Мая Санду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мая Санду
рум. Maia Sandu
Мая Санду
Прапор
Обраний Президент Молдови
Прапор
з 23 грудня 2020
Попередник: Ігор Додон
Прапор
Прем'єр-міністр Молдови
Прапор
8 червня — 14 листопада 2019
Президент: Ігор Додон
Попередник: Павло Філіп
Наступник: Йон Кіку
Прапор
Міністр освіти Молдови
Прапор
24 липня 2012 — 30 липня 2015
Попередник: Михайло Шляхтицький
Спадкоємець: Корина Фусу
 
Ім'я при народжені: Maia Sandu
Народження: 24 травня 1972(1972-05-24) (48 років)
Рисіпень, Фалештський район, Молдавська РСР
Країна: Молдова Молдова
Румунія Румунія
Освіта: Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і Академія економічних досліджень Молдови
Партія: Партія «Дія і Солідарність»
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ма́я Са́нду (рум. Maia Sandu; нар. 24 травня 1972, Рисіпень, Фалештський район Молдавської РСР[1]) — молдовська державна і політична діячка. Президент Молдови з 23 грудня 2020 року[2][3].

Лідерка партії «Дія і Солідарність» (ПАС) і колишній прем'єр-міністр Молдови (з 8 червня до 14 листопада 2019 року)[4].

Санду була міністром освіти з 2012 до 2015 року й членом парламенту Молдови з 2014 до 2015 і 2019 року, була обрана спільною кандидаткою від проєвропейських партій PPDA і ПАС на посаду президента Молдови на виборах 2016 року, однак, програла у другому турі проросійському кандидатові від партії соціалістів Молдови Ігорю Додонові з результатом 48 % проти 52 %[5][6].

На президентських виборах 2020 року в другому турі 15 листопада Санду набрала 57,63 % (938 тис. виборців) і була обрана Президентом Молдови[7]. Після обрання, під час зустрічі з послом України, підкреслила важливість розвитку стратегічного партнерства між нашими країнами та «синхронізацію діяльності в контексті процесу європейської інтеграції»[8].

Окрім рідної румунської, вільно володіє англійською і російською мовами.

Життєпис[ред. | ред. код]

На зустрічі з Овідіу Раєчі в січні 2016

Народилася 24 травня 1972 року в Рісіпені, Фалешті, в родині Григорія та Емілії Санду.

У 1989—1994 здобула спеціальність менеджменту в Академії економічних досліджень Молдови (ASEM).

У 1995—1998 спеціалізувалась на міжнародних відносинах в Академії державного управління (AAP) в Кишиневі.

2010 року закінчила Школу управління імені Джона Кеннеді при Гарвардському університеті. Незаміжня.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 2010 по 2012 працювала радницею виконавчого директора Світового банку у Вашингтоні, округ Колумбія.

24 липня 2012 до 2015 була міністром освіти Молдови. Почала впровадження цілого ряду реформ, зокрема змінила регламент проведення національних іспитів. Була посилена система контролю процесу складання іспиту, в багатьох центрах встановлені металошукачі на входах до центрів складання іспиту на ступінь бакалавра, усі авдиторії були оснащені камерами відеоспостереження. Водночас усі екзаменаційні роботи учнів, яких помітили в списуванні, анулювалися, а самі вони позбавлялися права перездачі іспитів у додаткову сесію.

23 липня 2015 Ліберально-демократична партія розглядала її як кандидатку на посаду прем'єр-міністра Молдови, наступницю Наталії Герман і Кирила Габурічі.

Наступного дня після того, як оновлена проєвропейська коаліція запропонувала Санду умови для її призначення на цю посаду, було сплановано від'їзд глави Національного банку Молдови Доріна Дрегуцану й державного прокурора Корнеліу Гуріна. Зрештою, Валерій Стрелець був висунутий на посаду прем'єр-міністра Молдови.

23 грудня 2015 створила платформу «În /pas/ cu Maia Sandu» («В ногу з Маєю Санду»), яка згодом стала політичною партією під назвою «Partidul Acțiune și Solidaritate» («Партія Дії та Солідарності») .

За даними деяких опитувань 2019 року, Санду входить до числа трьох політиків Молдови, що мають довіру. Останнє опитування, проведене Фондом громадської думки, показує, що Санду є другою політичною особою, якій довіряють: 24 % опитаних, слідом за Ігорем Додоном, 26 % опитаних. Однак інші опитування ставлять її нижче, на 6-му місці. Мая Санду вбачає майбутнє Молдови в продовженні зближення з Європою, натомість її опонент має проросійську позицію[9].

Президентські вибори 2016[ред. | ред. код]

31 серпня 2016 офіційно висунута на посаду Президента Республіки Молдова Національною політичною радою, також того ж дня була створена ініціативна група збору підписів, яка нараховувала 99 осіб від Ігоря Гросу. 2 вересня Центральна виборча комісія зареєструвала ініціативну групу. 22 вересня до ЦВК було подано 24 832 підписи на підтримку кандидатки на ПАС — Маї Санду (мінімально допустима кількість — 15 тис., А максимум 25 тис.). 29 вересня Мая Санду була зареєстрована як учасниця виборів, враховуючи те, що 22 181 підпис було визнано дійсним.

У жовтні 2016 була проєвропейською кандидаткою на президентських виборах в Молдові. Працюючи на проєвропейській платформі дій, вона була однією з двох кандидатів, які дійшли до другого туру виборів.

У першому турі, який відбувся 30 жовтня і в якому взяли участь 9 кандидатів, Мая Санду зуміла набрати 549 152 голосів, що становить 38,71 %, поступившись лише Ігорю Додонові, який зумів набрати 47,98 % голосів. З огляду на те, що більшість із 50 % + 1 голос у першому турі ніхто з кандидатів не здобув, 13 листопада 2016 року відбувся черговий тур між Маєю Санду та Ігорем Додоном. У другому турі Мая Санду посіла 2 місце, цього разу набравши 766 593 голосів (47,89 %), тоді як Ігор Додон набрав 834 081 голосів (52,11 %).[10]

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

Докладніше: Уряд Маї Санду

На парламентських виборах 2019 року ППА Санду разом зі своїм союзником ППДА на чолі з Андреєм Нестасе сформували виборчий блок ACUM і отримали 26 з 101 місць в парламенті Молдови. 8 червня 2019 року Мая Санду була обрана прем'єр-міністеркою Молдови в складі коаліційного уряду з ПСРМ. У той же день Конституційний суд Молдови оголосив неконституційним її призначення на цю посаду, а також призначення уряду Республіки Молдова, що спровокувало конституційну кризу 2019 року. Проте 15 червня 2019 року Конституційний суд переглянув і скасував свої попередні рішення, оголосивши кабінет Санду створеним відповідно до конституції.[11]

Наступного дня вона закликала до відновлення громадського порядку, відмовляючи громадян від відвідування місцевих мітингів. У червні 2019 року вона зняла березневу заборону 2017 року колишнього прем'єр-міністра Філіпа на офіційні візити урядовців до Росії. В одному зі своїх перших інтерв'ю іноземним ЗМІ вона оголосила про намір вимагати від Мінфіну США додати Влада Плахотнюка в список Магнітського. У серпні Санду звернулася в Державну канцелярію з проханням підготувати проєкт указу, в якому 23 серпня оголошено Європейським днем ​​пам'яті жертв сталінізму і нацизму замість звичайного Дня визволення. Проти цього указу виступила її партнер по коаліції, ПСРМ, коли президент Молдови і екслідер ПСРМ Ігор Додон оголосив, що відсвяткує дату в старому стилі, відхиливши пропозицію Санду.

11 липня 2019 року в статусі прем'єр-міністра Молдови зустрілася в Києві з президентом України, розпочавши свою промову українською мовою[12].

16 липня 2019 року Мая заявила, що 25 % жителів Молдови у опитуваннях виступають за возз'єднання з Румунією, але це питання має виришуватись на референдумі. Є й партії, що діють в цьому напрямку, запевняючи, що тільки об'єднання з Румунією в єдину державу може поліпшити ситуацію в Молдові.[13] Поміркована позиція Санду пов'язана з тим, що політики, які відкрито підтримують об'єднання Молдови й Румунії, тобто є радикальними уніоністами, певною мірою вже не є затребуваними. Прорумунські виборці стали більш прагматичними й це дозволяє Санду розраховувати на їхні голоси, відкрито не підтримуючи об'єднання з Румунією.

При Маї Санду Молдова почала робити кроки в бік ЄС, оскільки Санду має проєвропейську позицію. Мая Санду була відсторонена від посади прем'єр-міністра 12 листопада 2019 роки після вотуму недовіри. Вона залишалася доглядачем офісу до формування нового уряду.

Санду з Зеленським у Києві, липень 2019 року
Зустріч Санду з віцепрезидентом Майком Пенсом у Білому домі, вересень 2019 року.

Міжнародні зустрічі в якості прем'єр-міністра[ред. | ред. код]

Дата Країна Місто Джерело
2 липня 2019 РумуніяРумунія Бухарест [14]
3-4 липня 2019 БельгіяБельгія Брюссель [15]
11 липня 2019 УкраїнаУкраїна Київ [16]
16 липня 2019 НімеччинаНімеччина Берлін [17]
22 серпня 2019 ЛитваЛитва Вільнюс [18]
11 вересня 2019 СШАСША Вашингтон [19][20][21]

Президентські вибори 2020[ред. | ред. код]

На президентських виборах 2020 року Санду знову балотувалась, рішення приймалося в її партії. Цього разу партії, що підтримали її на виборах 2016 року, в альянсі, який став Блоком ЗАРАЗ, висунули своїх кандидатів: Тудора Деліу (PLDM) та Андрея Нестасе (PPDA).[22]

30 вересня після успішної перевірки підписних листів Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала Маю Санду кандидаткою на президентських виборах.[23]

У першому турі виборів Санду набрала найвищі результати, 36,16 %, випередивши тодішнього президента Додона на 3,5 %. Наступного дня після оголошення результатів кандидати від правих Андрей Нестасе, Октавіан Цику, Дорін Кіртоаке та Тудор Деліу висловили свою підтримку Санду в другому турі.[24]

У другому турі, що пройшов 15 листопада, у якому змагалися Додон і Санду, Мая Санду здобула перемогу над Ігорем Додоном, так за підсумками обробки бюлетенів її відрив від опонента становить 15,9 %, що робить її першою жінкою-президентом в історії незалежної Республіки Молдова. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, після обробки всіх протоколів Мая Санду перемогла на виборах з результатом 57,7 % голосів, у суперника Ігоря Додона — 42,2 %.[7]

Критика та суперечливі висловлювання[ред. | ред. код]

У вересні 2016 року Санду порушила справу проти Державної канцелярії з проханням надати стенограму засідання Кабінету міністрів, на якому були затверджені державні гарантії для трьох збанкрутілих банків (Banca Socială, Unibank і Banca de Economii). Прем'єр-міністр Павло Філіп опублікував на своїй сторінці в Facebook стенограму останнього засідання кабінету міністрів, на якому було прийнято рішення про надання екстреного кредиту Banca de Economii. Стенограма включала виступи колишнього губернатора НБМ Доріна Дрегуцану, колишнього прем'єр-міністра Кирила Кирило Габуріч, а також власні виступи Санду, коли вона була міністром освіти. Відзначається, що в результаті рішення було прийнято одноголосно. Стенограма не підписана.[25]

У 2016 році під час дебатів на президентських виборах соціаліст Іон Чебан запитав Маю Санду, чи голосувала вона за концесію аеропорту на засіданні кабінету міністрів 29 травня 2013 року. У відповідь Мая Санду сказала, що не була присутня на засіданні уряду, на якому проголосували за концесію аеропорту. Однак соціалісти підняли архів і отримали відеозапис, на якому видно, що Мая Санду брала участь в мітингу і голосувала за поступку міжнародного аеропорту Кишинева.[26]

У 2018 році Санду заявила щодо колишнього лідера Румунії Йони Антонеску, що він «історична особистість, про яку можна говорити як хороше, так і погане». Її заява піддалися різкій критиці з боку Єврейської громади Молдови (CERM), яка опублікувала відкритий лист, в якому говорилося: «Відсутність санкцій за заперечення Голокосту і прославляння фашизму в молдавському законодавстві дозволяє не залучати до відповідальності деяких лідерів громадської думки і політичних лідерів. за такі дії, і дозволяє їм створювати свій публічний імідж шляхом спотворення і перегляду історичних фактів та розпалювання міжетнічної і міжрелігійної дискримінації і ненависті».[27][28]

У 2018 році в молдавській пресі з'явилася інформація про те, що Фонд «Відкритий діалог» сплатив дорожні витрати Санду і лідера PPDA Андрея Нестасе, коли вони відвідали конференцію з прав людини в Молдові, яка проходила в Брюсселі.[29] Незабаром після цього парламентський комітет з розслідування вивчив передбачуване втручання у внутрішні справи Молдови Фонду «Відкритий діалог» і його лідера Людмили Козловської та прийшов до висновку: «PAS і PPDA і їх лідери отримали незаконні засоби від Фонду „Відкритий діалог“ і не скористалися ним. повідомити про це фінансуванні відповідно».[30][31] В інтерв'ю «Вільної Європи» член парламенту Румунії Анді-Лучіан Крістеа згадав: «Можливо, в Брюсселі необхідно провести розслідування прозорості фінансування фонду, а також правильної реєстрації лобістської діяльності в державному реєстрі».[32]

Перебуваючи на посаді міністра освіти, Мая Санду була звинувачена в сплаті завищеної суми грошей за 1200 камер спостереження, вироблених в Китаї для іспитів на ступінь бакалавра. Проти неї було пред'явлено звинувачення, але пізніше його зняли. Колишній прокурор Іван Дьяков заявив, що Мая Санду «тричі відкладала тендер, щоб його виграв правильний учасник. Я беру на себе відповідальність. Я закрив цю справу».[33][34]

21 лютого 2019 року Санду і кандидати від виборчого блоку ACUM, як по загальнонаціональному, так і по одномандатному округу, підписали публічне зобов'язання, згідно з яким після парламентських виборів 24 лютого 2019 року вони не вступатимуть в коаліцію з Партією соціалістів. Демократична партія і Партія Шора заявили, що якщо це зобов'язання буде порушено, то вони складуть мандати депутатів.[35][36][37][38] Вона порушила це добровільне зобов'язання, погодившись сформувати коаліційний уряд разом з Партією соціалістів на початку червня 2019 року.[39]

Депутат Платформи DA Олександр Слусар звинуватив Санду в тому, що вона потурала Володимиру Плахотнюку,[40] а також негативно відреагував на те що Мая Санду відкликала законопроєкт про зобов'язання супермаркетів закуповувати 50 % продукції Молдови. Слусар додав,[41] що фракція DA виступає за утвердження закону про обов'язкові закупівлі маркетів 50 % місцевих продуктів. Відповідно до сказаного, законопроєкт вже 3 роки перебуває на розгляді в парламенті. Однак його постійно відхиляла Мая Санду, посилаючись на негативну реакцію з боку Європейського союзу, «Ми відкликали цей законопроєкт, щоб поліпшити його, оскільки деякі положення суперечили міжнародним положенням, але, на жаль, уряд занадто рано впав, ми не встигли запропонувати альтернативу».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Guvernul Republicii Moldova. Maia Sandu. http://gov.md. Архів оригіналу за 24 липень 2015. Процитовано 15 червня 2019. 
  2. У Молдові вперше президентом обрали жінку: що треба знати про опозиціонерку Маю Санду. hromadske.ua. Процитовано 2020-11-16. 
  3. Санду лидирует на выборах в Молдавии после подсчета 90% голосов, - ЦИК. РЕН ТВ (ru). 2020-11-15. Процитовано 2020-11-15. 
  4. Candidatura Maiei Sandu, în funcția de prim-ministru, votată de Parlament. Pro TV (ro). Процитовано June 8, 2019. 
  5. Pro-Moscow figure Igor Dodon claims Moldova presidency. BBC.com (en). November 14, 2016. 
  6. Maia Sandu - candidatul comun al PLDM, PPDA și PAS. unimedia.info (ro). October 12, 2016. 
  7. а б Мая Санду стає президенткою Молдови. Проросійський Додон програв вибори
  8. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2020-11-19. 
  9. Молдова вибирає між Росією і Європою. Дирижабль. 2.11.2016. Архів оригіналу за 05.11.2016. Процитовано 3.11.2016. 
  10. http://www.e-democracy.md/elections/presidential/2016/.  Проігноровано невідомий параметр |titlu= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. Constitutional Court Revised Acts Delivered on 7-9 June 2019. constcourt.md (en). Процитовано June 15, 2019. 
  12. 24 Канал (2019-07-11). Зустріч Володимира Зеленського та Майї Санду (Прем'єр-міністерка Республіки Молдова). Процитовано 2019-07-12. 
  13. Наскільки реальне об'єднання Молдови з Румунією
  14. | Government of Republic of Moldova. gov.md. Процитовано 2019-09-27. 
  15. | Government of Republic of Moldova. gov.md. Процитовано 2019-09-27. 
  16. Meeting with the Prime Minister of Moldova. Official website of the President of Ukraine (en). Процитовано 2019-09-27. 
  17. Merkel Urges Moldova To Speed Up Reform Pace. RadioFreeEurope/RadioLiberty (en). Процитовано 2019-09-27. 
  18. The President met with Moldova’s Prime Minister. www.lrp.lt (en). Процитовано 2019-09-27. 
  19. Moldovan PM Sets Washington Trip In Bid To Reassure On Reform Process. www.rferl.org. Процитовано 2019-09-27. 
  20. Maia Sandu: „O să ne arate timpul cît de departe putem merge împreună: ACUM și PSRM” (VIDEO). Radio Europa Liberă (ro). Процитовано 2019-09-27. 
  21. https://en.publika.md/the-government-announced-who-met-maia-sandu-in-the-united-states_2660084.html
  22. . TVR Moldova. 2020-08-28 http://tvrmoldova.md/politic/pldm-si-a-anuntat-candidatul-pentru-alegerile-prezidentiale/. Процитовано 2020-10-27.  Проігноровано невідомий параметр |titlu= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  23. Маю Санду зареєстрували кандидатом на виборах президента. NewsMaker (ru-RU). 2020-09-30. Процитовано 2020-10-08. 
  24. Maia Sandu le-a mulțumit lui Andrei Năstase, Octavian Țîcu și Dorin Chirtoacă pentru sprijinul anunțat în turul II. Deschide.md. 2020-11-02. Процитовано 2020-11-02. 
  25. Și Maia Sandu a votat pentru acordarea creditului de urgenţă în cazul BEM, Filip a desecretizat stenograma ședinței de guvern. Crimemoldova.com. Процитовано October 1, 2019. 
  26. (video) Dovada minciunii: Maia Sandu a votat pentru concesionarea aeroportului. Actualitati.md. October 19, 2016. Процитовано October 1, 2019. 
  27. Scrisoare deschisă a Comunității Evreiești din Republica Moldova cu privire la declarația liderului PAS Maia Sandu. Jcm.md/ru/all-news/scrisoare-cerm-cu-privire-lider-pas-maja-sandu. Процитовано February 8, 2019. 
  28. Antisemitismul, în creștere în 2018: raport anual (VIDEO). Radio Europa Liberă. Процитовано July 11, 2019. 
  29. Ludmila Kozlowska, expulzată din UE, a recunoscut că a plătit pentru deplasările Maiei Sandu la Bruxeles. Politics.md/?article=25334. Процитовано February 8, 2019. 
  30. Andrei Năstase, despre concluziile comisiei de anchetă privind "Open Dialog": Scopul este să mă excludă din cursa electorală. UNIMEDIA. Процитовано February 8, 2019. 
  31. Людмила Козловска признала, что оплачивала визиты Майи Санду в Брюссель. KP.MD - сайт «Комсомольской правды». August 24, 2018. Процитовано July 11, 2019. 
  32. Andi Lucian Cristea: „Poate ar fi necesară o investigație la Bruxelles privind transparența finanțărilor Fundației „Open Dialogue”. Radio Europa Liberă. Процитовано 28 апреля 2020 г. 
  33. Fost procuror dă de înțeles că Maia Sandu a fost implicată în fraudarea unei licitații - am clasat dosarul. Timpul - Știri din Moldova. Архів оригіналу за May 24, 2019. Процитовано February 8, 2019. 
  34. Țîrdea: Sandu, care a fost demisă pentru corupție și are un dosar penal la spate, acum e cel mai mare «luptător» cu corupția. Actualitati.md. November 2, 2016. Процитовано July 11, 2019. 
  35. Candidații Blocului ACUM s-au angajat în scris să nu facă coaliție cu gruparea Plahotniuc-Dodon-Șor - ACUM. ACUM. February 21, 2019. Процитовано October 20, 2019. 
  36. Angajamentele candidaților ACUM DA PAS. Acum.md/wp-content/uploads/2019/02/anagjamentele-candida%c8%9bilor-acum-da-pas-reduced.pdf. Процитовано October 20, 2019. 
  37. Candidații ACUM promit sub semnătură că nu vor face alianță cu PDM, PSRM sau Partidul Șor: În caz contrar pleacă din Parlament. AGORA. Процитовано October 20, 2019. 
  38. Declarațiile ACUM în perioada alegerilor parlamentare din 2019 - alegeri.md. Alegeri.md/w/declara%c8%9biile_acum_%c3%aen_perioada_alegerilor_parlamentare_din_2019#21_feb_2019. Процитовано October 20, 2019. 
  39. Welle (www.dw.com), Deutsche. Distopie politică la Chișinău. PAS acceptă colaborarea cu PSRM | DW | 06.06.2019. DW.COM (ro-RO). Процитовано 2019-10-20. 
  40. Александр Слусарь разделался с Майей Санду. bloknot-moldova.md (ru). Процитовано 2020-09-13. 
  41. Сайт «Комсомольской правды» (2020-09-07). И снова в Молдове скандал: Санду признала, что, будучи премьером, отозвала законопроект в поддержку фермеров. kp.md - Сайт «Комсомольской правды». Процитовано 2020-09-13. 

Посилання[ред. | ред. код]