Маєр Балабан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маєр Балабан
Meir Balaban Jewish historian from Poland (1877-1942).jpg
Народився 20 лютого 1877(1877-02-20)[1][2]
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина[3][1]
Помер 26 грудня 1942(1942-12-26)[1] (65 років) або 22 грудня 1942(1942-12-22) (65 років)
Варшава, Генеральна губернія, Третій Рейх[1]
Поховання Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Національність євреї
Діяльність історик, викладач університету
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Володіє мовами польська[2]
Заклад Варшавський університет

Маєр Самуель (Шмуель) Балабан (пол. Majer Bałaban, івр. מאיר בלבן‎; нар. 20 лютого 1877, Львів — 26 грудня 1942, Варшава) — польський і єврейський історик, орієнталіст, педагог, рабин.

1895–1897 — навчався у Львівському університеті на правничому факультеті. 1902–1904 — навчався у Львівському університеті на історичному факультеті.

Працював у Львові, згодом у Варшаві, де був професором Варшавського університету.

Автор праць з історії євреїв в Україні, Польщі, Австрії. Обґрунтував погляд, що найстаріша єврейська громада Львова виникла в княжу добу на місці пізнішого передмістя Підзамче. Впровадив до наукового обігу численні документи з історії євреїв Львова XVI–XIX століть.

Помер від серцевого нападу в гетто Варшави. Похований на єврейському цвинтарі у Варшаві.

Іменем Балабана названо одну з вулиць Львова.

Твори[ред. | ред. код]

Перша наукова праця присвячена історії синагоги «Золота Роза» у Львові (1902 р.).

Опублікував понад 1000 праць 5 мовами.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]