Машівка
| смт Машівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Машівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | |
| Перша згадка | 1859 |
| Статус | із 1971 року |
| Площа | 5,26 км² |
| Населення | ▼ 3786 (01.01.2017)[1] |
| Густота | 777,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39400 |
| Телефонний код | +380 5364 |
| Географічні координати | 49°26′39″ пн. ш. 34°52′12″ сх. д. / 49.44417° пн. ш. 34.87000° сх. д.Координати: 49°26′39″ пн. ш. 34°52′12″ сх. д. / 49.44417° пн. ш. 34.87000° сх. д. |
| Водойма | р. Тагамлик, Сухий Тагамлик, Мокрий Тагамлик
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Тагамлик |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 30 км |
| - автошляхами: | 35 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 39400, смт Машівка |
| Голова селищної ради | Кравченко Микола Іванович |
| Карта | |
  Машівка | |
 Машівка | |
| |
Машівка — селище міського типу в Україні, у Полтавському районі Полтавської області. До 17 липня 2020 року — центр Машівського району. Населення — 3829 мешканців (2013 р.).
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Селище міського типу Машівка знаходиться на лівому березі річки Тагамлик, за 30 км від обласного центру — міста Полтави. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Сахнівщина, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Селещина. На річці кілька загат. Через селище проходять автошлях територіального значення Т 1712 та залізниця, пасажирський залізничний зупинний пункт Тагамлик.
Історія[ред. | ред. код]
За даними на 1859 рік у власницькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 387 осіб (195 чоловічої статі та 192 — жіночої), налічувалось 68 дворових господарств, існував завод, відбувалось 2 ярмарки на рік[2].
1863 року село стало центром Машівської волості.
1902 року у Машівці відбувся селянський виступ.
У січні 1918 року розпочалась радянська окупація.
За адміністративною реформою 1923 року Машівка — центр новоутвореного району у складі Полтавської округи.
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 28 жителів селища[3].
З утворенням 22 вересня 1937 року Полтавської області — районний центр у складі новоутвореної області.
19 вересня 1941 року Машівка окупована нацистськими військами.
30 грудня 1962 року Машівський район було розформовано.
8 грудня 1966 року район відновлено.
1971 надано статус селища міського типу.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Машівського району, селище міського типу увійшло до складу Полтавського району.
Економіка[ред. | ред. код]
- Машівська районна друкарня випускає бланкову продукцію для всіх форм власності.
- Філія ДП «Укргазвидобування» управління з переробки газу та газового конденсату.
- Газокомпресорна станція № 14 (територією району проходить газопровід «Союз»).
- Новогригорівський нафтопромисел.
- ЗАТ «Машівський молокозавод».
- ТОВ АФ «Покровська».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Будинок культури.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Марченко Володимир Олександрович (політик) (1971) — голова Полтавської обласної ради (з 20 квітня до 18 листопада 2010). Член партії ВО «Батьківщина» та заступник голови Полтавської обласної організації.
- Оніпко Максим Данилович (1915—2005) — 1-й секретар Полтавського міського комітету КПУ, голова виконавчого комітету Полтавської обласної промислової ради депутатів трудящих (1963—1964 рр.). Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.
- Печериця Юрій Анатолійович (1978—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2304)
- ↑ Машівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького, м. Київ, 1992р
- Моя Полтавщина [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |