Машина управління вогнем артилерії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Машина командира батареї комплексу автоматизованих засобів управління вогнем самохідної артилерії 1В14 «Машина-С» на залізничній платформі. Росія
Машина управління вогнем артилерії 1В16. Перм. 2010

Машина управління вогнем артилерії (також Комплекс автоматизованого управління вогнем артилерії, Система управління вогнем артилерії тощо) — уніфікована командно-спостережна (командно-штабна) машина артилерії, що призначена для автоматизації процесу управління вогнем і бойовими діями артилерійських підрозділів. Як правило, машини управління вогнем артилерії використовуються зі штатними і обслуговуючими технічними засобами розвідки при плануванні, підготовці й у ході бою, в тому числі у складі різнорідних угруповань. Забезпечує управління артилерійськими засобами розвідки і взаємодію із загальновійськовими підрозділами.

Призначення[ред.ред. код]

Сучасна уніфікована машина управління вогнем артилерії забезпечує вирішення наступних завдань:

  • Управління артилерійським дивізіоном (батареєю) на всіх етапах підготовки і ведення бойових дій ;
  • Оброблення та відображення вхідних та вихідних даних, розпоряджень, команд, доповідей, донесень, результатів рішення задач та інформації, оброблюваних ПЕОМ;
  • Передачу даних, зовнішню і внутрішню зв'язок по радіо- й дротовим каналам ;
  • Автоматизоване ведення робочої карти та інших бойових документів;
  • Приймання від обслуговуючих технічних засобів розвідки та обробку даних за цілями ;
  • Спостереження за полем бою, ведення розвідки в денних і нічних умовах вбудованими та виносними оптико-електронними засобами;
  • Орієнтування і топопрівязкі вогневих засобів;
  • Визначення метеорологічних і балістичних умов стрільби;
  • Водіння колон на марші і при переміщеннях.

Використання сучасних машин управління вогнем значно підвищує оперативність і стійкість управління артилерійськими підрозділами. КМН також допомагає посадовим особам оптимально приймати серйозні рішення.

Деякі зразки машин управління вогнем артилерії[ред.ред. код]

  • машина управління вогнем артилерії 1В13
  • машина управління вогнем артилерії 1В14
  • машина управління вогнем артилерії 1В15
  • машина управління вогнем артилерії 1В16
  • машина управління вогнем артилерії 1В117
  • машина управління вогнем артилерії 1В118
  • машина управління вогнем артилерії 1В119 «Реостат»
  • машина управління вогнем артилерії 1В21
  • машина управління вогнем артилерії 1В22
  • машина управління вогнем артилерії 1В23
  • машина управління вогнем артилерії 1В24
  • машина управління вогнем артилерії 1В25

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • А. В. Карпенко «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия. — Санкт-Петербург: «Бастион», 2009. — 64 с.

Посилання[ред.ред. код]