Маґна Карта (вишивка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Документальний фільм про створення вишивки «Маґна Карта»

Маґна Карта (вишивка) — робота англійської художниці-інсталяторки Корнелії Паркер 2015 року.[1] Художній твір — це вишита репрезентація повного тексту та зображень статті «Magna Carta (Велика хартія вольностей)» з англійської Вікіпедії за 15 червня 2014 року з нагоди 799-річчя документа.

Виконання[ред. | ред. код]

Вишита вручну вишивка шириною 1,5 метра та довжиною майже 13 метрів — це відповідь на спадщину Хартії в цифрову епоху. Паркер назвала це «знімком того, де зараз ведуться дебати», результатом усіх відкритих редагувань англійських вікіпедистів до цієї дати.[1] Робота була замовлена школою мистецтв імені Раскіна в Оксфордському університеті у партнерстві з Британською бібліотекою[2] після того, як у лютому 2014 року її було обрано з-поміж інших пропозицій художників.[3]

Паркер використала скріншот зі статті англійської Вікіпедії від 15 червня 2014 року «Magna Carta» і надрукувала його на тканині. Як і в англійській Вікіпедії, вишивка була створена завдяки співпраці багатьох людей. Вона була розділена на 87 частин і надіслана 200 особам, які вручну вишивали частини твору. Паркер прагнула до співпраці людей та груп, які зазнали впливу та були пов'язані з Хартією вольностей.[4] Більшість тексту вишили в'язні.[5] Члени Гільдії вишивальниць зшивали зображення, принаймні по одному вишивальнику вибирали з кожного регіону Великої Британії.[6] Зробили свій внесок і чимало знаменитостей та громадських діячів, вишивши фрази або слова, що мають особливе значення.[7] Паркер репрезентувала твір як «Відголосок спільної діяльності, що привела до гобелену Байо, але в цьому випадку було зроблено більший акцент на слові, ніж на зображенні. Я хотіла створити художній твір, який є сучасною інтерпретацією „Маґна Карта“».[1]

Робота включає пляму чаю, який пив в'язень-вишивальник, та пляму крові редактора Guardian Алана Русбріджера, який випадково проколов палець під час вишивання.[7]

Вишивальники[ред. | ред. код]

An embroidered representation of an image of a book in a display case
Деталь твору, що відтворює зображення копії Великої хартії вольностей 1297 року, яка демонструється в залі парламенту в Канберрі, Австралія
Вся вишивка

Паркер запросила близько 200 людей, щоб вишивати частини роботи, включаючи в'язнів, борців за громадянські права, депутатів, адвокатів, баронів та художників.[1] Значну частину роботи виконали 36 в'язнів з 13 різних тюрем Англії під наглядом соціального підприємства Fine Cell Work.[8] Члени Гільдії вишивальників сприяли появі зображень, які виконали студенти з Королівської школи рукоділля та лондонської вишивальної компанії Hand & Lock.

Шість учнів з Лондонської римо-католицької жіночої школи були наймолодшими учасниками проекту.[9]

Паркер запропонувала винагороду за внесок у роботу, але вони відмовилися.[10]

Список учасників
  • Джуліан Ассанж — «свобода»[7]
  • Мері Берд
  • Шамі Чакрабарті — «Хартія свобод»[11]
  • Кеннет Кларк
  • Джарвіс Кокер — «прості люди» для однойменної пісні
  • Браян Іно — «у вічність»
  • Антея Годфрі (Гільдія вишивальниць) — образ папи Іннокентія III
  • Ентоні Гормлі
  • Жермен Грір
  • Ігор Джадж Барон Джадж і леді Джудіт Джадж — «Habeas Corpus»
  • Крістофер Ле Брун — «фоліо»
  • Дорен Лоуренс, баронеса Лоуренс Кларендон — «справедливість», «заперечення» і «затримка»
  • Каролайн Лукас
  • Еліза Меннінгем-Буллер — «свобода»
  • Джеймс Макнілл QC — «Еботи — свідки»
  • Кейтлін Моран
  • Корнелія Паркер — «прерогатива»
  • Джанет Пейн (Гільдія вишивальниць) — зображення Джона Англійського, який підписує «Магна Карта»[6]
  • Філіп Пуллман — «Оксфорд»
  • Алан Русбріджгер — «сучасна політична актуальність»
  • Едвард Сноуден — «свобода»
  • Клайв Стаффорд Сміт — зробив свій внесок під час відвідування клієнта в таборі ув'язнення в Гуантанамо.
  • Пітер Татчелл — «демократія» (спільно з Паркер)
  • Джиммі Вейлз — «посібник користувача»
  • Саїда Варсі, баронеса Варсі — «свобода»
  • Баронеса Ширлі Вільямс
  • Студенти з римо-католицької жіночої школи[9]

Показ[ред. | ред. код]

Вишивка «Маґна Карта» була представлена на виставці з нагоди 800-річчя Великої хартії вольностей. Її демонстрували при вході до зали Британської бібліотеки з 15 травня по 24 липня 2015 року,[1] в Галереї мистецтв Вітворт у Манчестері (серпень — листопад 2016 року), та в Блеквелл-холі Бодліанської бібліотеки в Оксфорді (11 листопада 2015 року — 3 січня 2016 року). Робота подорожувала іншими місцями Великої Британії в 2016 та 2017 роках.[12]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в г д A new artwork by Cornelia Parker that responds to Magna Carta in the digital era. British Library. Процитовано 15 May 2015. 
  2. Ruskin School of Art commissions artwork to mark Magna Carta's 800th anniversary. University of Oxford. 27 November 2014. 
  3. Claire Breay, Magna Carta (An Embroidery), British Library medieval manuscripts blog, 14 May 2015 (retrieved 17 May 2015)
  4. Cornelia Parker's Magna Carta And Alice In Wonderland At 150 Celebrated At British Library. Artlyst. 3 December 2014. 
  5. Magna Carta (An Embroidery). Процитовано 3 May 2016. 
  6. а б Cliss, Sarah (8 October 2014). Janet has historic artwork all sewn up. Wisbech Standard. 
  7. а б в Masters, Tim (14 May 2015). Hand-sewn Wikipedia page marks Magna Carta anniversary. BBC News. 
  8. Craig, Zoe (16 May 2015). Someone’s Embroidered Magna Carta’s Wikipedia Page. Londonist. 
  9. а б Heidi and Holly (19 May 2015). Embroidering the Magna Carta to mark 800th anniversary. BBC News School Report. 
  10. Jones, Jonathan (14 May 2015). Kings and needles: the Magna Carta gets an embroidery update. The Guardian. 
  11. Cornelia Parker unveils 13 metre-long Magna Carta embroidery at the British Library stitched by over 200 individuals, including Jarvis Cocker, Edward Snowden and Baroness Doreen Lawrence. British Library. Процитовано 16 May 2015. 
  12. Cornelia Parker's Magna Carta (An Embroidery) now on display at the Weston Library. Bodleian Libraries news. University of Oxford. 11 November 2015. Процитовано 17 November 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Fine Cell Work — соціальне підприємство, через яке в'язні вишивали текст.