Матія Бравнічар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матія Бравнічар
Matija Bravničar.jpg
Народився 24 лютого 1897(1897-02-24)[1][2]
Толмин, Словенія
Помер 25 листопада 1977(1977-11-25)[1][2] (80 років)
Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ
Країна Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg Югославія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Ensign of Austro-Hungarian civil fleet (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність композитор
Alma mater Academy of Musicd
Знання мов словенська[3]
Членство Словенська академія наук та мистецтв
У шлюбі з Gizela Bravničard
Нагороди
IMDb ID 1318450

Матія Бравнічар (словен. Matija Bravničar; нар. 24 лютого 1897(18970224), Толмін — пом. 25 листопада 1977, Любляна) — словенський композитор.[4]

Біографія[ред. | ред. код]

Матія Бравнічар був одним із перших словенських композиторів-симфоністів. Він створив чотири симфонії, дві опери, кілька симфонічних віршів, камерну музику та інші твори. Спочатку він почав вивчати скрипку, а потім вивчив композицію у Маріо Когоя та Славка Остерца в Люблянській консерваторії. Він був членом (скрипалем) оркестру Люблянської опери з 1919 по 1945 рік, а також її президентом.

Після війни короткий час був директором музичної школи в Горіції, з 1945 по 1949 адміністративним директором AG, потім керівником музичного відділу в Державному видавництві, з 1952 р. став доцентом, а згодом професором композиції в Академії мистецтв до виходу на пенсію в 1967 р. У 1949 р. став другим президентом (після Карла Пахора) Товариства словенських Композитори, а в 1953—1957 роках він також очолював Асоціацію югославських композиторів. У 1951 році разом з Маріаном Липовшеком редагував словенський музичний журнал. З 1972 р. — асоційований член, а з 1974 р. і до смерті- дійсний член Словенської академії наук і мистецтв.[4]

Він був членом оперного оркестру в Любляні, а після війни професором композиції. Як композитор-експресіоніст, у його композиціях часто використовувались елементи словенської народної музичної традиції.

У 1963 році він отримав премію Франце Прешерена за концерт для скрипки та оркестру.[4]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1932 році він одружився з артисткою балету та хореографом Гізелою Бравнічар.[4] Його син Деян Бравнічар — відомий словенський скрипаль, а його онук — піаніст Ігор Бравнічар.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]