Перейти до вмісту

Матс Цуккарелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Норвегія Матс Цуккарелло
Народився1 вересня 1987(1987-09-01)[1] (38 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Осло, Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст173 см
Вага81 кг
Позиціякрайній нападник
Кидоклівий
Клуб НХЛ
Кол. команди		«Міннесота Вайлд»
«Фріск Тайгерс»
МОДО
«Нью-Йорк Рейнджерс»
«Металург» (Магнітогорськ)
«Даллас Старс»
Нац. збірнаНорвегія Норвегія
Ігрова кар'єра2004 — зараз
Сайтzuccarello36.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Матс Цуккарелло у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Матс Андре Цуккарелло Осен (норв. Mats André Zuccarello Aasen, нар. 1 вересня 1987, Осло) — норвезький хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Міннесота Вайлд». Гравець збірної команди Норвегії.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець хокейного клубу «Волеренга» (Осло).

Хокейну кар'єру розпочав на батьківщині 2004 року виступами за команду «Фріск Тайгерс» у складі якої провів чотири сезони.

З 2008 по 2010 захищав кольори шведської команди МОДО, де Матс став одним із лідерів атаки за системою «гол+пас».

Влітку 2010 Цуккарелло на правах вільного агента переходить до клубу НХЛ «Нью-Йорк Рейнджерс» але першу частину сезону 2010/11 проводить у складі фарм-клубу «Коннектикут Вейл». 23 грудня 2010 Матс дебютує в НХЛ та стає сьомим норвежцем який коли-небудь грав у північноамериканський лізі. 5 січня 2011 забиває свій перший гол у ворота Кем Ворда в переможному матчі над «Кароліна Гаррікейнс» 2–1.[2] 1 квітня 2011 його повернули до складу «Коннектикут Вейл».[3]

1 червня 2012 норвежець укладає контракт із російським клубом «Металург» (Магнітогорськ) у складі якого проведе 51 зустріч.[4]

28 березня 2013 року Цуккарелло підписав однорічний контракт із «Нью-Йорк Рейнджерс» та допоміг йому вийти до плей-оф, де вони поступились «Вашингтон Кепіталс».[5]

Наприкінці сезону 2012/13 Матс укладає новий контракт на $ 1,15 мільойна доларів. Його внесок наступного сезону був беззаперечний 59 очок в регулярному чемпіонаті та 13 в плей-оф, а «Рейнджерс» того сезону вийшов до фіналу Кубка Стенлі в якому поступився в серії 1–4 «Лос-Анджелес Кінгс».

22 липня 2014 Цуккарелло підписує новий однорічний контракт на суму $3.5 мільйона з «Рейнджерс».[6] За підсумками сезону 2014/15 клуб з ним уклав п'ятирічний контракт на $18 мільйонів.

30 жовтня 2015 Матс стає автором першого хет-трику відзначившись у воротах «Торонто Мейпл Ліфс». Також за підсумками сезону був серед претендентів на Приз Білла Мастерсона.[7]

На початку сезону 2017/18 став одним із асистентів капітана команди.[8] 12 березня 2018 закинув соту шайбу в НХЛ відзначившись у переможному матчі проти «Кароліна Гаррікейнс» 6–3.[9] За підсумками сезону він став дев'ятим гравцем «Нью-Йорк Рейнджерс», який три сезони поспіль ставав найкращим бомбардиром клубу, окрім нього до цього були такі гравці, як Яромир Ягр, Вейн Грецкі, Філ Еспозіто, Енді Бетгейт, Браян Гекстолл, Сесіл Діллон, Білл Кук та Френк Буше.

24 лютого 2019 Матса обміняли в клуб «Даллас Старс», де він того ж дня дебютував.[10]

На правах вільного агента 1 липня 2019 року Цуккарелло підписав п'ятирічний контракт з клубом «Міннесота Вайлд».[11]

17 квітня 2022 року, під час гри проти «Сент-Луїс Блюз», Цуккарелло набрав 500-те очко за кар'єру в НХЛ.[12]

29 вересня 2023 року Цуккарелло підписав дворічний контракт з «Вайлд».[13]

На рівні збірних

[ред. | ред. код]

Був гравцем юніорської та молодіжної збірної Норвегії, у складі яких брав участь у 22 іграх.

2008 дебютував у складі національної збірної за яку виступав на п'яти чемпіонатах світу, двох Олімпіадах та трьох кваліфікаційних раундах до Олімпійських ігор.

У складі збірної Європи в 2016 році брав участь у Кубку світу, став срібним призером турніру.

Родина

[ред. | ред. код]

Цуккарелло має італійське походження з боку матері.[14][15] У нього є молодший брат Фабіан, який грає в першому дивізіоні Норвегії, та зведений брат Робін Дальстрем, який грав у Швеції та Норвегії до завершення кар'єри у 2021 році.

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2004–05 «Фріск Тайгерс» ГЕТ 1 0 0 0 0 — — — — —
2005–06 «Фріск Тайгерс» ГЕТ 21 5 3 8 12 4 0 0 0 2
2006–07 «Фріск Тайгерс» ГЕТ 43 34 25 59 36 7 4 4 8 2
2007–08 «Фріск Тайгерс» ГЕТ 33 24 40 64 48 15 12 15 27 24
2008–09 МОДО Елітсерія 35 12 28 40 38 — — — — —
2009–10 МОДО Елітсерія 55 23 41 64 62 — — — — —
2010–11 «Коннектикут Вейл» АХЛ 36 13 16 29 16 2 1 1 2 4
2010–11 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 42 6 17 23 4 1 0 0 0 2
2011–12 «Коннектикут Вейл» АХЛ 37 12 24 36 22 — — — — —
2011–12 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 10 2 1 3 6 — — — — —
2012–13 «Металург» (Магнітогорськ) КХЛ 44 11 17 28 30 7 2 2 4 10
2012–13 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 15 3 5 8 8 12 1 6 7 4
2013–14 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 77 19 40 59 32 25 5 8 13 20
2014–15 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 78 15 34 49 45 5 0 2 2 0
2015–16 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 81 26 35 61 34 5 1 1 2 4
2016–17 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 80 15 44 59 26 12 4 3 7 16
2017–18 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 80 16 37 53 36 — — — — —
2018–19 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 46 11 26 37 24 — — — — —
2018–19 «Даллас Старс» НХЛ 2 1 2 3 0 13 4 7 11 6
2019–20 «Міннесота Вайлд» НХЛ 65 15 22 37 18 4 0 1 1 0
2020–21 «Міннесота Вайлд» НХЛ 42 11 24 35 8 7 0 3 3 2
2021–22 «Міннесота Вайлд» НХЛ 70 24 55 79 24 6 1 3 4 2
2022–23 «Міннесота Вайлд» НХЛ 78 22 45 67 26 6 2 3 5 4
2023–24 «Міннесота Вайлд» НХЛ 69 12 51 63 30 — — — — —
2024–25 «Міннесота Вайлд» НХЛ 69 19 35 54 22 6 1 2 3 0
ГЕТ разом 98 63 68 131 96 26 16 19 35 28
Елітсерія разом 90 35 69 104 100 — — — — —
Усього в НХЛ 904 217 473 690 343 102 19 39 58 60

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2004 Норвегія ЮЧС18 10-е 6 0 2 2 8
2005 Норвегія ЮЧС18-D1 11-е 5 2 3 5 6
2006 Норвегія МЧС 10-е 6 0 2 2 4
2007 Норвегія МЧС-D1 19-е 5 2 5 7 2
2008 Норвегія ЧС 8-е 7 1 0 1 2
2009 Норвегія ЧС 11-е 6 3 0 3 8
2010 Норвегія ОІ 10-е 4 1 2 3 2
2010 Норвегія ЧС 9-е 6 3 1 4 2
2014 Норвегія ОІ 12-е 3 0 0 0 2
2016 Норвегія ЧС 10-е 7 1 2 3 4
2016 Норвегія ЗОІквал К 3 2 3 5 0
2016 Команда Європи КС 2 6 1 3 4 4
2022 Норвегія ЗОІквал НК 3 1 1 2 4
2024 Норвегія ЧС 11-е 5 0 6 6 2
2024 Норвегія ЗОІквал НК 3 1 4 5 0
Молодіжна збірна 22 4 12 16 20
Національна збірна 50 14 22 36 30

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.iihf.com/en/events/2024/wm/teams/roster/45156/norway — Міжнародна федерація хокею із шайбою.
  2. ↑ Podell, I. (5 січня 2011). Zuccarello’s OT goal lifts Rangers over Hurricanes. Yahoo!. Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 6 січня 2011.
  3. ↑ Zuccarello assigned to Whale. newyorkrangers.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2011.
  4. ↑ NRK. "Zucca" forlater Rangers. NRK. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 4 червня 2019.
  5. ↑ Washington Capitals routed by New York Rangers in Game 7 of 2013 NHL playoff series. Washington Post. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 4 червня 2019.
  6. ↑ Rangers, Zuccarello agree on one-year, $3.5m deal. TSN.ca. 22 липня 2014. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  7. ↑ Mats Zuccarello Named a Finalist for the Bill Masterton Trophy. Sports Media 101. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 4 червня 2019.
  8. ↑ Brooks, Larry (4 жовтня 2017). The heart and soul of the Rangers deserves this honor. The New York Post. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  9. ↑ Stephenson, Colin (12 березня 2018). Jimmy Vesey nets hat trick in Rangers’ victory over Carolina. newsday.com. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018. Zuccarello had the game’s first goal and an empty- netter of his own with 2:37 left that was the 100th of his NHL career.
  10. ↑ Cyrgalis, Brett. Emotional day as Rangers trade Zuccarello to Stars for two picks. New York Post. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  11. ↑ Wild, Mats Zuccarello agree on five-year contract. Міннесота Вайлд. 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  12. ↑ Minnesota Wild's Top Line Makes Franchise History. Inside the Rink. 17 квітня 2022.
  13. ↑ Tribune, Sarah McLellan Star. Wild sign Mats Zuccarello and Marcus Foligno to contract extensions. Star Tribune. Процитовано 30 вересня 2023.
  14. ↑ Intervista all'italo norvegese Mats Zuccarello. ..:: HockeyTime ::.. Notizie dal mondo dell'hockey. 30 квітня 2009.
  15. ↑ Zuccarello: - Helt sykt å bli matchvinner!. 6 січня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Хокеїст Це незавершена стаття про хокеїста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матс_Цуккарелло&oldid=47469005