Маттеус Меріан старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маттеус Меріан старший
Mateus Merian der Atltere
Matthaeus merian der aeltere.jpg
Маттеус Меріан старший
При народженні Маттеус Меріан
Народження 22 вересня 1593(1593-09-22)
Базель, Швейцарія
Смерть 19 червня 1650(1650-06-19) (56 років)
  Бад-Швальбах
Національність швейцарець
Країна Німеччина
Діяльність картограф, видавець, графік, художник, гравер, художник-гравер
Роки творчості 1646[1] і 1674[2]
Твори гравюри, краєвиди міст і їх плани.
У шлюбі з Maria Magdalena de Bryd[3]
Діти Марія Сибілла Меріан[4], Маттеус Меріанd[4] і Каспер Меріанd

CMNS: Маттеус Меріан старший у Вікісховищі

Маттеус Меріан старший (нім 22 вересня 1593, Базель — 19 червня 1650, Бад-Швальбах) — гравер та картограф 17 століття з міста Франкфурт (Німеччина), швейцарець за походженням.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Базель. Якщо Італія відома своїми художниками і фрескістами, то Швейцарія відома як країна уславсених граверів. Так іде від уславленого гравера Урса Графа доби Відродження до віртуоза-гравера Ганса Ерні (20 століття).

Меріан обрав шлях гравера. Ремеслу гравіювання на мідяних дошках навчався в місті Цюрих. Потім працював в містах — Нансі (Лотарингія), Парижі, Страсбурзі, але головним чином жив і працював в місті Франкфурт. Праця на видавця Йогана Теодора де Брі призвела до зближення з його родиною. А у 1617 році він узяв шлюб з дочкою друкаря і голови майстерні. У 1620 році подружжя перебралося в Базель, де жило три роки. Смерть Теодора де Брі повернула їх у Франкфурт в 1623 році, бо вони успадкували майстерню. З 1626 року Меріан отримав права громадянина Франкфурта і почав працювати самостійно. У 1647 році дружина народила дочку Марію Сибіллу, яка пізніше стане вченим-натуралістом, і яка зробила багато малюнків до наукових праць.

Галерея гравюр[ред. | ред. код]

Значення творів[ред. | ред. код]

Гравюри Маттеуса Меріана мали велике значення. Їх колекціонували, ретельно вивчали. Гравюри зафіксували стан міських будівель, монастирів, університетів у 17 столітті. Пізніше дякі з них були повністю зруйновані чи перебудовані. Графічні твори Меріана і досі слугують документальним матеріалом для реставраторів, садівників, істориків архітектури середньовіччя, ґотики, бароко.

Гравер зі Швеції Ерік Дальберг, відштовхнувшись від творів Меріана, створив цикл «Швеція стародавня і сучасна».

У Німеччині на честь гравера друкують часопис «Меріан», присвячений мандрівкам світом.

Див. також[ред. | ред. код]

Карти України[ред. | ред. код]

1638 р. Маттеус Меріан старший видає мапу "Magni Dvcatvs LITHVANIÆ ..." у Франкфурті. Формат 12.75 х 14.5 дюймів. Аналогічно, як і на Карті Радзивілла (1613) зустрічається назва у Центральному Подніпров’ї позначена латиною «Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur» (Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом).[6].

1650 р. Маттеус Меріан старший перевидає зменшену карту Литви "Magni Dvcatvs LITHVANIÆ ...". Мапа видана у Амстердамі (Amsterdam). Формат 39 x 32 cм. Карта зберігає весь обсяг інформації, який можна віднайти на Карті Радзивілла (1613 р.). Визначною рисою та суттєвою відмінністю цієї карти від переважної більшості відомих тогочасних карт є її західна орієнтація. Це означає, що на зображенні північ – праворуч, а південь– ліворуч.[7].


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]