Матіас Фрідвагнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Матіас Фрідвагнер
Народився 3 лютого 1861(1861-02-03)
Галльспахd, Гріскірхен, Верхня Австрія, Австрія[1]
Помер 5 квітня 1940(1940-04-05) (79 років)
Галльспахd, Гріскірхен, Верхня Австрія, Австрія
Місце проживання м. Чернівці
Країна Австро-Угорщина, Австрія, Німеччина
Діяльність філолог, романіст, викладач університету, Romanian scholar
Alma mater Віденський університет
Галузь філологія, педагогіка
Заклад Чернівецький університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Відомий завдяки: як філолог, педагог, ректор Чернівецького університету, член-кориспондент Румунської Академії наук

Матіас Фрідвагнер (нім. Matthias Friedwagner; 3 лютого 1861, с. Галльспах (Гріскірхен (округ), Горішня Австрія), Австро-Угорщина — 5 квітня 1940, с. Галльспах, (Горішня Австрія), Німеччина) — доктор філософії, професор, ректор Чернівецького університету в 19101911 навчальному році.

Член-кореспондент Румунської Академії наук.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1873 по 1881 рік навчався у вищій реальній школі м. Лінца.

Вищу освіту здобув у Віденському університеті, де вивчав германські і романські мови.

В цьому ж університеті здобув вчений ступінь доктора філософії, захистивши в 1889 році дисертацію[2]: «Мова старого французького героя поеми Юон де Бордо (Huon de Bordeaux)».

У 1888 році був призначений викладачем державної вищої реальної школи у Відні.

В 1898 році пройшов габілітацію і обійняв посаду приват-доцента романської філології у Віденському університеті.

В 1900 році призначений професором романської філології[3] Чернівецького університету.

Читав курси порівняльного вивчення романських (зокрема румунської) мов та літератури у 19001911 роках.

В 19031904 навчальному році був деканом філософського факультету.

На 19101911 навчальний рік Матіас Фрідвагнер обирався ректором Чернівецького університету.

З 1911 по 1928 року працював[4] у Франкфуртському університеті[5], в 19161917 навчальному році був деканом.

Член-кореспондент Румунської Академії наук.

Помер Матіас Фрідвагнер у рідному селі 5 квітня 1940 року.

Батьківщина Матіаса Фрідвагнера (Озеро Гозау. Картина художника Ладіслава Бенеша (1845—1922))

Основні наукові публікації[ред. | ред. код]

  • Goethe als Corneille-Übersetzer (Wien, 1890);
  • Raoul de Houdenc. Nach allen bekannten Handschriften, Bd. 1, Meraugis von Portlesguez.
  • Altfranzösischer Abenteuerroman, Halle a.S. 1897, Nachdruck Genf 1975
  • Die Verwandtschafts- und Wertverhältnisse der Meraugis-Handschriften, in: Zeitschrift für romanische Philologie 26, 1902
  • Raoul de Houdenc. Nach allen bekannten Handschriften, Bd. 2, La vengeance de Raguidel. Altfranzösischer Abenteuerroman, Halle a.S. 1909, Nachdruck Genf 1975
  • Über die Sprache und Heimat der Rumänen in ihrer Frühzeit, in: Zeitschrift für romanische Philologie 54, 1934, S. 641—715
  • Rumänische Volkslieder aus der Bukowina (Würzburg, 1940).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Krackowizer F., Berger F. Biographisches Lexikon des Landes Österreich ob der Enns: Gelehrte, Schriftsteller und Künstler Oberösterreichs seit 1800Pas, Linz: Verein und Institut für Ostbairische Heimatforschung, 1931. — S. 73. — 411 с.
  2. Надрукована у Падерборні в 1891 році.
  3. Був наступником на цій посаді Теодора Гартнера.
  4. Як наступник Генріха Морфа (Heinrich Morf).
  5. Франкфуртський університет імені Йоганна Вольфганга Гете.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників. Довідково-біографічне видання. Упорядники: Неоніла Струк, Олена Матвійчук,- ТОВ «Світ Успіху»: К., 2005.- 145 с.

Посилання[ред. | ред. код]