Матусовський Михайло Львович
| Матусовський Михайло Львович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Матусовский Михаил Львович | ||||
 | ||||
| Народився |
23 липня 1915 Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Помер |
16 липня 1990 (74 роки) Москва, СРСР | |||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | |||
| Громадянство |
 Російська імперія,  СРСР | |||
| Діяльність | поет, автор пісень, поет-пісняр, журналіст, сценарист, перекладач, письменник, філолог | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | Російська | |||
| Жанр | Поет, перекладач | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Батько | Матусовский Лев Мойсейовичd | |||
| Родичі | Zhenya Gershmand[2] | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
       | |||
|
| ||||
 Матусовський Михайло Львович у Вікісховищі | ||||
Матусóвський Михáйло Львóвич (* 23 липня 1915, Луганськ — †16 липня 1990, Москва) — російський поет, перекладач творів Т. Шевченка та інших українських поетів. Лауреат Державної премії СРСР (1977). Кандидат філологічних наук (1941).
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив літературний інститут ім. М. Горького (1939) та аспірантуру Московського державного університету ім. М. Ломоносова (1941). Друкувався з 1934 р. Учасник Великої Вітчизняної війни. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.
Творчість[ред. | ред. код]
Матусовський — автор багатьох популярних пісень. Серед них: «Подмосковные вечера» (композитор В. Соловйов-Сєдой), «С чего начинается Родина?», «На безымянной высоте», «Березовый сок», «Это было недавно, это было давно» (усі — композитор В. Баснер). Малій батьківщині поета присвячені романси «Белой акации гроздья душистые» (композитор В. Баснер), «Песня о заводском гудке», «Школьный вальс», присвячений своїй шкільній учительці Марії Тодоровій.[3]
Автор текстів пісень до багатьох кінофільмів. Серед них «Випробування вірності» І. Пир'єва, «Вірні друзі» М. Калатозова, «Дівчата» Ю. Чулюкіна, «Прощавайте, голуби» Я. Сегеля, «Дни Турбиных»[en] В. Басова, «Батальйони просять вогню» В. Чеботарьова і О. Боголюбова. Автор сценаріїв хронікально-документальних фільмів: «Рабіндранат Тагор», «Мелодії Дунаєвського».
Нагороди[ред. | ред. код]
Лауреат Державної премії СРСР (1977). Почесний громадянин Луганська (1987). Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ст., «Червоної Зірки», медалями.
Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]
Міжрегіональний союз письменників України заснував літературну премію М. Матусовського. У 2007 р. в рідному Луганську йому встановлено пам'ятник. Відкритій спеціалістами Кримської обсерваторії новій малій планеті 28 грудня 1991 р. було присвоєно ім'я «2295 Матусовський».
Переклади українською мовою[ред. | ред. код]
На сьогодні відомі два варіанти художнього перекладу тексту романсу Олени Турбіної з кінофільму «Дни Турбиных» — авторства Олександра Пономарева[4] і Дмитра Куренівця[5]. Фрагмент пісні «Сиреневый туман»[ru] виконує Богдан Ступка в ролі Остапа Вишні з фільму «Із житія Остапа Вишні». Її переклад українською мовою зробив Володимир Книр[6]. Існують художні переклади українською мовою й інших творів поета[7][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Матусовский Михаил Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 513–514.
- ↑ (unspecified title) — С. Zhenya Gershman.
- ↑ https://fakty.ua/59111-avtor-quot-podmoskovnyh-vecherov-quot-mihail-matusovskij-v-molodye-gody-v-luganske-zarabatyval-na-reklame-mineralki [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Автор «подмосковных вечеров» михаил матусовский в молодые годы в луганске зарабатывал на… Рекламе минералки (рос.)
- ↑ Спів солов'я не змовкав поміж кронами… (переклад О. Д. Пономарева). Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ Дмитро Куренівець. Ґрона духмяні акації білої (переклад з М.Матусовського). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ Серпанковий туман. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- ↑ М.Матусовський. На безіменній висоті. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ М.Матусовський. Хвилини тиші. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Біляїв Володимир. На неокраянім крилі… — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
- Краткая литературная Энциклопедия. — М., 1967. — 687 с.
- Сценаристи советского художественного кино. — М., 1972. — С. 225—226.
- Українська літературна енциклопедія. Т. З. — К., 1995. — С. 317—318.
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 476.
Джерела[ред. | ред. код]
|
- Народились 23 липня
- Народились 1915
- Уродженці Луганська
- Померли 16 липня
- Померли 1990
- Померли в Москві
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники Літературного інституту
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Державної премії СРСР
- Російські поети
- Російські перекладачі
- Українсько-російські перекладачі
- Російські поети-піснярі
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Почесні громадяни Луганська
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Перекладачі творів Тараса Шевченка
- Радянські поети