Мегрельська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поширення меґрельської мови

Мегрельська мова (самоназва მარგალურ ნინა, марґальур ніна) — мова мегрелів, одна з картвельських мов. Число мовців — близько 600 тис. осіб, в основному в північно-західній Грузії (райони: Зугдідський, Цаленджихський, Чхороцкуський, Мартвільський, Сенакський, Хобський, Абашського, в місті Поті та в прикордонних районах Абхазії: Гальський та частина Ткуарчальського, місто Очамчира). Першими почали досліджувати мову: Александре Цагарелі (фонетичний аналіз, 1880), Іосеб Кіпшідзе (1914) та Шалва Берідзе (1920) — граматичний аналіз.

Історія[ред.ред. код]

Мегрельська, грузинська, сванська мови походять від пракартвельської мови. Сванська мова, або мова сванів, що проживають на кавказькому високогір'ї Інгурського басейну і навколо верхньої частини річки Цхенісцкалі, ймовірно від'єдналася від пракартвельської мови близько 2000 року до нашої ери. Мегрельська наймовірніше виділилася з пракартвельскої мови близько 700 року до нашої ери. Найближчою до мегрельської є лазська мова, розповсюджена на території сучасної Туреччини. Зафіксовано 57 % збігів в цих мовах за Списком Сводеша. Разом вони утворюють занську підгрупу картвельських мов.

Мегрельська серед картвельських мов

В основному мова функціонує як засіб усного мовлення. Мегрели використовують грузинську мову як літературну і писемну. Перші спроби створити письмо для мегрелів були ще в 1860-х. З 1920-х використовується грузинська абетка з кількома додатковими буквами, видавалося декілька газет. Все припинилося в 1938 році. Лише в 1990-х з'явилося кілька книг. Сьогодні в Абхазії виходить газета «Гал» абхазькою, російською та мегрельською мовами.

Велика кількість переселенців з Мегрелії (до 300—400 тис.) мешкає в інших районах Грузії (особливо в Тбілісі, Кутаїсі, Батумі), але далеко не всі вони говорять мегрельською.

В Абхазії, за переписом 2003 року, проживало 44 тис. мегрелів и грузинів (більша частина з них мегреломовна), в том числі в Галському районі 28919 чол. (99 % населення району), в Ткуарчалському — 8155 чол. (55 %). До грузино-абхазької війни їх було в рази більше, так за переписом 1989 року грузинів було 239872 чол. (45,7 % населения Абхазії, близько 1/3 — мегреломовні.

Структура[ред.ред. код]

Фонетика мови налічує 5 голосних та 28 приголосних звуків:

Голосні

i ə u

е о
a
Приголосні
Губні приголосні Зубні приголосні Постальвеолярні приголосні Палатальні Велярні Увулярні Гортанні
Проривні p b p’ t d t’ k g k’ (q’) ʔ
Африкати ʦ dz ʦ’ ʧ ʤ ʧ’
Фрикативні v s z ʃ ʒ x ɣ (h)
Носові m n
Плавні r l j

Наголос динамічний, але слабо виражений. В двох або трьохскладових формах падає на перший склад. Зустрічаються елементи вокальної гармонії.

Найбільш характерним фонетичним процесом є регресивна асимиляція голосних та приголосних. Голосний основи або суфікса уподібнюється попередньому (kodoudgu > kuduudgu ‘він поставив йому’).

Часто спостерігається нарощення n перед смичними або африкатами (перед губними n > m): Kala]xa «кошик» > Kalan]xa, RaPi ‘тута (дерево)’ > RamPi. І навпаки, нерідко зустрічається і спрощення консонантних комплексів. В одному випадку втрачається один з голосних, в інших між приголосними виникає голосний i. Зазвичай замінюєтся і один з двох r в слові (*irperi ‘все’ > irpeli).

Власне мегрельські прості слова, як правило, мають двох- або трьохскладову структуру (dudi 'голова’, tuta ‘місяць’, birguli ‘коліно’, kviSili ‘родич’). Рідше зустрічаються односкладові (bZa ‘молоко’, da ‘сестра’) и чотирьохскладові (]ilamuri ‘сльоза’, kulamuri ‘ковадло’). Похідні слова і композити можуть містити більшу кількість складів. Основні моделі відкритого складу — CV (ka ‘ріг’), CCV (txa ‘коза’) і CCCV (TKva ‘дерев'яні сходи’), закритого – CVC (KinTiri ‘огірок’) и CCVC ("venCKi ‘дощовий черв'як’). В консонантних закінченнях, що мають чотири приголосні, особливо часто зустрічаються сонорні n, 1, r, а також v. Розповсюджені гармонічні комплекси децесивного ряду: txitxu ‘рідкий’, [Qoni ‘дуб’).

Основною моделлю структури іменної словоформи є послідовність: основа + афікс словозміни: muricx-ep-i ‘зірки’, okotome-Se ‘з курятника’. Для дієслівної структури характерна модель: преверб (вид) ± афікс особи ± афікс.

Поряд із споконвічною лексикою в мові є велика кількість запозичень. Їх основним джерелом протягом багатьох століть є грузинська мова. З неї запозичується громадсько-політична, науково-технічна та інша термінологія. Грузинізми наявні і в основному словниковому фонді мови. Засвоєні з грузинської і деякі способи словотворення. Існують також турецькі, російські, абхазькі та інші запозичення. Досить велика кількість звукосимволічних и звуконаслідувальных лексем.

Мова має 6 відмінків. Притаманна номінативна будова речення на відміну від грузинської.

Діалекти[ред.ред. код]

Виділяють 2 взаємозрозумілих між носіями діалекти:

  • сенакський (східний)
  • зугдідсько-самурзаканський (західний).

Основні відмінності між сенакським та зугдідсько-самурзаканським діалектами в фонетиці и лексиці. Для останнього характерний голосний ї, на місті сенакського i та u. В ряді випадків наявне співвідношення сенекського i ~ зугдідсько-самурзаканського о (nisa ~ nosa ‘невістка’), сенекського е ~ зугдідсько-самурзаканського i (geni ~ gini ‘теля’, сенекського о ~ зугдідсько-самурзаканського va (kora ~ kvara ‘живіт’). В мартвільському говорі сенакського діалекту l > j. В зугдідсько-самурзаканському діалекті виражена аломорфа давального відмінка -c. Для наочності лексичних відмінностей можна порівняти: сен. KaKuria ‘соня (тварина)’ ~ зугд.-сам. aγiaγi, сен. ba[a ‘кліщ’ ~ зугд.-сам. girRγibe, сен. primuli ‘борода’ ~ зугд.-сам. bZaKe, сен. simidi ‘кукурудза’ ~ зугд.-сам. la(i)Ti, сен. perCo ‘равлик’ ~ зугд.-сам. lokorua.


Джерела[ред.ред. код]

  • Климов Г. А. Мегрельский язык // Языки мира: кавказские языки. М., 2001
  • Жгенти С. М. Фонетика чанско-мегрельского языка. Тбилиси, 1953
  • Laurence Broers (2004), Containing the Nation, Building the State — Coping with Nationalism, Minorities, and Conflict in Post-Soviet Georgia

Посилання[ред.ред. код]



Картвельські мови
  Грузинська  |  Мегрельська  |  Лазська  |  Сванська