Матюшенко Борис Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матюшенко Борис Павлович
завідуючий департаменту здоров'я міністерства здоров'я та опікування,

у листопаді 1918 — лютому 1919 — міністр здоров'я та опікування Української Народної Республіки. 

На посаді
з листопад 1918 - лютий 1919
Особові дані
Народився 2 листопада 1883(1883-11-02)
Місце народження Санкт-Петербург
Місце смерті Прага
Вища освіта Київський університет
Професія гігієніст
Другий ряд зліва — Д. Антонович, С. Дністрянський, Б. Матюшенко, О. Шульгин, Ф. Швець, В. Тимошенко, А. Артимович, К. Лоський.

Бори́с Па́влович Матюшенко (2 листопада 1883, Санкт-Петербург — 25 березня 1944, Прага) — український громадський, політичний і державний діяч. Доктор медицини — 1912, професор, лікар-гігієніст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї офіцера російської армії. Закінчив гімназію і медичний факультет Київського університету (1909), працював військовим лікарем, асистентом у клініках при Київському університеті, Жіночому медичному інституті.

З 1903 — активний діяч РУП, з грудня 1905 — член УСДРП, належав до проводу київського комітету, за що його заарештовували і висилали з Києва.

Як військовий лікар 1914 мобілізований до діючої армії. До літа 1917 служив у військових частинах і госпіталях Південно-Західного фронту.

З серпня 1917 за дорученням УЦР почав роботу з організації служби охорони здоров'я в Україні, очолював медично-санітарну управу при генеральному секретаріаті внутрішніх справ.

Член Малої ради від УСДРП. За періоду Української Держави — завідуючий департаменту здоров'я міністерства здоров'я та опікування, у листопаді 1918 — лютому 1919 — міністр здоров'я та опікування Української Народної Республіки. Входив до складу української делегації на Паризькій мирній конференції 1919—20. У 1919 — квітні 1920 — голова дипломатичної місії УНР у Бельгії.

У 1920—1921 очолював Закордонне бюро УЧХ. З грудня 1921 викладав в Українському вільному університеті у Празі.

В еміграції «Закордонна делегація УСДРП» (І.Мазепа, П.Феденко, О.Козловський, О.Бочковський, В.Матюшенко, В.Старосольський, Й.Безпалко) мала центр у Празі й належала до Соціалістичного Інтернаціоналу.

Один з фундаторів Української господарської академії в Подебрадах (Чехословаччина), професор, доктор медицини Карлового університету у Празі, керівник двох кафедр Євгеністичного інституту ЧСР. 1922 став засновником, у 1923—1935 очолював Спілку українських лікарів ЧСР, в 1923—25 редагував і видавав її друкований орган — «Український Медичний Вісник», співредактор «Латинсько-українського медичного словника» доктора М. Галина. Дійсний член НТШ з 1931 року.

Помер у Празі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна — українська громадсько-політична діячка.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Бориса Матюшенка названо вулицю в Києві[1].

Посилання[ред. | ред. код]

  • Пундій П.Українські лікарі. Кн. 1. Естафета поколінь національного відродження: біобіліогр. довідник / П. Пундій. — Львів ; Чикаго, 1994. — с. 143

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 181/3188 «Про найменування нових вулиць у Голосіївському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 6.