Мегді Базарґан
| Мегді Базарґан перс. مهدی بازرگان азерб. Mehdi Bəzargan | |
|---|---|
| перс. مهدی بازرگان | |
 перс. مهدی بازرگان азерб. Mehdi Bəzargan | |
| 74-й прем'єр-міністр Ірану 1-й прем'єр-міністр Ісламської Республіки Іран | |
| 17 лютого 1979 — 6 листопада 1979 | |
| Попередник | Шапур Бахтіяр |
| Наступник | Мохаммад Алі Раджаї |
| Міністр закордонних справ | |
| 1 квітня 1979 — 12 квітня 1979 | |
| Попередник | Карім Санджабі |
| Наступник | Ебрагім Язді |
| Народився |
1 вересня 1908 Тебриз, Персія |
| Помер |
20 січня 1995 (86 років) Цюрих, Швейцарія |
| Похований | Кум |
| Відомий як | політик, інженер, ерудит |
| Місце роботи | Тегеранський університет |
| Громадянство |
 Іран |
| Національність | азербайджанець |
| Alma mater | Центральна школа Парижа[d] |
| Політична партія | Руху за свободу (англ. Freedom Movement of Iran) |
| Батько | Хаджи Аббаскулі Табрізі (помер в 1954) |
| У шлюбі з | Малак Табатабаі (з 1939) |
| Діти | 2 сина, 3 дочки |
| Релігія | Іслам, шиїзм |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мегді Базарґан (перс. مهدی بازرگان, азерб. Mehdi Bazərgan; 1 вересня 1908, Тебриз[1] — † 20 січня 1995, Цюрих, Швейцарія) — іранський вчений, громадський і політичний діяч, 75-й прем'єр-міністр Ірану. Пропрацював на цій посаді лише дев'ять місяців і подав у відставку через незгоду з політикою релігійного лідера Ірану аятолою Хомейні[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Мегді Базарґан народився 1905 року в Тебризі в сім'ї дрібного торгівця, азербайджанець за походженням. В 1926—1936 роках вчився у Франції (École Centrale des Arts et Manufactures), після повернення на батьківщину — у 1940 році викладав інженерну справу в Тегеранському університеті, де з часом став деканом факультету технології. У роки Другої світової війни воював у складі французьких військах генерала де Голля.
В роки правління Мохаммеда Мосаддика керував Національною Іранською нафтовою компанією (NIOC), у 1951 році став заступником міністра освіти. Після усунення Мосаддика від влади в 1953—1957 роках емігрував до Франції. Був спізасновником Національного фронту Ірану (1953) та Визвольного руху (1961, разом з аятолою Талегані). Після повернення до Ірану чотири рази заарештовувався, в 1964—1967 роках відбував тюремне покарання, але був амністований із забороною займатись політичною діяльністю.
Повернувся в політику в 1978 році, вів переговори із аятолою Хомейні про повернення в Іран, організував ісламські спілки вчителів, інженерів та лікарів. Після перемоги Ісламської революції був призначений Хомейні главою тимчасового уряду, проте практично зразу не знайшов з ним спільної мови у питанні подальшого розвитку Ірану. Зокрема Базарґан був проти зміни назви країни на «Ісламську Республіку Іран», страти колишнього глави уряду Аміра-Аббаса Говейди, створення ісламських революційних трибуналів. Вперше подав у відставку в березні 1979 року, яка не була прийнята Хомейні. Остаточно залишив пост глави уряду в листопаді, коли радикально налаштовані студенти захопили посольство США в Тегерані і взяли в заручники його співробітників, назвавши це «найпринизливішою подією за час його прем'єрства».
У 1980 році Базарґан був обраний в меджліс Ірану, де очолив парламентську фракцію партії Національно-визвольний рух Ірану та став одним із найбільших критиків влади. Партія бойкотувала парламентські вибори 1985 року, а кандидатура Базарґана на пост президента була відхилена революційною Радою вартових Ірану. У 1986 році Базарґан і кілька його соратників були викрадені та побиті групою ісламських радикалів.
Заснував «Асоціацію захисту свободи і суверенітету іранського народу», яка виступала проти Ірано-іракської війни і експорту ісламської революції.
Автор близько 50 книг.
В 1994 році був госпіталізований у Тегерані, після чого вилетів на лікування до Швейцарії, де помер від серцевого нападу 20 січня 1995 року[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bazargan, Mehdi (author Houman A. Sadri), page 270. // Encyclopaedia of Modern Asia. Volume 1: Abacus to China. Editors: David Levinson and Karen Christensen. New York: Charles Scribner's Sons, 2002, LXVII+529 pages. ISBN 9780684312422
- ↑ Britannica Encyclopedia. Mehdi Bazargan. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 16 лютого 2016.
- ↑ The New York Times, January 21, 1995. Mehdi Bazargan, Former Iran Premier, Dies. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт [Архівовано 21 січня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
.svg){kind=small}
|
|
|
Це незавершена стаття про особу Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |