Перейти до вмісту

Маю (Кабо-Верде)

Маю
Координати 15°13′50″ пн. ш. 23°09′22″ зх. д. / 15.230555555556° пн. ш. 23.156111111111° зх. д. / 15.230555555556; -23.156111111111G O
Країна
АдмінодиницяMaiod Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа270 км²[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру428 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Найвища точкаMonte Penosod Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічна зонаКабо-Верде Редагувати інформацію у Вікіданих
ВодоймаАтлантичний океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення6812 осіб (2018) Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC−1 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames3374486
OSMr4277644 ·R
Маю. Карта розташування: Кабо-Верде
Маю
Маю
Маю (Кабо-Верде)
Мапа
CMNS: Маю у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Маю (порт. Maio, «травень») — острів у складі республіки Кабо-Верде. Населення - 6 298 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Площа острова - 269 км². Має протяжність 24 км в довжину і 16 км в ширину. В останні роки тут діє державна програма відновлення лісів, але головною визначною пам'яткою Маю, як і островів Сал і Боавішта, є мальовничі піщані пляжі.

Геологія

[ред. | ред. код]

Острів Маю являє собою стародавній вулкан, сплячий протягом тисяч років і схильний до вітрової ерозії. Внаслідок потужного вулканічного імпульсу, який підняв острів на поверхню океану, осадові породи віком понад 190 млн. років також були винесені нагору, і до цих пір помітні. Вулканологи вважають, що Маю, швидше за все, найдавніший острів архіпелагу.

Історія

[ред. | ред. код]

Маю був відкритий одним з перших на архіпелазі у 1460 році.

Населення острова здавна займалося розведенням кіз та видобутком солі, експорт якої в Бразилію тривав аж до кінця XIX століття.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Острів Муніципалітет Громада
Маю Маю Носса-Сеньйора-да-Луш

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2020/2021 року, населення острова Маю становило 6 298 осіб. Чисельність населення залишається відносно стабільною з невеликою тенденцією до скорочення через міграційні процеси. Основна частина громади мешкає в містечку Порту-Інглеш. Жителі острова традиційно зайняті в рибальстві, дрібному тваринництві та видобутку солі, зберігаючи спокійний ритм життя.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
  • Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
  • Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]