Матлак Олег Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матлак Олег Сергійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Матлак Олег Сергійович.jpg
Загальна інформація
Народження 25 квітня 1987(1987-04-25)
Жовті Води
Смерть 26 серпня 2015(2015-08-26) (28 років)
Прохорівка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування 40 ОАБр(1).png
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Сергі́йович Матла́к (25 квітня 1987(19870425) — 26 серпня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1987 року в місті Жовті Води Дніпропетровської області. 2003 року закінчив 9 класів комунального закладу «Жовтоводський начально-виховний комплекс № 6 „Перспектива“», 2005-го — жовтоводське ВПУ № 70, за спеціальністю «електрогазозварник». Працював за професією. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ.

у квітні 2015 року мобілізований, старший солдат, командир бойової машини—командир відділення 2-го взводу 2-ї мотопіхотної роти, 40-ва окрема артилерійська бригада.

26 серпня 2015 року загинув від смертельного поранення внаслідок обстрілу терористами з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка Волноваського району — снаряд влучив у бліндаж, загинуло 4 бійців — Олег Середюк, Олександр Гуменюк, Валерій Головко, Олег Матлак.

Без Олега лишилися батьки, дружина та донька 2008 р.н.

4 вересня 2015 року похований в Жовтих Водах.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
  • 1 червня 2016 року на фасаді будівлі жовтоводського навчально-виховного комплексу № 6 «Перспектива» відкрито меморіальну дошку Олегу Матлаку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 січня року № 19/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]