Ма (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ма
Кількість 41 405 (2009, перепис)[1]
Ареал В'єтнам В'єтнам: провінція Ламдонг
Раса монголоїди
Близькі до: кого, стієнги, мнонги, тьоро
Входить до гірські кхмери
Мова ма, в'єтнамська

Ма (в'єт. Mạ) — народ на півдні В'єтнаму з числа гірських кхмерів. Є однією з 54 офіційно визнаних етнічних груп В'єтнаму.

До складу ма входять субетнічні групи нган (в'єт. Mạ Ngắn), то (в'єт. Mạ Tô), соп (в'єт. Mạ Xốp) і крунг (в'єт. Mạ Krung).

За мовою та культурою близькі до сре, мнонгів і стієнгів.

Розселення і чисельність[ред. | ред. код]

Райони розселення народу ма.

Розкидані на великій території, переважно в гірських районах південного В'єтнаму, найбільше в провінції Ламдонг. Живуть мішано із в'єтнамцями та іншими народами.

Чисельність ма за даними перепису населення 2009 року становила 41 405 осіб, найбільше в провінції Ламдонг — 31 869 осіб (2,68 % її населення); окремі групи також живуть у сусідніх провінціях: Дакнонг 6 456 осіб, Донгнай 2 436 осіб, Біньфиок 432 особи[1].

Мова[ред. | ред. код]

Мова ма належить до південнобанарських мов австроазійської сім'ї. Іноді вважається діалектом мови сре (кого)[2].

Існує писемність на основі латинської абетки[2].

Говорять також в'єтнамською.

Рівень грамотності рідною мовою 10-30 %, в'єтнамською 50-75 %[2].

Господарство[ред. | ред. код]

Основні традиційні заняття ма: підсічно-вогневе землеробство, збиральництво, мисливство.

Вирощують рис, зернові, бавовник, тютюн, бульби, дині, гарбузи, перець, банани, цукрову тростину. Кава та чай були введені в господарство відносно недавно. Ма розчищають під посіви гірські ділянки землі. Перший рік їх засівають лише рисом. Після цього їх культивують ще декілька років, сіючи рис або інші культури, а тоді залишають під паром. Рис є головною продовольчою культурою. Вирощують переважно суходольний рис, для вирощування вологого рису використовуються тільки низинні ділянки та заливні луки, що затоплюються в сезон дощів. Використовуються примітивні ручні технології ведення сільського господарства з використанням мотики для обробки ґрунту та беззубих граблів для його вирівнювання.

Тваринництво недостатньо розвинене, хоча тримають курей, свиней, кіз та буйволів. Деякі сім'ї мають коней, а ще в кожному селі є слони, яких використовують для перевезення вантажів.

Ремесла носять домашній характер, здебільшого це плетіння і ткацтво. Жінки ма вважаються майстринями у виготовленні тканин. У багатьох селах є ковалі, які ремонтують сільськогосподарські інструменти.

Поселення[ред. | ред. код]

Ма живуть селами, що звуться бон і налічують до 10 довгих хат на палях, мешканці яких походять від спільного предка. Довжина такої хати у минулому могла сягати 100 метрів і більше. Сучасні хати ма мають всього кілька десятків метрів завдовжки, іноді навіть менше десяти метрів. Бон має двосхилий дах, критий соломою.

Набувають поширення хати, що стоять на землі та мають чотирисхилий дах, подібні до в'єтнамських.

Суспільство[ред. | ред. код]

Жителі села пов'язані між собою кровними або шлюбними зв'язками й утворюють сусідську громаду, більш-менш автономну у вирішенні своїх внутрішніх та господарських питань. Власність на землю та навколишні ліси є спільною.

Громаду очолює сільський голова, що зветься кванг-бон. Він має одного або двох помічників. Разом вони відповідають за використання лісів та сільськогосподарських земель, координують проведення польових робіт.

Кожна сім'я працює окремо і має власне житло (секція в довгій хаті або окрема власна хата). Проте, за потреби, можна взяти зерно у коморі іншої сім'ї, і ця дія не розглядатиметься як позичка.

Існує диференціація між багатими та бідними, але експлуатація людини людиною відсутня. Багатство набувається через власну працю та досвід господарювання. Багатство у ма виявляється насамперед у кількості накопичених гонгів та глечиків.

Сім'ї ма є патрилінійними. Розширена сім'я поступово зникає, поступаючись місцем нуклеарним сім'ям. Найстарший син має право на спадщину.

Шлюб патрилокальний (молоді йдуть жити хо хати чоловіка), але все ще мають місце рештки матрилокальності. Якщо молодий не має достатньо коштів, молодята після весілля йдуть жити до хати молодої. Лише коли чоловік зможе віддати сім'ї своєї дружини достатній викуп, він зможе привести свою половинку до себе додому. Поширені левірат, сорорат, кроскузенні шлюби (між дітьми брата та сестри).

Побут[ред. | ред. код]

Жіночий костюм ма.

Традиційний чоловічий одяг — пов'язка на стегнах, орнаментована по краях вишивкою і торочкою, та коротка сорочка без рукавів. Жінки носять довгі спідниці та кофти.

Популярною жіночою прикрасою є намиста. Поширені також мідні кільця, які носять на зап'ястях і щиколотках. Зберігся звичай підпилювання зубів. Ма також розтягують мочка вух, щоб вкласти в них велике кільце зі слонової кістки або короткий шматочок бамбуку.

Традиційна їжа — рис, овочі, іноді риба. М'ясо їдять на свята. Основний напій — рисовий самогон (кан).

Вірування й традиційні обряди[ред. | ред. код]

65 % ма дотримуються традиційних вірувань, 35 % — християни[3].

Традиційна релігія ма — анімізм, вони вірують в існування численних духів та надприродних сил, що впливають на життя людини.

Вірування й ритуали народу пов'язані із землеробством. Перед випалюванням чагарників виконується ритуал на честь бога Вогню, під час сівби та коли з'являються колоски рису проводять церемонію подяки богині-матері Рису. Але найбільшим святом вважається свято врожаю, яке щороку відбувається в грудні. Люди висловлюють подяку богу Неба за хороший урожай і просять у нього благополуччя і щастя на наступний рік. Свято триває декілька днів. Жителі села роблять генеральне прибирання, вдягають своє найкраще вбрання, збираються разом на бенкет, грають на гонгах, танцюють і співають. Центральне місце у святкуванні займає жертва буйвола, що є найвищим виявом подяки[4].

Духовна культура[ред. | ред. код]

Фольклор ма представлений народними піснями, казками, міфами та легендами, пов'язаними з рідною землею, горами та річками, оповіданнями про створення світу та історію народу.

Народні музичні інструменти включають плоскі або випуклі мідні гонги, барабани та бамбукові флейти.


Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
  2. а б в Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Maa. A language of Viet Nam (англ.)
  3. Maa in Vietnam. Joshua Project (2018 (англ.))
  4. Праздник народности Ма, посвященный собранному урожаю. VOVworld, 16.11.2017 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 437-472: The Ma. Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)