Маттео Брігі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Маттео Брігі
Matteo brighi.jpg
Особові дані
Народження 14 лютого 1981(1981-02-14) (37 років)
  Ріміні, Італія
Зріст 178 см
Вага 77 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Сассуоло»
Номер 33
Юнацькі клуби
1996–1998 Італія «Ріміні»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998–2000 Італія «Ріміні» 44 (7)
2000–2004 Італія «Ювентус» 11 (0)
2001–2002   Італія «Болонья» 32 (0)
2002–2003 Ø Італія «Парма» 22 (1)
2003–2004   Італія «Брешія» 29 (1)
2004–2012 Італія «Рома» 108 (9)
2004–2007   Італія «К'єво» 89 (9)
2011–2012   Італія «Аталанта» 11 (0)
2012–2014 Італія «Торіно» 38 (4)
2014– Італія «Сассуоло» 24 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2000 Італія Італія U-18 3 (0)
2000–2001 Італія Італія U-20 5 (0)
2000–2004 Італія Італія U-21 35 (2)
2002–2009 Італія Італія 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 31 березня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 31 березня 2015.

Маттео Брігі (італ. Matteo Brighi, нар. 14 лютого 1981, Ріміні) — італійський футболіст, півзахисник клубу «Сассуоло».

Володар Суперкубка та Кубка Італії у складі «Роми», за яку провів понад сто матчів в чемпіонаті. Крім того вигравав національний суперкубок у складі «Ювентуса», проте основним гравцем «старої синьйори» так і не став. Також провів чотири матчі за національну збірну Італії та ставав молодіжним чемпіоном Європи 2004 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 14 лютого 1981 року в місті Ріміні. Він був другим із чотирьох братів, причому всі четверо — футболісти. Юний гравець вже в 9 років привернув увагу футбольних фахівців, тоді він грав у центрі півзахисту і досить часто забивав.

У 15 років Маттео вперше потрапляє в молодіжну команду «Ріміні», а звідти і в юнацьку збірну Італії. При цьому трохи змінюється позиція на полі — з центру півзахисту Брігі переміщається на правий край.

У сезоні 1997-98 він нарешті потрапляє в головну команду «Ріміні», хоча перший матч у її складі зіграв лише через рік. У сезоні 1998-99 Маттео провів 10 матчів і забив 1 гол. Після закінчення сезону «Ювентус» кликав Брігі в Турин, в свою Прімаверу, проте Маттео відмовив найтитулованішому клубу Італії, так як ще не закінчив навчання в Ріміні. Причому вчився він не футболу, а бухгалтерській справі: для Брігі було дуже важливо не залишати Ріміні без диплома: Я ніколи не вірив, що футбол стане моїм життям. Футбол завжди був тільки пристрастю, навіть коли я вже грав у «Ріміні». І якщо добре подумати, напевно, це була моя доля.[1].

Третій сезон в «Ріміні» був найвдалішим — в чемпіонаті 1999-00 Маттео зіграв 34 гри і забив 6 м'ячів, чим ледь не допоміг команді вийти в Серію С1 (команда лише на одне очко відстала від переможця групи, а в плей-оф команда поступилась у фіналі). Крім того Маттео потрапив у збірну Італії до 18 років, а потім отримав запрошення до збірної до 20 років. Всього молодий футболіст за два роки взяв участь у 44 матчах чемпіонату, в яких забив 7 голів.

Влітку 2000 року Маттео отримав свій диплом і відправився в Турин. Дебютував в Серії А 30 вересня 2000 року у віці 19 в грі проти «Наполі» (2:1), вийшовши на заміну на 80 хвилині замість Філіппо Індзагі[2]. Через ранній виліт з Ліги чемпіонів (останнє місце в групі) та Кубка Італії (1/8 фіналу), Брігі виходив на поле лише 12 разів протягом сезону.

У наступному році він був відданий в оренду «Болоньї», де він відразу ж завоював місце в основі. У команді Франческо Гвідоліна Брігі зіграв 32 з 34 матчів в чемпіонаті і допоміг команді зайняти сьоме місце в чемпіонаті. У червні того ж року, він також отримав нагороду за найкращого молодого гравця в італійській Серії А.

В серпні 2002 року Маттео повернувся в «Ювентус» і виграв з командою Суперкубок Італії, вийшовши на заміну по перерві замість Мауро Каморанезі. Але 31 серпня, в останній день трансферного ринку, за 5 млн євро «Парма» викупила 50% прав на Брігі[3] в рамках угоди з придбання «Ювентусом» Марко Ді Вайо[4]. Під керівництвом Чезаре Пранделлі, 31 жовтня 2002 року Брігі дебютує в Кубку УЄФА, а 1 грудня забиває свій перший гол в Серії А в матчі проти «Торіно».

В кінці сезону спільне володіння буде вирішено на користь «Ювентуса». Прте наступний сезон 2003-04 Маттео Брігі знову провів в оренді, цього разу — в «Брешії», де грав разом з Роберто Баджо. Саме гол Брігі 2 травня 2004 року у виїзному матчі проти «Сієни» врятував команду від вильоту в Серію Б. Всього за команду Маттео провів 29 матчів в чемпіонаті та один в кубку Італії.

Влітку 2004 року Маттео став частиною угоди між «Ромою» і «Ювентусом» по переїзду в Турин Емерсона[5]. Римляни, отримавши права на півзахисника, відразу віддали його в оренду — тепер вже в «К'єво», як частина угоди по покупці «Ромою» Сімоне Перротти.

В Вероні Брігі провів три сезони, причому в останньому з них, 9 серпня 2006 року, дебютував у Лізі чемпіонів в програному в гостях матчі проти болгарського «Левскі». Сезон також став найбільш плідним для футболіста — в 25 матчах він забив 6 голів. Проте поразка від «Катанії» в останньому турі означала, що команда вилітає до Серії Б. Всього за три роки півзахисник провів за команду 94 матчі і забив 9 голів.

У 2007 році Маттео повертається в «Рому», якій все ще належить, і дебютує в червоно-жовтих кольорах в матчі проти «Емполі». У цьому матчі Брігі також забиває свій перший гол за римлян. У тому ж році Брігі виграв свій другий Суперкубок Італії і перший Кубок Італії, обігравши з командою в обох матчах «Інтернаціонале». Однак незважаючи на вдалий старт, він грав зовсім мало і думав про відхід. Проте в наступному сезоні Брігі став одним з найкращих гравців основи Лучано Спаллетті і улюбленцем уболівальників — у сезоні 2008/09 з трьома голами Брігі став найкращим бомбардиром «Роми» у Лізі чемпіонів. Всього відіграв за «вовків» чотири сезони своєї ігрової кар'єри.

7 вересня 2010 року Брігі продовжив контракт з «Ромою» до 2014 року[6], але вже 31 серпня 2011 року перейшов в «Аталанту» на правах річної оренди[7][8].

По завершенню оренди майже відразу, 11 серпня 2012 року, знову був відданий в оренду, цього разу на сезон в «Торіно»[9][10]. В кінці сезону туринці викупили контракт гравця[11].

До складу клубу «Сассуоло» приєднався у січні 2014 року[12]. Відтоді встиг відіграти за команду із Сассуоло 24 матчі в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2000 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 20002004 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. Разом з нею був учасником молодіжного Євро-2002 досягнувши півфіналу, та Євро-2004, де з командою став переможцем турніру. Всього на молодіжному рівні зіграв у 40 офіційних матчах, забив 2 голи і в ряді матчів був її капітаном.

2002 року Брігі навіть отримує запрошення від Джованні Трапаттоні до національної збірної Італії, в якій дебютує 21 серпня 2002 року в товариській грі проти збірної Словенії (0:1), проте після цього довгий час до збірної більше не викликався.

28 березня 2009 року Маттео після шестирічної перерви зіграв за збірну у гостьовому матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу 2010 року проти збірної Чорногорії, вийшовши на заміну замість Андреа Пірло на 81 хвилині, матч закінчився перемогою Італії з рахунком 2:0[13][14]. 1 квітня 2009 року в наступному календарному матчі збірної (також відбіркового турніру до ЧС-2010) проти збірної Ірландії, Брігі вийшов уже в стартовому складі[15].

Після цього Маттео також зіграв 6 червня в товариському матчі проти збірної Північної Ірландії в Пізі (3:0)[16], який став для нього останнім в футболці «скуадри адзурри». Всього провів у формі головної команди країни 4 матчі.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Італії Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1998-99 Італія «Ріміні» C2 10 1 КІ-C 0 0 10 1
1999-00 C2 34 6 КІ-C ? ? 34 6
Усього за «Ріміні» 44 7 ? ? 44 7
2000-01 Italia «Ювентус» A 11 0 КІ 1 0 ЛЧ 0 0 12 0
2001-02 Італія «Болонья» A 32 0 КІ 1 0 33 0
2002-03 Italia «Ювентус» A КІ ЛЧ 0 0 СІ 1 0 1 0
Усього за «Ювентус» 11 0 1 0 0 0 1 0 13 0
2002-03 Italia «Парма» A 22 1 КІ 0 0 КУЄФА 3 0 СІ 25 1
2003-04 Italia «Брешія» A 29 1 КІ 2 0 31 1
2004-05 Italia «К'єво» A 35 1 КІ 1 0 36 1
2005-06 A 26 2 КІ 0 0 26 2
2006-07 A 28 6 КІ 1 0 ЛЧ+КУЄФА 1+2 0 32 6
Усього за «К'єво» 89 9 2 0 3 0 94 9
2007-08 Italia «Рома» A 24 1 КІ 5 0 ЛЧ 2 0 СІ 1 0 32 1
2008-09 A 35 3 КІ 2 0 ЛЧ 7 3 СІ 0 0 44 6
2009-10 A 24 4 КІ 2 1 ЛЄ 4 0 30 5
2010-11 A 25 1 КІ 2 0 ЛЧ 3 0 СІ 0 0 30 1
2011-12 A КІ ЛЄ 1 0 1 0
Усього за «Рому» 108 9 11 1 17 3 1 0 137 13
2011-12 Italia «Аталанта» A 11 0 КІ 11 0
2012-13 Italia «Торіно» A 23 2 КІ 2 0 25 2
2013-14 A 16 2 КІ 1 0 17 2
Усього за «Торіно» 39 4 3 0 42 4
2013-14 Italia «Сассуоло» A 8 0 КІ 0 0 8 0
2014-15 A 9 0 КІ 1 0 10 0
Усього за «Сассуоло» 17 0 1 0 18 0
Усього за кар'єру 401 31 20 1 23 3 2 0 446 35

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
21/08/2002 Трієст Італія Італія 0 – 1 Словенія Словенія товариський матч -
28/03/2009 Подгориця Чорногорія Чорногорія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
01/04/2009 Барі Італія Італія 1 – 1 Ірландія Ірландія Відбір до ЧС 2010 -
06/06/2009 Піза Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
Усього Матчів 4 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 2002
«Рома»: 2007
«Рома»: 2007-08
Італія U-21: 2004

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Biografia di Matteo Brighi
  2. Transfermarkt.it — Napoli-Juventus 1-2
  3. Comunicato ufficiale della Juve: Di Vaio arriva in prestito con diritto di riscatto — Tuttomercatoweb.com
  4. Ultimi colpi: Di Vaio alla Juve, Nesta verso il Milan — Il Corriere della Sera
  5. Emerson dalla Roma alla Juve, una telenovela durata due mesi — la Repubblica
  6. Брігі продовжив контракт з «Ромою». Чемпіонат.com. 8.09.2010. Процитовано 2 September 2011. 
  7. Comunicati delle cessioni di Brighi, Virga e Antei (it). Romanews.eu. 31.08.2011. Архів оригіналу за 2012-03-28. Процитовано 2 September 2011. 
  8. Cigarini e Brighi in nerazzurro (it). Sito ufficiale-Atalanta Bergamasca Calcio. 31.08.2011. Архів оригіналу за 2012-03-28. Процитовано 2 September 2011. 
  9. Brighi al Toro (it). Sito ufficiale del Torino FC. 11.08.2012. Процитовано 12 August 2012. 
  10. Matteo Brighi: la nota del Club (it). Sito ufficiale-AS Roma. 14.08.2012. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 15 August 2012. 
  11. "Ufficiale: Brighi al Toro a titolo definitivo" — Toro.it
  12. Passaggio definitivo al Sassuolo sassuolocalcio.it
  13. ЧС-2010. Відбірковий турнір / Група 8 (ua). Спорт-Експрес. 30.03.2009. Архів оригіналу за 2012-03-28. 
  14. Кваліфікація ЧС-2010. Європа. Групи 1-3, 5, 7-9. Іспанія здолала Туреччину, Голландія розгромила Шотландію, Португалія розійшлася миром зі Швецією та інші результати / Група 8 (ua). Sports.ua. 2009-03-29. Архів оригіналу за 2012-03-28. 
  15. Кваліфікація ЧС-2010. Європа. Групи 1-3, 5, 7-9. Туреччина поступилася Іспанії, Англія приймає Україну, Італія зустрічається з Ірландією і інші матчі. / Група 8 (ua). Sports.ua. 1.04.2009. Архів оригіналу за 2012-03-28. 
  16. Brighi, Italia-Irlanda del Nord 3-0

Посилання[ред. | ред. код]