Мачульський Роман Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мачульський Роман Наумович
Народився 30 листопада 1903(1903-11-30)
село Кривоноси Рогачовського повіту Мінської губернії, тепер Стародорозького району Мінської області, Білорусь
Помер 26 квітня 1990(1990-04-26) (86 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Поховання Східне кладовище
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність білорус
Діяльність військовослужбовець, партизани, державний діяч
Учасник німецько-радянська війна і Друга світова війна
Посада list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1947–1950)d
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Honored Worker of Culture of the Byelorussian SSR

Роман Наумович Мачульський (30 листопада 1903(19031130), село Кривоноси Рогачовського повіту Мінської губернії, тепер Стародорозького району Мінської області, Білорусь — 26 квітня 1990, місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський державний діяч, партизанський командир, 1-й секретар Пінського обласного комітету КП(б) Білорусії, голова Мінського та Брестського облвиконкомів. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 4—5-го скликань. Герой Радянського Союзу (1.01.1944)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1913 році залишився без батька, став старшим у родині. Після закінчення сільської школи вступив до Глуського міського училища, яке не закінчив.

З 1925 по вересень 1928 року — в Червоній армії: червоноармієць 4-го окремого місцевого батальйону (місто Карачев), потім закінчив полкову школу і служив у 110-му стрілецькому полку Білоруського військового округу (місто Новозибків).

Член ВКП(б) з 1928 року.

З вересня 1928 року — завідувач хати-читальні в Речицькому районі Гомельського округу; секретар організації КП(б) Білорусії сільської ради Речицького району Гомельського округу. У 1930 році — культпрацівник при профспілці будівельників міста Речиця Білоруської СРР.

У 1930 році закінчив Вольські курси майстрів дубильно-екстрактної промисловості.

У 1930—1935 роках — змінний майстер, начальник виробництва Речицького дубильно-екстрактного заводу Білоруської СРР, секретар комітету КП(б) Білорусії Речицького дубильно-екстрактного заводу.

У 1935—1937 роках — слухач Республіканської школи пропагандистів при ЦК КП(б) Білорусії.

У 1937 — липні 1938 року — завідувач відділу культури та пропаганди ленінізму Греського районного комітету КП(б) Білорусії; 3-й секретар Греського районного комітету КП(б) Білорусії Мінської області.

У липні 1938 — вересні 1940 року — 2-й секретар Червенського районного комітету КП(б) Білорусії Мінської області.

У вересні 1940 — 1941 року — 1-й секретар Плещеницького районного комітету КП(б) Білорусії Мінської області.

З липня 1941 року — уповноважений ЦК КП(б) Білорусії по Мінській та Поліській областях, учасник німецько-радянської війни. З жовтня 1942 по травень 1943 року — командир Мінського партизанського з'єднання. З травня по серпень 1943 року лікувався в Москві. У серпні 1943 — липні 1944 року — командир партизанського з'єднання Борисівсько-Бегомльської зони Білоруської РСР. Одночасно, 11 вересня 1943 — 3 липня 1944 року — секретар Мінського підпільного обласного комітету КП(б) Білорусії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу білоруським партизанам» від 1 січня 1944 року за «зразкове виконання урядових завдань у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у тилу противника і виявлені при цьому відвагу і геройство та за особливі заслуги у розвитку партизанського руху в Білорусії» удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

20 липня 1944 — 1948 року — голова виконавчого комітету Мінської обласної ради депутатів трудящих.

У 1947—1954 роках — заступник голови Верховної ради Білоруської РСР.

У 1948—1950 роках — представник Ради у справах колгоспів при Раді міністрів СРСР по Білоруській РСР.

У 1950 — січні 1954 року — 1-й секретар Пінського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У січні 1954 — березні 1959 року — голова виконавчого комітету Брестської обласної ради депутатів трудящих.

З 1959 року — персональний пенсіонер. Помер 26 квітня 1990 року в Мінську. Похований на Східному цвинтарі Мінська.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]