздангській школі. По закінченню навчання, працював помічником писаря у волосному суді міста Скрунда. Також Ю. Матерс працював управителем бібліотеки Скрунда та очолював місцеву пошту.
З 1866 року Ю. Матерс працює судовим канцеляристом, писарем, зокрема у Кулдизькому повіті, магістратурі Пілтене. У Пілтене за його допомогою була заснована асоціація волонтерів, після чого він був запрошений управляючим бібліотеки губернатора Курляндії. Одночасно Ю. Матерс працював інспектором друкарні в Єлгаві.
З 1875 по 1884 рік займався видавничою діяльністю, видавав щотижневу сільськогосподарську газету «Baltijas Zemkopis», а потім першу латвійську газету «Tiesu Vestnesis». Через грошові проблеми у 1882 році перебував у борговій в’язниці.
Помер від інсульту 04 лютого 1885 року. Похований у Єлгаві[2].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Юріс Матерс захищав ідеї рівноправності латвійського та німецького дворянства у справах землеволодіння. Будучи добре обізнаним у питаннях права та правосуддя, перекладав закони Російської імперії німецькою та латиською мовами; розширив термінологію латвійського права[3]. Має багато публікацій на господарчі, літературні та суспільно-політичні теми, у тому числі:
- «Листи про балтійське господарство», (1877)
- «Політична перевірка (про мову в мирових судах балтійських губерній)», (1880)
- «Де і як латиші вивчають латиську мову?» (1878)
- «Національні прагнення латишів», (1881)
Літературна діяльність[ред. | ред. код]
- «Домашні хвилі» (роман), 1879
- «Патріотизм і кохання» (роман), 1880-1882
- «Перший і останній бал» (оповідання), 1883
- «Десять років потому» (оповідання), 1884
- «На честь життя» (оповідання), 1885
Пам'ять[ред. | ред. код]
Іменем Ю. Матерса названа одна з вулиць у м. Єлгава. Крім того, вулиці на честь Ю. Матерса є у містах Айзпуте, Кулдизі, Пільтені, Ауце та Ризі.
Його ім’ям названа початкова школа у Казданзі. Напроти замку у Казданзі знаходиться пам’ятник Ю. Матерсу[4].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Māteru Juris. Vikipēdija (латис.). 31 серпня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Literatūra. Juris Māters. Literatūra (lv-LV) . Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ 1845. gada 11. martā. LA.LV (латис.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Из истории Курземе: Казданга, дворец баронов фон Мантейфелей. rus.lsm.lv (рос.). Процитовано 24 квітня 2023.