Махдія
Махдія (фінік. 
, лат. Ruspae, араб. المهدية, фр. Mahdia) — місто на східному узбережжі Тунісу біля мису Африка.
45,977 тис. жителів (2004).
Місто засноване у VIII ст. до н. е. фінікійцями і отримало назву Гуммі. Із утворенням Карфагенської держави увійшло до її складу. Після 146 р. до н. е. стало римським і отримало нову назву - Руспи. З 439 року – під владою Африканського королівства, 534 року відвойоване візантійцями. Араби, які захопили місто 670 року перейменували його на Сбію.
Саме Сбію фатімідський халіф Убейдаллах обрав у 916 році для будівництва нового міста, яке 921 року стало столицею його держави під назвою Махдія. У 944-945 роках вона витримала облогу хариджитів. Як свою резиденцію Махдію використовували Зіріди. У 1148 році місто захопив сицилійський король Рожер II. 1160 року його відбили Альмохади. З утвердженням династії Хафсідів і піднесенням Туніса Махдія занепала і перетворилася на одну з головних баз берберських піратів.
1390 року місто взяло в облогу об’єднане військо французів і генуезців (Фруассар іменує цю експедицію "хрестовим походом"), але Махдія вистояла. На початку 1546 була пограбована Тургут-реїсом. У 1547 – захоплена Габсбургами, які утримували місто до 1574, коли змушені були поступитися владою над Махдією османам.
З 1881 року – в складі французького протекторату, з 1956 – незалежного Тунісу.
|
|||||||
