Мауріціо Саррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мауріціо Саррі
Мауріціо Саррі
Особисті дані
Народження 10 січня 1959(1959-01-10) (63 роки)
  Неаполь
Вага 83 кг
Громадянство Італія Італія
Позиція захисник
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1990–1991 Італія «Стія»
1991–1993 Італія «Фаеллезе»
1993–1996 Італія «Каврилья»
1996–1998 Італія «Антелла»
1998–1999 Італія «Вальдема»
1999–2000 Італія «Теголето»
2000–2003 Італія «Сансовіно»
2003–2005 Італія «Санджованезе»
2005–2006 Італія «Пескара»
2006–2007 Італія «Ареццо»
2007 Італія «Авелліно»
2007–2008 Італія «Верона»
2008–2009 Італія «Перуджа»
2010 Італія «Гроссето»
2010–2011 Італія «Алессандрія»
2011 Італія «Соренто»
2012–2015 Італія «Емполі»
2015–2018 Італія «Наполі»
2018–2019 Англія «Челсі»
2019–2020 Італія «Ювентус»
2021– Італія «Лаціо»

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 3 вересня 2021.

Мауріціо Саррі (італ. Maurizio Sarri, італійська вимова: [mauˈrittsjo ˈsarri]; 10 січня 1959 року) — італійський професійний футбольний менеджер, який очолює римське «Лаціо».

Біографія[ред. | ред. код]

Батьки Мауріціо Саррі — прості робітники з Тоскани. Батько працював у компанії Italsider в Баньоле (район Неаполя). Кар'єра Саррі розвивалася в Фільїне-Вальдарно (Флоренція). Він поєднував гру за аматорську футбольну команду і кар'єру банкіра у Banca Monte dei Paschi di Siena у Тоскані, Лондоні, Швейцарії та Люксембурзі.[1]

Саррі працював у банку вранці, і тренував вдень і увечері. У 1999 році, коли він почав тренувати клуб «Теголето», він вирішив кинути роботу у банку і присвятив своє життя виключно тренерській кар'єрі.[2]

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри: роки в Тоскані[ред. | ред. код]

На початку тренерскої кар'єри Мауріціо Саррі довелося керувати декількома невеликими клубами в Тоскані.[3] У 2000 році він підписав контракт з «Сансовіно» з регіонального чемпіонату в Серії С2, який він очолював протягом трьох років.[4]

Успіхи із «Сансовіно» привернули до  нього увагу більш великих клубів: у 2004 році він отримав запрошення від команди Серії С1 «Санджованезе».

З Пескари в Сорренто[ред. | ред. код]

У 2005 році він перейшов до команди Серії B — «Пескари».

З 2005 по 2010 роки обіймав посаду головного тренера в декількох клубах Серії B і Серії С1. У 2010 році був головним тренером футбольного клубу «Алессандрія» в Лега Про Пріма Дівізіоне.[5]

У липні 2011 року був призначений головним тренером «Соренто», іншого клубу Лега Про Пріма Дівізіоне.[6] Він керував клубом лише до 14 грудня 2011 року і був звільнений без офіційних пояснень. Команда знаходилась на 4-му місці і це був гірший показник у порівнянні з попереднім сезоном.[7]

Емполі[ред. | ред. код]

У сезоні 2012-13 він був призначений головним тренером клубу Серії B — Емполі. У свій перший повний сезон на чолі команди, вивів «Емполі» на четверте місце і програв плей-оф за підвищення у класі «Ліворно». В наступному сезоні «Емполі» зайняло друге місце у підсумковій таблиці і отримало пряму путівку у вищий дивізіон, в результаті чого невеликий тосканський клуб повернувся до елітного дивізіону після шости років відсутності. В наступному сезоні команді Саррі пророкували повернення до нижчого дивізіону, однак, попри негативні прогнози, «Емполі» зайняв 15-е місце і залишився у Серії А.

Наполі[ред. | ред. код]

11 червня 2015 року Саррі залишив «Емполі» і підписав контракт з клубом з міста, де народився, — «Наполі»

У першому сезоні в «Наполі» Мауріціо Саррі здобув неофіційний титул «зимового чемпіона», завершивши перше коло змагань на першому місці.[8] Під керівництвом Саррі «Наполі» встановив новий клубний рекорд — 8 послідовних перемог в лізі.[9] Згодом підписав новий 3-річний контракт і продовжував керувати «Наполі» до 2018 року.

Челсі[ред. | ред. код]

Влітку 2018 року Саррі став головним тренером лондонського «Челсі». Під його керівництвом англійський клуб став переможцем Ліги Європи 2018/19.

Ювентус[ред. | ред. код]

16 червня 2019 року Саррі покинув свій попередній клуб і підписав трирічний контракт з «Ювентусом»[10]. Утім вже по завершенні першого ж сезону роботи зі «старою сеньйорою», за результатами якого команда стала чемпіоном Італії, тренера було звільнено. Про це рішення було оголошено 8 серпня 2020 року, на наступний день після того, як «Ювентус» вибув з боротьби Ліги чемпіонів, поступившись ще на стадії 1/8 фіналу французькому «Ліону»[11].

Лаціо[ред. | ред. код]

9 червня 2021 року Мауріціо Саррі підписав 2-річний контракт з «Лаціо»[12].

Скандали[ред. | ред. код]

Після гарячої суперечки 20 січня 2016 року між Мауріціо Саррі і головним тренером міланського «Інтера» Роберто Манчіні на останніх хвилинах в матчу Кубку Італії, Мауріціо Саррі звинуватили у гомофобії.[13] Саррі відповів на звинувачення, заявивши, що він не гомофоб, і що «те, що відбувається на полі, залишається на полі».[14] За свої дії Саррі був оштрафований на 20 000 євро і дискваліфікований на дві гри Кубка Італії та Серії А. У формулюванні присуду було зазначено, що головний тренер «Наполі» оштрафований «за вкрай образливі епітети на адресу тренера команди суперника»[15].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Тренер[ред. | ред. код]

Командні
Індивідуальні

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sarri: "Lavoravo in banca ma non alleno per caso". repubblica.it. 8 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016. 
  2. Nicola Binda (17 листопада 2005). Il mio Pescara nato in banca. La Gazzetta dello Sport. с. 18. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 17 січня 2016. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 27 червня 2022. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 15 грудня 2017. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 15 грудня 2017. 
  6. UFFICIALE: Sorrento, mister Sarri firma un biennale (Italian). TuttoMercatoWeb. 6 липня 2011. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 6 липня 2011. 
  7. Maurizio Sarri non e' piu' l'allenatore del Sorrento (Italian). Sorrento Calcio. 13 грудня 2011. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 1 січня 2012. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 15 грудня 2017. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 15 грудня 2017. 
  10. "Ювентус" оголосив про призначення Мауріціо Сарри на пост тренера команди. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 червня 2019. 
  11. ОФІЦІЙНО. Ювентус звільнив Мауріціо Саррі. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 8 серпня 2020. 
  12. Мауріціо Саррі став новим тренером "Лаціо". campeones.ua (ua). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  13. Inter's Roberto Mancini: Napoli manager Maurizio Sarri called me a faggot. The Guardian. 19 січня 2016. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 3 червня 2021.  (англ.)
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 15 грудня 2017. 
  16. Albo "Panchina d'Oro" (Italian). Alleniamo.com. Архів оригіналу за 7 July 2011. Процитовано 25 квітня 2016. 
  17. Sarri wins Panchina d'Oro. Football Italia. 27 березня 2017. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 27 березня 2017. 
  18. IL ‘PREMIO BEARZOT’ ASSEGNATO A MAURIZIO SARRI. TAVECCHIO: “UN GRANDE INNOVATORE” (Italian). figc.it. 26 квітня 2017. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 15 травня 2017. 
  19. Gran Gala del Calcio, Sarri miglior allenatore (Italian). napolipiu.com. 27 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]