Маєргойз Ісаак Мойсейович
| Маєргойз Ісаак Мойсейович | |
|---|---|
| Маергойз Исаак Моисеевич | |
 | |
| Народився |
17 вересня 1908 c. Янів, Подільська губернія  Російська імперія |
| Помер |
11 лютого 1975 (66 років) Москва,  СРСР |
| Країна |
Російська імперія → СРСР |
| Діяльність | економіст |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | економічна географія |
| Заклад | Московський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор географічних наук |
| Відомі учні | Максаковський, Трейвіш, Мироненко, Кібальчич |
| Аспіранти, докторанти |
Oleg Kibalchichd Nikolay Mironenkod Andrey Treyvishd |
| Відомий завдяки: | територіальна структура господарства, економіка зарубіжних країн, урбаністика |
Маєргойз Ісаак Мойсейович (*17 вересня 1908 року, с. Янів Подільської губернії[1] — †11 лютого 1975 року, Москва[2]) — економіко-географ, країнознавець, урбаніст, доктор географічних наук (1965), професор (1965)[1]. Разом з засновником радянського країнознавства — Іваном Олександровичем Вітвером був творцем кафедри економічної географії капіталістичних країн у Московському державному університеті імені Ломоносова[2].
Почесний член географічних товариств Чехословаччини, Угорщини та Югославії[2]. Керував секцією географії промисловості в московському філіалі Російського географічного товариства[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Ісаак Мойсейович Маєргойз народився 17 вересня 1908 року в Україні в с. Янів Літинського повіту Подільської губернії Російської імперії в родині євреїв-ремісників. Після закінчення школи навчався в Житомирському педагогічному технікумі, потім викладав географію і суспільствознавство в середній школі Овруча[2].
У 1932–1937 роках навчався на географічному факультеті Московського державного університету[1], в 1937–1940 роках — в аспірантурі. У 1940–1941 роках завідував відділом економічної географії Київського інституту географії при Наркомосвіти УРСР. У 1941 році пішов в армію, де спочатку служив перекладачем, а потім викладав військову топографію на командно-піхотних курсах, демобілізований за станом здоров'я[2]. Після війни, у 1945 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Економіко-географічне положення Сталінграда» (рос. Экономико-географическое положение Сталинграда)[2]. У 1943–1946 роках працював асистентом; у 1946–1965 роках — доцентом, а з 1965 року — професором МДУ. У 1964 році захистив докторську дисертацію на тему «Чехословаччина. Економіко-географічна характеристика» (рос. Чехословакия. Экономико-географическая характеристика)[2]. З 1955 по 1958 роки — завідувач кафедри економічної географії капіталістичних і залежних країн МДУ. З 1959 року завідував кафедрою економічної географії країн народної демократії географічного факультету МДУ.
Викладав у Московському університеті курси: «Економічна географія зарубіжних країн», «Методика дрібномасштабних економіко-географічних досліджень»; «Економічна географія Чехословаччини»[2]. Особливий інтерес у студентів та аспірантів викликали його семінари з вступу до спеціальності[2].
З 1967 року — почесний член Чехословацького географічного товариства.
Наукові праці[ред. | ред. код]
Протягом усієї своєї наукової діяльності І. М. Маєргойз займався проблемами використання картографічних методів в економічній географії, вивченням географії міст світу, зовнішньою торгівлею і питаннями вдосконалення шкільної географії[2]. Розробив концепцію промислових районів зарубіжних країн[1]. Вніс великий внесок у формування вчення про економіко-географічне положення. І. М. Маєргойз засновник вчення про територіальну структуру господарства.
Найбільші праці[1]:
- (рос.) Экономическая география Венгрии. — М.: 1956.
- (рос.) Чехословацкая Социалистическая Республика. Экономическая география. — М.: 1964.
- (рос.) Экономическая география капиталистических стран Европы. — М.: Издательство Московского универ. 1966.
- (рос.) География энергетики социалистических стран зарубежной Европы. — М.: 1969.
- (рос.) Географические проблемы социалистической экономической интеграции в Европе. — М.: 1971.
- (рос.) Экономическая география зарубежных социалистических стран Европы. — М.: 1971
- (рос.) Территориальная структура хозяйства. — М.: 1986.
- (рос.) Географическое учение о городах. — М.: Наука, 1987.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджений багатьма медалями від провідних географічних товариств й університетів:
- золота медаль імені Г. Хааке від Географічного товариства НДР;
- велика медаль імені Олександра фон Гумбольдта Берлінського університету імені Гумбольдта;
- срібна медаль Карлова університету;
- 1978 — лауреат премії імені Дмитра Миколайовича Анучина за підручник «Економічна географія закордонних соціалістичних країн»[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Маергойз Исаак Моисеевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ а б в г д е ж и к л м н (рос.) Маергойз И. М. [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] — біографія видатного економіко-географа на сайті Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.
Література[ред. | ред. код]
- (рос.) Богучарсков В. Т. История географии: Учебное пособие для вузов — М.: Академический Проект, 2006.
- (рос.) Краснопольский А. В. Отечественные географы. — С-Пб., 1993.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая культура: учебник для вузов. — М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1998.
- (рос.) Географическое положение и территориальные структуры: Памяти И. М. Маергойза / Сост. П. М. Полян, А. И. Трейвиш. — М.: Новый хронограф, 2012. — 895 с. ISBN 978-5-94881-178-9
- (рос.) Научный архив И. М. Маергойза в Центральном Архиве народного хозяйства.
- (рос.) Краснопольский А. В. Маергойз И. М. // Отечественные географы. — С-Пб., 1993. Том 2.
Посилання[ред. | ред. код]
- (рос.) Шлихтер С. Б. «Забытые имена». Исаак Маергойз: Географ от Бога. [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.]
|
