Медико-соціальна експертна комісія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) — спеціальний заклад в системі охорони здоров'я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальні експертні комісії утворені в Україні 1992 року на заміну радянським лікарсько-трудовим експертним комісіям[1].

В Україні МСЕК перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом:

  • обласні;
  • центральні міські у м. Києві;
  • міські, міжрайонні, районні.

Організація і склад медико-соціальних експертних комісій[ред. | ред. код]

Залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

  1. загального профілю;
  2. спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби — працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

Проблеми[ред. | ред. код]

За весь період незалежності України МСЕК став одним з найкорумпованіших структур.

Для того, щоб людина з інвалідністю мала змогу отримувати допомогу від держави - їй потрібно платити кошти. Доходить до абсурдних ситуацій, коли людина без інвалідності - отримує допомогу, а людина з інвалідністю - ніяк не може її отримати[2]. Цю проблему має вирішити впровадження МКФ і ліквідація МСЕК[3]

Направлення на МСЕК[ред. | ред. код]

Форма первинної облікової документації № 088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)» та інструкція щодо її заповнення затверджені наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110.

Направлення передають до медико-соціально-експертної комісії на підставі наявності ознак інвалідності, закінчення попереднього термін інвалідності чи необхідності продовження лікарняного.

Направлення зберігають в акті огляду МСЕК упродовж 50 років.

Після заповнення форма первинної облікової документації no 088/о має бути завірена підписами членів і голови ЛКК та печаткою медзакладу.

Оглянувши пацінта, МСЕК має повідомити медзаклад про прийняте рішення шляхом направлення на його адресу Повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК, підписаного головою МСЕК. Повідомлення — відривна частина форми 088/о — зберігається в медичній картці амбулаторного пацієнта упродовж всього терміну її зберігання.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда: Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 22.02.1992 № 83. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 15 лютого 2014.
  2. Помилка 83: інвалідність, МСЕКи, пенсії та хабарі | Фільм-розслідування Суспільного (uk-UA) , архів оригіналу за 1 квітня 2022, процитовано 15 квітня 2022
  3. МОЗ ліквідує структуру МСЕК протягом двох років. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Основні нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Інші посилання[ред. | ред. код]