Меджліс кримськотатарського народу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меджліс кримськотатарського народу
Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).svg
Тип організація
Засновано 1991
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Штаб-квартира Сімферополь
Керівник Чубаров Рефат Абдурахманович
Членів 33
Вебсайт qtmm.org

CMNS: Меджліс кримськотатарського народу у Вікісховищі
Будинок Меджлісу кримськотатарського народу у Сімферополі. Конфіскований російською окупаційною владою.
Частина серії статей на тему:
Кримські татари
Кримські татари і мулла.jpg
Кримські татари, 1862
 
Категорія КатегоріяEmblem of Crimea.svg Портал

Меджлі́с кримськотата́рського наро́ду (крим. Qırımtatar Milliy Meclisi) — представницький орган кримських татар, подібний до парламенту. Згідно із статутом, метою меджлісу є подолання наслідків геноциду вчиненого проти кримських татар радянською владою, відновлення прав і національно-теріторіальне самовизначення. Розташований у Сімферополі.

Після анексії Криму Росією проти Меджлісу і кримських татар чиняться репресії. Так, самопроголошена «прокурор» Республіки Крим призупинила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу за незалежну проукраїнську політику[1], а також заборонила в'їзд до Криму Голові Меджлісу Рефатові Чубарову.

Історія[ред. | ред. код]

Меджліс було засновано в 1991 для представництва інтересів кримських татар перед українською та кримською владою, а також в міжнародних організаціях.

30 червня 1991 Меджліс прийняв національний гімн і прапор кримських татар.

У кінці серпня — на початку вересня 1991 року відбулося позачергове засідання Меджлісу, на якому члени Меджлісу привітали проголошення незалежності України і прийняли звернення до Верховної Ради України, у якому закликали визнати Меджліс вищим і єдиним представницьким органом кримськотатарського народу, без участі якого не повинні вирішуватися питання Криму. Для цього було направлено заступника голови Меджлісу Рефата Чубарова із делегацією до Києва для зустрічі із представниками демократичних сил у парламенті та з керівництвом України. Також було зазначено, що у той час Верховна Рада Кримської АРСР намагалася відокремити Крим від України і самостійно підписати союзний договір із Москвою; у такому випадку він перетворився б на «комуністичний заповідник», і відновлення прав кримських татар було б значно ускладнено.[2]

У вересні 1991 року і лютому-березні 1992 року Меджліс проводив мітинги у Києві для надання Криму статусу національно-територіального утворення у складі України. Зокрема із відповідним зверненням виступив Рефат Чубаров на засіданні Верховної Ради України 25 березня 1992 року. Однак відповідне рішення керівництвом України тоді не було прийняте.[3][4]

У 2012 Меджліс став учасником Платформи європейської пам'яті та сумління — міжнародного проекту, покликаного досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі.

Структура і керівництво[ред. | ред. код]

Є виконавчим органом Курултая кримськотатарського народу і обирається з його членів.

Складається з 33 членів.

Від заснування до листопада 2013 року головою Меджлісу був Мустафа Джемілєв. З листопада 2013 головою Меджлісу є Рефат Чубаров. Тоді ж було затверджено нову структуру Меджлісу, згідно з якою введено 5 посад заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу. Їх зайняли: Айдер Аджимамбетов[5], Наріман Джелялов, Аслан Омєр Киримли, Заур Смірнов, Ахтем Чийгоз[6].

Для виконання рішень Меджлісу в усіх місцях проживання кримських татар в Україні обираються органи національного самоуправління — регіональні та місцеві меджліси, що підпорядковуються основному керуючому органу.

Вибори голови[ред. | ред. код]

У листопаді 2011 Мустафа Джемілєв заявив, що хоче піти у відставку з посади Голови Меджлису кримськотатарського народу, шляхом відмови від балотування до Курултаю[7]. Під час проведення Курултаю у липні 2012 року він прохав внести до порядку денного питання про обрання нового голови Меджлісу[8], але воно не розглядалось, і він залишився на цій посаді[9].

У травні 2013 Мустафа Джемілєв заявив, що піде з поста голови Меджлісу, і не балотуватиметься на цю посаду[10][11]. 27 жовтня 2013 новим головою Меджлісу став Рефат Чубаров. Він з незначною перевагою виграв ці вибори у іншого претендента Ремзі Ільясова.

Анексія Криму Росією[ред. | ред. код]

19 квітня 2014 над будівлею Меджлісу кримськотатарського народу було вивішено прапор України, через що до правоохоронних органів надійшов телефонний дзвінок, і правоохоронці приходили за поясненнями та склали протокол[12][13].

5 липня 2014 року окупаційна влада анексованого півострова на 5 років заборонила в'їзд до Криму і Росії Голові Меджлісу Рефатові Чубарову. Самопроголошений «прокурор» Криму Наталія Поклонська зачитала Чубарову «постанову» про заборону на в'їзд. У свою чергу, Голова Меджлісу зажадав почути постанову державною кримськотатарською або українською мовою:

« Я не розумію цієї мови, давайте державною — українською, кримськотатарською [14] «

Поклонська відмовила Чубарову у цьому праві[15]. Згідно з реакцією Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, дії Росії щодо Рефата Чубарова не відповідають декларації Організації об'єднаних націй «фундаментальні права і свободи корінного населення щодо кримських татар»[16].

7 липня 2014 року Меджліс прийняв рішення відкликати своїх представників з органів виконавчої влади Криму. У Меджлісі побоюються, що інцидент з Рефатом Чубаровим може повторитися щодо будь-якого кримського татарина:

« Подібні дії дають побоювання, що з кожним кримським татарином, який у себе на батьківщині говорить про свої права і свободи, будуть чинити аналогічно. Ситуація з Чубаровим — це спроба обезголовити Меджліс і внести розкол серед кримських татар. Але результату це не дало і лише більше консолідувало народ. Всі наші рішення, як і раніше, будуть визначатися з точки зору позиції Чубарова. Меджліс продовжує працювати і всі організаційні питання будуть вирішуватися і далі у звичайному режимі [17] «

Довідка[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прокурорка Криму звинуватила Чубарова в екстремістській діяльності і пригрозила заборонити Меджліс. ТСН. 4 травня 2014. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 3 червня 2021. 
  2. Крымские татары приветствуют независимость Украины. Ельцин Центр (ru). Независимая газета. 5 вересня 1991. Процитовано 2021-09-13. 
  3. Акция крымских татар «КИЕВ-92». Крым.Реалии (ru). 25 березня 2015. Процитовано 2021-09-13. 
  4. Акция крымских татар «КИЕВ-92» (окончание). Крым.Реалии (ru). 26 березня 2015. Процитовано 2021-09-13. 
  5. Аджимамбетов Айдер (рос.)
  6. Заместители Председателя Меджлиса крымскотатарского народа (рос.)
  7. Джемілєв більше не хоче бути головою Меджлісу. Українська правда. 08.11.2011.
  8. Джемілєв несподівано попросив Курултай про відставку. Tsn.ua. 21.07.2012.
  9. Джемілєва поки не будуть переобирати. Українська правда. 22.07.2012.
  10. Джемілєв знову спробує піти у відставку. Українська правда. 20.05.2013.
  11. Мустафа Джемілєв готовий віддати мандат через вчинок свого сина. Українська правда. 29.05.2013.
  12. На будівлі Меджлісу в Сімферополі майорить прапор України. Gazeta.ua. 20.04.2014.
  13. У Криму прапор України на будівлі Меджлісу наробив переполоху. Тиждень.ua. 19.04.2014.
  14. (рос.) Поклонская предупреждает Чубарова о запрете меджлиса
  15. Рефату Чубарову на 5 років заборонили в'їзд до Криму
  16. Заборона на в'їзд до Криму Чубарову є незаконною — Лутковська
  17. Меджліс: "Участь Чубарова загрожує будь-якому кримському татарину"

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Котигоренко. Меджліс кримськотатарського народу // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.435 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]