Перейти до вмісту

Махачкала

місто Махачкала
Герб Прапор
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїДагестан
Код ЗКАТУ82 401 000 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО82 701 000 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1844 (182 роки)
Статус міста1857
Населення622 091 особа (2024)
Площа468,13 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс367000–367999 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код+7 8722
Географічні координати:42°58′57″ пн. ш. 47°30′18″ сх. д. / 42.9825° пн. ш. 47.505° сх. д. / 42.9825; 47.505
Влада
Вебсторінкаmkala.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Міський головаСаїд Аміров
Мапа
Махачкала. Карта розташування: Росія
Махачкала
Махачкала

Махачкала. Карта розташування: Дагестан
Махачкала
Махачкала
Мапа

CMNS: Махачкала у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Махачкала́ (ав. МахІачхъала, лезгин. Магьачкъеле, таб. Мягьячгъала, дарг. ГІянжи-Къала, МяхІячкъала, кум. Магьачкъала, лакськ. МахІачкъала, Анжи, азерб. Mahaçqala) місто в Росії, столиця Дагестану. Населення — 622 091 мешканців (2024).

Найбільше місто Північнокавказького федерального округу та третє за чисельністю населення місто Північного Кавказу. Утворює міський округ місто Махачкала. Є ядром мільйонної Махачкалинсько-Каспійської агломерації.

Географія

[ред. | ред. код]

Махачкала розташована поблизу передгір'їв Великого Кавказу, на вузькій смузі низинної рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Тарки-Тау та морем, яка в минулому називалася «Дагестанським коридором». Також на території міста є озера Вузівське, Ак-Гель, Грязьове, річки Шурінка, Крива Балка, Юзбашев, Сулак, Терек.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат міста помірний континентальний[1]. Середньорічна температура повітря +12,4 градуса. Літо спекотне, середня температура літніх місяців 23,6 градуса, денна максимальна температура до +36-38 градусів. Зима дуже м'яка. Середня температура 1,7 градуса, а вночі опускається нижче нуля. Опадів випадає 410—450 мм на рік, відносна вологість за рік близько 70 % (взимку до 80 %), а у липні та серпні близько 50 %. У літні місяці буває максимальне число ясних днів. Тривалість літнього періоду (з температурою вище +15 градусів) становить 150 днів, початок припадає на 11 травня, останній літній день 7 жовтня. Вітри переважають південно-східні та північно-західні.

Клімат Махачкалы
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Абсолютний максимум, °C 19,0 20,9 28,8 27,4 35,1 36,1 38,7 38,7 35,0 28,9 23,1 20,1
Середній максимум, °C 4,2 4,2 7,8 14,3 20,2 25,9 28,9 28,7 23,8 17,4 10,7 5,7
Середній мінімум, °C −1,4 −1,5 1,9 7,1 12,6 17,7 20,7 20,5 16,5 10,6 4,5 0,0
Абсолютний мінімум, °C −25,1 −26,9 −13,5 −5,1 0,0 5,8 9,7 8,0 0,7 −6,6 −19,7 −26,5
Температура води, °C 3,3 2,3 4,3 9,5 15,0 20,2 23,4 24,4 21,5 16,1 10,3 5,3
Норма опадів, мм 32 27 22 17 32 22 21 28 46 45 41 32
Джерело: Погода и климат ЕСИМО

Історія

[ред. | ред. код]

Значну роль в історії боротьби за володіння цим коридором відіграв Таркі-аул, розташований на території сучасної Махачкали. Таркі був відомий уже з 15 століття як торговий центр, через який проходив караванний шлях на місто Дербент — одне з найстаріших міст світу. Існує думка, що на місці сучасної Махачкали із 7 століття знаходилась столиця Хазарського каганату — місто Семендер.

Місто засноване у 1844 році, відоме спершу під назвою Анджи-Кала (мучна фортеця), y 1857 році було перейменовано в Порт-Петровськ, що пов'язано з легендою, яка розповідає, що за часів Перського походу 1722 року у цьому місці був табір військ російського царя Петра I.

У 1921 році із входженням до складу СРСР місто було проголошено столицею новоутвореної Дагестанської автономної республіки і знову перейменовано, цього разу на честь дагестанського революціонера Махача Дахадаєва (назва утворена внаслідок злиття слів «Махач» та «калу»). У середині 1930-х років до міста було приєднано селище міського типу Петровськ-Кавказький (нині — мікрорайон Махачкала-1). У радянські часи столиця Дагестану прискорено розбудовувалася. В період з 1930 по 1980-ті роки чисельність населення зросла більш ніж у 10 разів, були створені основна соціальна інфраструктура, сучасна система освіти та базові галузі промисловості.

У 1891—1938 роках на центральній площі Махачкали знаходився архітектурний орієнтир міста — православний собор Олександра Невського, який у 1953 році був знищений радянською владою, а на його місці зведено урядові будівлі, що нині є резиденцією президента та уряду республіки.

13 лютого 1973 року у Махачкалі був відкритий тролейбусний рух.

Наприкінці 1990-х років місто приваблювало радикальні мусульманські організації. У 1998 роках Державна рада впродовж доби була захоплена головою Спілки мусульман Росії Надиршахом Хачілаєвим та його прихильниками.

Махачкалинський тролейбус

18 грудня 2025 року став останнім днем, коли тролейбусні маршрути № 5 та 6 працювали в місті. 19 грудня 2025 року тролейбусна мережа була закрита через величезні борги (265 млн рублів). Останнім тролейбусом, що закривав рух був ЗіУ-682Г-016.05 (№ 240). Брак фінансування та перебої з електроенергією завершили 52-річну історію тролейбусної системи, яка була найпівденнішою в РФ. У найкращі часі в місті діяли 12 маршрутів. 19 грудня 2025 року тролейбусне управління ліквідовано[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Махачкала — найбільш населене місто в Північно-Кавказькому федеральному окрузі, одне з небагатьох зростаючих та найдинамічніших з найбільших російських міст, чимало з яких у пострадянський час мали негативну динаміку зміни чисельності населення.

Дані Всеросійського перепису населення 2002 року:[3].
Чисельність,
міський округ,
2002,
осіб
частка,
%
Чисельність,
підпорядковані нп
2002,
осіб
Частка,
%
Чисельність,
власне місто
2002,
осіб
частка,
%
аварці14632126,84 %2355628,43 %12276526,55 %
кумики9661717,72 %3249239,22 %6412413,87 %
даргинці7589113,92 %1239814,97 %6349313,73 %
лакці7098713,02 %36644,42 %6732314,56 %
лезгини6563312,04 %28233,41 %6281013,58 %
росіяни436448,00 %15191,83 %421259,11 %
табасарани111242,04 %8391,01 %102852,22 %
азербайджанці67501,24 %2750,33 %64751,4 %
рутульці59741,10 %3790,46 %55951,21 %
ногаї51480,94 %36984,46 %14500,31 %
агули36570,67 %4960,60 %31610,68 %
татари24880,46 %
цахури20980,38 %3870,47 %17110,37 %
чеченці13430,25 %560,07 %12870,28 %
євреї4300,08 %50,01 %4250,09 %
тати (тати-мусульмани)4170,08 %10,00 %4160,09 %
гірські євреї610,01 %00,00 %610,01 %
інші66761,22 %2580,31 %89061,93 %
всього545258100,00 %82846100,00 %462412100,00 %
Динаміка національного складу Махачкали за даними переписів населення:[4]
19261939195919701979198920022010
аварці1,9 %2,4 %5,8 %11,9 %16,3 %19,1 %26,5 %26,2 %
кумики7,6 %9,3 %12,2 %14,2 %14,1 %14,3 %13,9 %15,1 %
даргінці1,0 %2,6 %5,3 %7,5 %9,4 %11,1 %13,7 %15,5 %
лезгини2,8 %1,7 %3,0 %5,1 %7,6 %9,6 %13,6 %14,8 %
лакці1,9 %5,1 %9,0 %10,8 %11,5 %14,6 %14,0 %
росіяни50,3 %60,5 %51,6 %38,2 %29,1 %21,5 %9,1 %6,3 %
табасарани0,1 %0,2 %0,5 %1,0 %1,6 %2,2 %2,3 %
рутульці0,1 %0,1 %0,4 %0,7 %1,2 %1,4 %
агули0,1 %0,1 %0,2 %0,4 %0,7 %1 %
азербайджанці1,5 %1,7 %1,6 %1,7 %1,7 %1,4 %1 %
ногайці0,1 %0,1 %0,1 %0,2 %0,3 %0,3 %0,3 %0,2 %
цахури0,1 %0,1 %0,1 %0,5 %0,4 %0,5 %
татари0,4 %
вірмени0,4 %
чеченці0,5 %0,3 %0,3 %0,4 %0,3 %0,2 %
населення32 00086 836119 334185 863246 590314 767462 412572 076

Освіта і культура

[ред. | ред. код]

Вищі навчальні заклади

[ред. | ред. код]
Дагестанська державна медична академія
Дагестанський державний технічний університет
  • Дагестанський державний університет
  • Дагестанський державний технічний університет
  • Дагестанська державна сільськогосподарська академія
  • Дагестанський державний педагогічний університет
  • Дагестанський державний інститут народного господарства
  • Дагестанська державна медична академія
  • Дагестанський інститут прикладного мистецтва та дизайну
  • Інститут теології та міжнародних відносин
  • Гуманітарний інститут «Інса»
  • Дагестанська філія Московського державного інституту радіотехніки, електроніки та автоматики (технічного університету)
  • Дагестанська філія Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена
  • Інститут (філія) Московського державного відкритого університету
  • Інститут (філія) Московської державної юридичної академії
  • Інститут управління та бізнесу
  • Кавказький інститут НОУ
  • Махачкалинський філія «Московського автомобільно-дорожнього інституту»
  • Махачкалинський філія «Сучасної гуманітарної академії»
  • Міжнародна академія сходу
  • Північно-Кавказький державний податковий інститут — філія Всеросійської державної податкової академії Мінфіну Росії
  • Північно-Кавказький (м. Махачкала) філія ДОЗ ВПО «Російська правова академія Міністерства юстиції РФ»
  • Філія Московського відкритого соціального університету — Дагестанський регіональний
  • Філія Російського державного університету туризму та сервісу
  • Філія Ростовського державного економічного університету РГЕУ
  • Філія Північно-Кавказької академії державної служби
  • Філія університету Російської академії освіти
  • Філія Південного федерального університету

Архітектура та пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Селище Тарки розташовано за 5,5 км від Махачкали, на горі Тарки-Тау, де розташоване селище Тарки, на місці якого, за переказами у VII—X століттях існувало хозарське місто Семендер, що приблизно до 723 року було столицею Хазарського каганату, згодом — аул Тарки з трьома мечетями, вище знаходилася фортеця Бурхлива (до 1821), на її місці зберігся спостережний пункт, укріплений кам'яною кладкою.
Центральна Джума мечеть
  • Центральна Джума мечеть — одна з найбільших мечетей Європи, побудована за образом стамбульської «Блакитної мечеті». З кожним роком мечеть розширюється, при цьому зберігаючи геометричну співмірність та естетичну гармонійність ансамблю. Спочатку мечеть була розрахована на 6 — 7 тисяч осіб. За час експлуатації була розширена, і нині в ній одночасно можуть перебувати 17 тисяч осіб. Названа на честь раптово померлого представника родини турецьких меценатів, на гроші яких була побудована ця мечеть.
  • Свято-Успенський кафедральний собор — заснований у 1906 році. У 2004 році завершено будівництво Олександро-Невського бокового вівтаря кафедрального собору та 12 жовтня 2004 року Єпископ Бакинський та Прикаспійський Олександр звершив велике освячення приділу. До 100-річчя собору група місцевих художників, що складається з 7 осіб, під керівництвом заслуженого художника РФ, професора Мусаєва А. Б. заново розписала Свято-Успенський собор.

Державні театри

[ред. | ред. код]
Аварський державний музично-драматичний театр імені Гамзата Цадаси

Музеї та картинні галереї

[ред. | ред. код]
  • Дагестанський державний об'єднаний історичний та архітектурний музей ім. Алібека Тахо-Годи
  • Дагестанський музей образотворчих мистецтв ім. П. С. Гамзатова
  • Музей бойової слави
  • Музей історії театрів Дагестану
  • Музей-заповідник — етнографічний комплекс «Дагестанський аул»
  • Музей історії міста Махачкали
  • Музей історії рибної промисловості Дагестану
  • Виставковий зал Спілки художників Республіки Дагестан
  • Музей музичної культури Дагестану[5].

Військово-морська база

[ред. | ред. код]

В Махачкалі розташована військово-морська база Каспійської флотилії Росії. В базі дислокується 106-та бригада надводних кораблів:

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Атлас СССР. — М. : ГУГК СССР, 1983. — С. 98. — 30 000 прим.
  2. Махачкалинський тролейбус на сайті «Міський електротранспорт».
  3. Махачкала. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
  4. Національний склад Дагестану за даними переписів. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 11 січня 2014.
  5. РИА «Дагестан». В день своего юбилея Мурад Кажлаев открыл Музей музыкальной культуры Дагестана. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 6 листопада 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]