Межигірська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Межигірська вулиця
Київ
DSC00209-вул.Межигірська.JPG
Початкова частина Межигірської вулиці
Місцевість Поділ
Район Подільський
Назва на честь Межигірського монастиря, який мав тут церкву та подвір'я
Колишні назви
Переца
Загальні відомості
Протяжність 1,98 км
Координати початку 50°27′54″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.465250° пн. ш. 30.518167° сх. д. / 50.465250; 30.518167Координати: 50°27′54″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.465250° пн. ш. 30.518167° сх. д. / 50.465250; 30.518167
Координати кінця 50°28′30″ пн. ш. 30°30′07″ сх. д. / 50.475139° пн. ш. 30.502056° сх. д. / 50.475139; 30.502056
Поштові індекси 04071, 04080
Номери телефонів 417-.., 425-..
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Контрактова площа»,
Kiev Metro Second Line logo.svg «Тараса Шевченка»
Автобуси А 53, 72, 119
Трамваї Т 11, 12, 14, 16, 18, 19
Маршрутні таксі Мт 502
Зупинки громадського транспорту «Ярославська вулиця», «Щекавицька вулиця», «Оболонська вулиця», «ст.м. Тараса Шевченка»
Рух односторонній у бік вул. Заводської
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Контрактовий дім
Навчальні заклади ЗОШ № 19
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11032
У проекті OpenStreetMap r339154
Мапа
CMNS: Межигірська вулиця (Київ) на Вікісховищі

Межигі́рська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі до Заводської вулиці. Внесена міською владою у перелік 300 символів Києва.

Прилучаються вулиці Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній та Нижній Вал, Ярославську, Щекавицька, площа Червона Пресня, вулиці Введенська, Оболонська, Юрківська, Оленівська і Набережно-Лугова.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця відома з другої половини XVIII століття, хоча дорогу з міста на оболонські пасовища, обрисом подібну до Межигірської вулиці, можна знайти і на значно давніших за ті часи мапах[1]. Мала назву Костянтинівська. Назву Межигірська вулиця отримала 1869 року[2]. З 1919 року — вулиця Переця[3][4], на честь єврейського письменника Іцхака Переца. Сучасну назву відновлено 1944 року[5].

Від свого початку й до кінця лежить на рівній місцевості (Поділля, але, строго кажучи, за Валами починалась місцевість Плоська слобода або Плоське), тому може здивувати назва «Межигірська». Пояснення знаходимо в існуванні козацького подвір'я (за призначенням, на зразок Гостиного двору), яке належало дуже впливовому Межигірському монастирю.

Інфраструктура та пам'ятки[ред. | ред. код]

Вулиця бере початок з головної площі Подолу, тому її історія багато в чому пов'язана з контрактовими ярмарками, будинок № 1 на ній — це знаменитий Контрактовий дім.

До 30-х років ХХ століття існував Воскресенський храм (знаходився на розі Межигірської та Спаської вулиць; знищений), до парафії якого належали мешканці вулиці.

Вулиця виразно ділиться на дві частини. Перша — власне подільська поблизу Контрактової площі, там жили заможні міщани. Друга — за Валами, її складали робітники, так званий пролетаріат. Це сильно позначилось на архітектурі району. Тепер плосківська частина вулиці має сучаснішу забудову (сталінки, хрущівки, будинки 1990-х років), ніж перша, яка в цілому зберегла вигляд XIX століття, з чим власне асоціюється Поділ.

Вже понад сто років вулицею пролягає частина трамвайного маршруту (на Куренівку та Пущу-Водицю). В 1970-ті роки вздовж неї під землею прокладена ділянка Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену.

Особистості[ред. | ред. код]

У будинку № 5 народилися і деякий час мешкали письменник Михайло Кольцов та художник Борис Єфімов.

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Середня загальноосвітня спеціалізована школа № 19 з поглибленим вивченням іноземних мов (буд. № 16)
  • ТОВ "Ювелірний завод "Діамант 13" (буд.82А)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Старые карты Киева Архівовано 3 April 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine. // map.kiev.ua (рос.)
  2. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  3. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  4. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  6. Зараз варвари знищують «Перлину Подолу», об'єкт культурної спадщини — унікальний будинок XIX ст. чернігівського купця Вертипороха по вул. Межигірська, 33/19 // Фейсбук-допис Олени Єскіної-Терещенко (29 квітня 2017).
Статус пам'ятки
  1. Пам'ятка історії та архітектури місцевого значення.
  2. а б Пам'ятка архітектури місцевого значення.
  3. Пам'ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення.
  4. а б в г д е ж и к л Щойно виявлена пам'ятка архітектура та містобудування.
  5. Щойно виявлена пам'ятка архітектура.

Джерела[ред. | ред. код]