Мауріціо Саррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мауріціо Саррі
Sarri 2016.jpg
Особові дані
Народження 10 січня 1959(1959-01-10) (60 років)
  Неаполь, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1990–1991 Італія «Стія»
1991–1993 Італія «Фаеллезе»
1993–1996 Італія «Каврилья»
1996–1998 Італія «Антелла»
1998–1999 Італія «Вальдема»
1999–2000 Італія «Теголето»
2000–2003 Італія «Сансовіно»
2003–2005 Італія «Санджованезе»
2005–2006 Італія «Пескара»
2006–2007 Італія «Ареццо»
2007 Італія «Авелліно»
2007–2008 Італія «Верона»
2008–2009 Італія «Перуджа»
2010 Італія «Гроссето»
2010–2011 Італія «Алессандрія»
2011 Італія «Соренто»
2012–2015 Італія «Емполі»
2015–2018 Італія «Наполі»
2018–2019 Англія «Челсі»
2019– Італія «Ювентус»

** Тільки на посаді головного тренера.

Мауріціо Саррі (італ. Maurizio Sarri, італійська вимова: [mauˈrittsjo ˈsarri]; народився 10 січня 1959 року) — італійський професійний футбольний менеджер, головний тренер футбольного клубу «Ювентус».

Біографія[ред. | ред. код]

Батьки Мауріціо Саррі — прості робітники з Тоскани. Батько працював у компанії Italsider в Баньоле (район Неаполя). Кар'єра Саррі розвивалася в Фільїне-Вальдарно (Флоренція). Він поєднував гру за аматорську футбольну команду і кар'єру банкіра у Banca Monte dei Paschi di Siena у Тоскані, Лондоні, Швейцарії та Люксембурзі.[1]

Саррі працював у банку вранці, і тренував вдень і увечорі. У 1999 році, коли він почав тренувати клуб «Теголето», він вирішив кинути роботу у банку і присвятив своє життя виключно тренерській кар'єрі.[2]

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри: роки в Тоскані[ред. | ред. код]

На початку тренерскої кар'єри Мауріціо Саррі довелося керувати декількома невеликими клубами в Тоскані.[3] У 2000 році він підписав контракт з «Сансовіно» з регіонального чемпіонату в Серії С2, який він очолював протягом трьох років.[4]

Успіхи із «Сансовіно» привернули до  нього увагу більш великих клубів: у 2004 році він отримав запрошення від команди Серії С1 «Санджованезе».

З Пескари в Сорренто[ред. | ред. код]

У 2005 році він перейшов до команди Серії B — «Пескари».

З 2005 по 2010 роки обіймав посаду головного тренера в декількох клубах Серії B і Серії С1. У 2010 році був головним тренером футбольного клубу «Алессандрія» в Лега Про Пріма Дівізіоне.[5]

У липні 2011 року був призначений головним тренером «Соренто», іншого клубу Лега Про Пріма Дівізіоне.[6] Він керував клубом лише до 14 грудня 2011 року і був звільнений без офіційних пояснень. Команда знаходилась на 4-му місці і це був гірший показник у порівнянні з попереднім сезоном.[7]

Емполі[ред. | ред. код]

У сезоні 2012-13 він був призначений головним тренером клубу Серії B — Емполі. У свій перший повний сезон на чолі команди, вивів «Емполі» на четверте місце і програв плей-оф за підвищення у класі «Ліворно». В наступному сезоні «Емполі» зайняло друге місце у підсумковій таблиці і отримало пряму путівку у вищий дивізіон, в результаті чого невеликий тосканський клуб повернувся до елітного дивізіону після шости років відсутності. В наступному сезоні команді Саррі пророкували повернення до нижчого дивізіону, однак, попри негативні прогнози, «Емполі» зайняв 15-е місце і залишився у Серії А.

Наполі[ред. | ред. код]

11 червня 2015 року Саррі залишив «Емполі» і підписав контракт з клубом з міста, де народився, — «Наполі»

У першому сезоні в «Наполі» Мауріціо Саррі здобув неофіційний титул «зимового чемпіона», завершивши перше коло змагань на першому місці.[8] Під керівництвом Саррі «Наполі» встановив новий клубний рекорд — 8 послідовних перемог в лізі.[9] Згодом підписав новий 3-річний контракт і продовжував керувати «Наполі» до 2018 року.

Челсі[ред. | ред. код]

Ювентус[ред. | ред. код]

16 червня 2019 року Саррі покинув свій попередній клуб і підписав 3-річний контракт з «Ювентусом»[10].

Скандали[ред. | ред. код]

Після гарячої суперечки 20 січня 2016 року між Мауріціо Саррі і головним тренером міланського «Інтера» Роберто Манчіні на останніх хвилинах в матчу Кубку Італії, Мауріціо Саррі звинуватили у гомофобії.[11] Саррі відповів на звинувачення, заявивши, що він не гомофоб, і що «те, що відбувається на полі, залишається на полі».[12] За свої дії Саррі був оштрафований на 20 000 євро і дискваліфікований на дві гри Кубка Італії та Серії А. У формулюванні присуду було зазначено, що головний тренер «Наполі» оштрафований «за вкрай образливі епітети на адресу тренера команди суперника».[13]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Тренер[ред. | ред. код]

Командні
Індивідуальні

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Sarri: "Lavoravo in banca ma non alleno per caso". repubblica.it. 8 October 2014. Процитовано 17 January 2016. 
  2. Nicola Binda (17 November 2005). Il mio Pescara nato in banca. La Gazzetta dello Sport. с. 18. Процитовано 17 January 2016. 
  3. [1]
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липень 2011. Процитовано 15 грудень 2017. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липень 2011. Процитовано 15 грудень 2017. 
  6. UFFICIALE: Sorrento, mister Sarri firma un biennale (Italian). TuttoMercatoWeb. 6 July 2011. Архів оригіналу за 1 жовтень 2012. Процитовано 6 July 2011. 
  7. Maurizio Sarri non e' piu' l'allenatore del Sorrento (Italian). Sorrento Calcio. 13 December 2011. Процитовано 2012-01-01. 
  8. http://www.salernonotizie.it/2016/01/10/calcio-manita-a-frosinone-napoli-show-si-regala-primato/
  9. http://www.ansa.it/sito/notizie/sport/2016/02/07/e-gia-juventus-napoli.-sarri-non-firmo-per-il-pari.-record-vittorie-per-azzurri_41e9a7ad-a055-43e0-bb52-ed4f59c9614d.html
  10. "Ювентус" оголосив про призначення Мауріціо Сарри на пост тренера команди
  11. https://www.theguardian.com/football/2016/jan/19/internazionale-napoli-roberto-mancini-maurizio-sarri
  12. http://www.gazzetta.it/Calcio/Serie-A/Napoli/19-01-2016/napoli-sarri-ero-nervoso-ma-ho-chiesto-scusa-sono-cose-che-succedono-campo-140328584198.shtml
  13. http://www.football-italia.net/78710/two-game-ban-sarri
  14. Albo "Panchina d'Oro" (Italian). Alleniamo.com. Архів оригіналу за 7 July 2011. Процитовано 25 April 2016. 
  15. Sarri wins Panchina d'Oro. Football Italia. 27 March 2017. Процитовано 27 March 2017. 
  16. IL ‘PREMIO BEARZOT’ ASSEGNATO A MAURIZIO SARRI. TAVECCHIO: “UN GRANDE INNOVATORE” (Italian). figc.it. 26 April 2017. Архів оригіналу за 20 жовтень 2017. Процитовано 15 May 2017. 
  17. Gran Gala del Calcio, Sarri miglior allenatore (Italian). napolipiu.com. 27 November 2017. Архів оригіналу за 1 грудень 2017. Процитовано 27 November 2017.