Матіас Зурбріґґен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матіас Зурбріґґен
нім. Matthias Zurbriggen
Matthias Zurbriggen .jpg
Народився 15 травня 1856(1856-05-15)
Зас-Фе
Помер 21 червня 1917(1917-06-21) (61 рік)
Женева
·самогубство через повішення[d]
Громадянство Швейцарія
Діяльність альпініст

Матіас Зурбріґґен (нім. Matthias Zurbriggen; 15 травня 1856; Зас-Фе — 21 червня 1917 Женева) — швейцарський альпініст. Зурбріґґен протягом свого життя підкорив багато вершин, мандрував у Альпах, Південній Америці, в Гімалаях і Нової Зеландії. Найвідоміше його сходження — підкорення вершини Аконкаґуа, найвищого піку в Північній та Південній Америці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Матіас Зурбріґґен, 1902

Матіас Зурбріґґен народився у 1856 році в Саас-Фе. Його батько був шевцем. У віці чотирнадцяти років, Матіас Зурбріґґен покинув свою родину і працював різноробом. Працював конюхом, у млині, потім вирішує стати гідом. Потім він виконує ряд сходжень у гори Монте-Роза і Матергорн, з Емілем-Рейєм. Його перша експедиція відбулась до Каракоруму в 1892 році, разом з Вільямом Мартіном Конвеєм і Оскаром Еккенштейном.

1894 року він поїхав досліджувати Нову Зеландію. 14 березня 1895 року Зурбріґґен зробив перше сходження на гору Кука. 1897 року вирушає в Анди, з експедицією на чолі з Едвардом Фітцджеральдом, для того, щоб підкорити вершину Аконкаґуа. 14 січня 1897 року Матіас Зурбріґґен підкорення вершини Аконкаґуа. Під час тієї ж експедиції Зурбріґґен зробив перше сходження на вершину Тупунґато з англійцем Стюартом Вінесом[1].

Монте Моро Пасс, пам'ятна дошка Матіасу Зурбріґґену

У 1899 році, він був найнятий подружжя Буллок-Воркмен для вивчення льодовика Балторо. У 1900 році він взяв участь в експедиції на Тянь-Шань а у 1902 році він супроводжував подружжя Буллок-Воркмен у Гімалаях. У 1906 році він ще відвідав гори Монте-Роза, а потім закінчив з альпінізмом.

З 1906 року Матіас Зурбріґґен жив як волоцюга, страждав від алкоголізму. Матіас Зурбріґґен вчинив самогубство 21 червня 1917 року — він був знайдений повішеним у Женеві.

Сходження[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фіцджеральд, Едвард. Найвищі Анди. Метуен & Co., 1899


Посилання[ред. | ред. код]