Медведівський Миколаївський монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медведівський Свято-Миколаївський монастир
Медведівський Пустинно-Миколаївський монастир на карті 1860 року.jpg
Координати: 49°09′58″ пн. ш. 32°26′36″ сх. д. / 49.166216° пн. ш. 32.443314° сх. д. / 49.166216; 32.443314
Розташування Російська імперія, Гетьманщина
Тип монастиря Чоловічий монастир

Медведівський Свято-Миколаївський монастир — чоловічий монастир, що існував від початку 17 ст. (раніше 1652 року) в Україні до ліквідації його комуністичною владою СРСР 1929 року. Розташовувався на острові Дубина р. Тясмину, між селами Івківці та Ясківці, Новоселиця і Медведівка.

Медведівський Пустинно-Миколаївський монастир на карті 1860 року

Історія існування[ред. | ред. код]

Щодо часу заснування монастиря немає достовірних відомостей.

Його виникнення пов'язують із заснуванням міста-фортеці Чигирина та тогочасним заселенням місцевості. У монастирських справах зазначено, що його засновано у XVI ст.

Першою згадкою про монастир вважається спогад про ігумена Саватія, що був у складі посольства Богдана Хмельницького до Москви 1652 року.

1661 року Ю. Хмельницький своїм універсалом надав братії монастиря млин Яновський-Даньків-Андрієнків-Дерев'янчин на річці Медведі. Того ж року Ю.Хмельницький закріпив за монастирем право на володіння пасікою за Дніпром, у гирлі р. Кобилячки, надане монастирю підкоморієм київським, старостою овруцьким Юрієм Немиричем.

Вивченню історії монастиря присвятили свої роботи П. Лебединцев, Л. Похилевич, Г. Павлуцький, Ю. Мариновський, Н. Кукса, С. Кілессо, Н. Лавріненко.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]