Мачерет Євгенія Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгенія Леонідівна Мачерет
Народилася 4 червня 1929(1929-06-04)
Померла 9 вересня 2011(2011-09-09) (82 роки)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність науковиця
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь неврологія, психіатрія
Заклад Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Панченко Дмитро Іванович
Відомі учні Свиридова Наталя Костянтинівна
Відома завдяки: заснувала службу рефлексотерапії в Україні
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Відмінник охорони здоров'я СРСР

Євге́нія Леоні́дівна Мачере́т (4 червня 1929 — 9 вересня 2011) — член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, обрана 8 квітня 1997 року за спеціальністю неврологія, психіатрія, доктор медичних наук (1971 р.), професор (1976 р.), завідувач кафедри неврології і рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика1978 р.).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1955 році закінчила Київський медичний інститут. Три роки після закінчення інституту працювала у поліських селах. 1964 року прийнята на кафедру нервових хвороб Київського державного інституту вдосконалення лікарів. У 1970 році захистила докторську дисертацію «Застосування ехоенцефалографії в неврологічній практиці». Учениця професора Д. І. Панченка.

Під керівництвом професора Є. Л. Мачерет у 1977 р. була створена служба рефлексотерапії в Україні, підготовлено понад 17 тис. спеціалістів, відкрито мережу кабінетів, розроблено значний перелік методик лікування різних захворювань методами рефлексотерапії.

Наукова та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Наукові праці присвячені клінічній та експериментальній неврології, включаючи питання судинної патології центральної нервової системи, запальних захворювань, черепно-мозкової травми, захворювань периферичної нервової системи, а також дослідженню механізмів дії рефлексолазеротерапії на нервову систему. Великий цикл робіт присвячений розробці лазерних апаратів, електростимуляторів, спеціальних апаратів для електропунктури, акупунктури, акупунктурної діагностики. Значний її внесок в розробку проблеми клінічних особливостей перебігу пухлин головного мозку в залежності від локалізації процесу та віку хворого.

Розробила експериментальну модель церебрального арахноїдита, що дозволило відпрацювати оптимальні методи його лікування і профілактики. Вперше у світовій практиці представила переконливі дані про поєднані ураження судин головного мозку, серця та кінцівок. Вивчала механізми розвитку церебральних розладів у осіб, які постраждали під час аварії на ЧАЕС та розробляла спеціальні методи по їх реабілітації.

Створила школу сучасних методів немедикаментозної терапії, в тому числі рефлексотерапії та лазеротерапії в клінічній практиці. Під її керівництвом проведені спеціальні дослідження по впливу лазерного випромінювання з різною довжиною хвилі на мембрану нервових клітин. Мала диплом професора Всесвітнього Таньзцинського коледжу традиційної китайської медицини з правом викладання на Сході.

Автор більш ніж 790 опублікованих наукових праць, 18 монографій та 6 навчальних посібників.

Під керівництвом професора Є. Л. Мачерет виконано 12 докторських та 49 кандидатських дисертацій, пройшли навчання 44 аспіранти і 56 клінічних ординаторів, підготовлено близько 21 тис. спеціалістів-неврологів, 17,5 тис. рефлексотерапевтів, 250 інтернів і магістрів.

Президент Європейської асоціації з лазеротерапії, вице-президент Всесвітньої асоціації з акупунктури, президент Української асоціації з акупунктури і лазеротерапії, член президії Вченої Ради МОЗ України, головний позаштатний спеціаліст з рефлексотерапії МОЗ України, член редколегій багатьох медичних журналів.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Основні наукові праці:

  • «Руководство по рефлексотерапии» (1989 р.);
  • «Клініко-фармакотерапія неврологічних і нейрохірургічних захворювань» (1993 р.);
  • «Основы электро- и акупунктуры» (1993 р.);
  • «Справочник врача-невропатолога поликлиники» (1995 р.);
  • «Практична неврологія» (1997 р.);
  • «Радіаційна енцефалопатія та нетрадиційні методи її лікування» (2000 р.);
  • «Електродіагностика та лікування в рефлексотерапії» (2001 р.);
  • «Нервові хвороби» (2001 р., 2002 р.);
  • «Нове у лікуванні невропатії лицевго нерва» (2005 р.);
  • «Атеросклеротична дисциркуляторна енцефалопатія» (2005 р.);
  • «Сучасний погляд на проблему черепно-мозкової травми та її віддалені наслідки»(2005 р.);
  • «Основи традиційної китайської медицини в рефлексо-терапії»(2005 р.);
  • «Патогенез, методи, дослідження та лікування больових синдромів»(2006 р.);
  • «Остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений грижами дисків»(2006 р.).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Неврологические синдромы остеохондроза / Лиманский Юрий Петрович, Мачерет Евгения Леонидовна, Ващенко Елена Андреевна, Чеботарёва Лидия Львовна, Самосюк Иван Захарович. — Киев : «Здоров'я», 1988. — 160 с. — 12 000 прим. — ISBN 5-311-00041-4. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]