Мацзу (острови)
Мацзу | |
Прапор | |
Названо на честь | Мацзу |
---|---|
Країна | Тайвань[1] |
Адміністративна одиниця | Ляньцзян[d] |
Часовий пояс | NST |
Розташовується на водоймі | Тайванська протока |
Займає ту саму територію з | Ляньцзян[d] |
Площа | 29,6055 км² |
Категорія мап на Вікісховищі | Ляньцзян[d] |
Офіційний сайт(кит.) Офіційний сайт(англ.) | |
Мацзу у Вікісховищі |
Координати: 26°09′00″ пн. ш. 119°56′00″ сх. д. / 26.15000000002777724716906960° пн. ш. 119.93333333335777979300473817° сх. д.
Мацзу | |
---|---|
кит. 馬祖 列島 | |
Карта | |
Названий на честь | Мацзу |
Географія | |
26°09′00″ пн. ш. 119°56′00″ сх. д. / 26.15000000002777724716906960° пн. ш. 119.93333333335777979300473817° сх. д.Координати: 26°09′00″ пн. ш. 119°56′00″ сх. д. / 26.15000000002777724716906960° пн. ш. 119.93333333335777979300473817° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
Акваторія | Тайванська протока |
Площа | 29,61 км² |
Країна | |
Республіка Китай | |
Адм. одиниця | Ляньцзян[d] |
Населення | 12506 (2014) |
Вебсайт | matsu.gov.tw/# |
Мацзу у Вікісховищі |
Острови Мацзу (кит. 馬祖 列島 — Мацзу ледао) — архіпелаг в північній частині Тайванської протоки, знаходиться під управлінням Китайської Республіки, поблизу берега провінції Фуцзянь Китайської Народної Республіки, на схід від міста Фучжоу.
Адміністративно складають повіт Ляньцзян (кит. 連江縣) провінції Фуцзянь Китайської Республіки.
Острови знаходяться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 10.6 °С (51 °F).[2]
Клімат о. Мацзу | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21 | 22 | 23 | 28 | 28 | 33 | 33 | 35 | 34 | 30 | 26 | 24 | 35 |
Середній максимум, °C | 13 | 12 | 15 | 18 | 22 | 26 | 30 | 30 | 28 | 25 | 20 | 16 | 21 |
Середня температура, °C | 10 | 10 | 12 | 16 | 20 | 24 | 27 | 28 | 26 | 22 | 18 | 13 | 19 |
Середній мінімум, °C | 8 | 8 | 10 | 14 | 18 | 23 | 25 | 26 | 24 | 20 | 16 | 11 | 17 |
Абсолютний мінімум, °C | 2 | 0 | 3 | 7 | 12 | 17 | 22 | 23 | 18 | 11 | 8 | 5 | 0 |
Норма опадів, мм | 30 | 90 | 90 | 80 | 180 | 130 | 60 | 120 | 160 | 30 | 20 | 30 | 1090 |
Днів з дощем | 3 | 8 | 8 | 7 | 11 | 8 | 2 | 4 | 5 | 2 | 2 | 2 | 68 |
Вологість повітря, % | 78 | 83 | 86 | 84 | 88 | 89 | 86 | 85 | 81 | 73 | 76 | 78 | 82 |
Джерело: Weatherbase |
В 1954 і 1958 роках острови Мацзу разом із сусідніми островами двічі ставали центром протистояння Китайської Народної Республіки, з одного боку, і Китайською Республікою та Сполученими Штатами Америки, з іншого боку. В серпні 1954 року Народно-визвольна армія Китаю, або НВАК, здійснила артилерійський обстріл Мацзу та сусідньої групи островів Цзіньмень, що стало початком Першої кризи у Тайванській протоці. Обстріли із перервами продовжувались до закінчення кризи у травні 1955 року, втім самі острови,на відміну від островів Іцзяншань, залишились під фактичним контролем Китайської Республіки.
У серпні 1958 року Мацзу та Цзіньмень повторно стали цілями артилерійської атаки НВАК, що спричинило початок Другої кризи у Тайванській протоці. 4 вересня 1958 року уряд КНР випустив декларацію про розширення межі власних територіальних вод, згідно з якою Мацзу та низка інших островів потрапляли у межі територіальніх вод КНР[3]. Втім, протягом кризи НВАК не здійснили жодної спроби фактичного захоплення архіпелагу. Починаючи з 25 жовтня, обстріли продовжувались лише у непарні числа місяця. Криза завершилась у грудні 1958 року збереженням статус-кво.
2010 році населення становить 9944 осіб.[4]
Острів (укр.) | Острів (англ.) | Острів (кит.) | Населення, чол. (2010)[4] |
Площа, км²[4] |
---|---|---|---|---|
Бейгань | Beigan | 北竿鄉 | 1801 | 9,9 |
Дунінь | Dongyin | 東引鄉 | 1053 | 3,8 |
Цзюйгуан | Juguang | 莒光鄉 | 1186 | 4,7 |
Наньган | Nangan | 南竿鄉 | 5904 | 10,4 |
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Клімат Мацзу. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ Declaration of the Government of the People’s Republic of China on China’s Territorial Sea. undocs.org (англійська) . 04.09.1958. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ а б в 鄉鎮市區戶口數 – 中華民國99年12月底. = 內政部社會司. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 2 серпня 2011.(кит.)
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |