Матковський Дмитро Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матковський Дмитро Леонтійович
рум. Dumitru Matcovschi
Народився 20 жовтня 1939(1939-10-20)
Вадул-Рашков, Шолданештський район, Молдова
Помер 26 червня 2013(2013-06-26) (73 роки)
Кишинів, Молдова
Країна  Румунія
 Молдова
 СРСР
Діяльність письменник, поет, прозаїк, публіцист, драматург
Галузь література[1], драма[1], поезія[1] і публіцистика[1]
Alma mater Державний університет Молдови
Знання мов румунська[1]
Заклад Академія наук Молдови
Членство Академія наук Молдови
Роки активності з 1963
Партія Народний фронт Молдови
Нагороди
орден Зірки Румунії Медаль «Міхай Емінеску» орден Республіки (Молдова) орден «Meritul Cultural»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матковський.

Дмитро Леонтійович Матковський (рум. Dumitru Matcovschi; нар. 20 жовтня 1939, Вадул-Рашков, Румунське королівство — 26 червня 2013, Кишинів, Молдавія) — радянський і молдавський поет, прозаїк, драматург, публіцист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Закінчив історико-філологічний факультет Кишинівського державного університету (1961). Працював в молдавських газетах «Молдова сочиалистэ» і «Култура» (заступник редактора, 1966—1970), потім у видавництві «Картя молдовеняскэ». У 1988—1997 роках — головний редактор журналу «Ністру».

Дебютував в 1963 році з книгою «Маки в росі». У 1969 році вийшла збірка віршів «Заклинання про біле і чорне». Вірші Матковського на російську мову перекладали Лев Беринський і Рудольф Ольшевський, прозу — Володимир Бжезовський. Деякі вірші Д. Матковського були покладені на музику, в тому числі вокально-симфонічна поема «Шлях слави» для змішаного хору, дитячого хору та симфонічного оркестру (1984), ораторія для солістів, змішаного хору і симфонічного оркестру «Молдова» (1985), сюїти для змішаного хору а капела «Рідна мова» і «Небо Батьківщини» (1985), 4 мадригала («Поклоніння», «Пшениця», «По той бік», «Моя золотокоса дівчинка») для чоловічого хору «а капела» (2002) композитора Теодора Згуряну. Музику до вистави за п'єсою Думітру Матковського «Голова» написав Євген Дога.

Пісні на вірші Д. Матковського виконувала Софія Ротару — «Прийди» (муз. І. Алдя-Теодорович), «Мій милий Іванушка» (муз..П. Теодорович), «Я чую голос твій» (муз. П. Теодорович), «Осіння пісня» (муз. І. Алдя-Теодорович), Надія Чепрага — «Живу на землі» (муз. Я. Райбург) і «Таке життя» (муз. М. Тодерашку), Іон Суручану — «Біла квітка» (муз. І. Єнакі), «Марія» (муз. І. Єнакі), «Танго добрих надій» (муз. І. Єнакі) та інші, ВІА «Норок» — «Милий Петя» (муз. М. Долган) і «Молдавські дівчата» (муз. М. Долган), Анастасія Лазарюк — «Жайворонок» (муз. П. Теодорович) і «Незрівнянно» (муз. П. Теодорович).

Член КПРС з 1964 року. Народний депутат СРСР від Резінського національно-територіального виборчого округу № 277 Молдавської РСР, учасник I-IV З'їздів народних депутатів СРСР (1989)[2]. Народний письменник Молдавської РСР (1989), лауреат Державної премії МРСР (1989). Член Спілки письменників СРСР[3]. Був одним з організаторів Народного фронту Молдови(1988)[4].

Помер 26 червня 2013 року від ускладнень після операції на головному мозку[5].

Книги[ред. | ред. код]

  • Матковський Д. Л. Мелодика (вірші). Переклад з молдавської мови Л. Н. Васильєва. М .: Радянський письменник, 1971[6]
  • Матковський Д. Л. Осінь білих голубів. Романи. Переклад з молдавської мови В. В. Бжезовського. М .: Радянський письменник, 1981 і 1986[7]; 3-е видання — Кишинів: Hyperion, 1991[8]
  • Матковський Д. Л. Держава черешень (вірші та поема). Переклад Р. А. Ольшевського. Кишинів: Литература артистике, 1983
  • Матковський Д. Л. Рідне вогнище. Роман. Переклад з молдавської мови В. В. Бжезовського. М .: Радянський письменник, 1984[9]
  • Матковський Д. Л. П'єса для провінційного театру. Роман. Авториз. пер. з молд. В. Бжезовського. М .: Радянський письменник, 1988[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  2. ↑ Первый съезд народных депутатов СССР (стенографический отчёт) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2020.
  3. ↑ Матковский Д. Л. Время, в котором мы живём / Беседу провела С. Маринина // Лит. Обозрение. — 1988. — № 10. — С. 34—36.
  4. ↑ Возникновение демдвижения и его преобразование в Народный фронт Молдавии. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 28 червня 2013.
  5. ↑ Preşedintele Uniunii Scriitorilor, Arcadie Suceveanu: «Dumitru Matcovschi a fost un simbol al renaşterii naţionale în Basarabia». Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 травня 2020.
  6. ↑ Дмитрий Леонтьевич Матковский в РГАЛИ (Мелодика — Отчий дом. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 травня 2020.
  7. ↑ Дмитрий Леонтьевич Матковский в РГАЛИ (Осень белых голубей). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 травня 2020.
  8. ↑ В выходных данных кишинёвского издания 1991 года — Матковски Думитру Леонтьевич.
  9. ↑ Дмитрий Леонтьевич Матковский в РГАЛИ (Родной очаг). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 травня 2020.
  10. ↑ Перед вып. дан. авт.: Матковски Думитру (Матковский Дмитрий Леонтьевич).
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матковський_Дмитро_Леонтійович&oldid=41962321