Межова (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Межова

Чаплине — Покровськ
Донецька залізниця
Краснолиманська дирекція
смт Межова

Межова.JPG
48°14′59″ пн. ш. 36°43′55″ сх. д. / 48.24972° пн. ш. 36.73194° сх. д. / 48.24972; 36.73194Координати: 48°14′59″ пн. ш. 36°43′55″ сх. д. / 48.24972° пн. ш. 36.73194° сх. д. / 48.24972; 36.73194
Дата відкриття 18 травня
Рік відкриття 1884 (135 років)
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 699
Відстань до Чаплиного, км 46
Відстань до Покровська, км 35
Код станції 463304 ?
Код «Експрес-3» 2214013 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Межова. Карта розташування: Дніпропетровська область
Межова
Межова

Межова́ — вантажно-пасажирська залізнична станція Краснолиманської дирекції Донецької залізниці.

Розташована в однойменному селищі міського типу Дніпропетровської області між станціями Демурине (22 км) та Удачна (20 км).

Історія[ред. | ред. код]

Станцію засновано у 1884 році під час будівництва ділянки Синельникове — Ясинувата головного ходу приватної Катерининської залізниці та урочисто відкрито 18 травня.

Будівництво станції Межова Катерининської залізниці розпочалося у 18811882 роках. Головну колію станції, разом із ділянкою Синельникове — Межова проклали вже восени 1882 року, і продовжили будівництво магістралі в бік Гришине. Тимчасовий товарний і пасажирський рух Катерининською залізницею було відкрито у 1883 році, постійний — у вересні 1884 року (притому, що урочисте відкриття залізниці відбулося у травні 1884 року). Що стосується походження назви станції Межова, основною версією є факт проходження в даній місцевості межі земель селян Іванівки і Петропавлівки (поруч зі станцією є навіть балка Межова).

Вантажні операції. З перших днів свого існування станція Межова відправляла переважно хлібні вантажі, адже поруч був торгівельне селище Григорівка й декілька досить великих сіл із млинами, які були пов'язані зі станцією гужовими дорогами. Пік відвантажень зерна й борошна по станції припадав на серпень — жовтень, — це була найгарячіша пора для станційних працівників. Невеличка ремарка: великі села в долинах річок Бик і Самара уздовж колишнього поштового тракту (Слов'янка, Петропавлівка, Миколаївка тощо) станцією Межова майже не користувалися, оскільки між долиною річки і залізницею був суттєвий перепад висот — до 50 сажнів (більше 100 м).

Обсяги відвантажень зерна по Межовій коливалися: якщо в 1896 році було відвантажено 300 вагонів (пшениця — 73 тис. пудів, овес — 16 тис. пудів, ячмінь — 90 тис. пудів), то у 1916 році станція відправляла вже до 3000 вагонів зерна (600 пудів кожен). До речі, у 1892 році, коли головний хід Катерининської залізниці був іще одноколійним, станція Межова відправила майже 1600 вагонів зерна (555 тис. пудів пшениці, 190 тис. пудів жита, 2 тис. пудів вівсу, 204 тис. пудів ячменя). Обсяги відвантажень борошна також коливалися від 220 вагонів у 1901 році до близько 1000 вагонів напередодні 1917 року. Зрідка станція відправляла будматеріали – до 2 тис. пудів на рік. Взимку і навесні Межова хлібні вантажі приймала, — річні обсяги прибуття цих вантажів складали 2…20 тис. пудів. Загальна ємність хлібних складів у 1914 році сягала 165 тис. пудів (2700 т). Крім того, на станцію приходили сіль (до 10 тис. пудів), нафтопродукти (до 15 тис. пудів), вугілля (до 150 тис. пудів), дрова (до 2 тис. пудів), лісо- і будматеріали (до 250 тис. пудів на рік).

Станом на 1916 рік на станції було 12 колій (з них 3 — «довгих» і 4 тупикових) загальною протяжністю більш ніж 5,3 верст, 6 пакгаузів (з них 1 — для вантажів великої швидкості), 2 критих і 1 відкрита товарні платформи, 9 орендних ділянок під склади вантажів (загальна площа складських приміщень по станції сягала 1060 кв. сажнів — більше 4,8 м²), вагонні ваги системи Каца вантажопідйомністю 2025 пудів (33 т), 4 гідравлічних крани, водонапірна вежа. Для технологічних потреб, а також пасажирів, було зведено двоповерхову вокзальну будівлю із залом очікування загальною площею 61,6 кв. сажнів (280 м2). Окрім товарної контори, на станції були поштове відділення, а також ощадна каса. Штат працівників станції складався із 1 начальника і 3 його помічників, 3 сигналістів, 4 сторожів, 3 стрілочників, 1 касира, 1 вагаря, 1 переписувача вагонів. Загальна площа відомчого житла на станції сягала 128,6 кв. сажнів (585 м²). В пристанційному селищі проживало 2 тис. жителів.

У 1884 році через Межову було налагоджено курсування поштових потягів № 3/4 у сполученні Долинська — Ясинувата із пасажирськими вагонами I, II і III класів у складі. Потяг на Долинську відправлявся від станції Межова о 02:28, на Ясинувату — о 00:54. Незабаром поштові потяги було переведено до категорії пасажирських. У 1892 році залізницею курсували вже дві пари пасажирських складів на добу (пасажирський і змішаний). Після революційного безладу 19051907 років кількість пар потягів із пасажирськими вагонами у складі почала поступово збільшуватися. В 1917 році пасажирських складів через Межову було вже 6 на добу — із вагонами до Києва, Маріуполя, Луганська, Ростова, Кисловодська (до 1914 року курсував навіть швидкий потяг Ростов — Варшава — Каліш).

Із погіршанням соціально-політичної ситуації в країні, у 19161917 роках розпочалися масові скасування пасажирських потягів. У 1918 році, у зв'язку із початком активної фази збройного протистояння в Україні, було порушено рух потягів на Катерининській залізниці. Так, у травні 1918 року, у зв'язку із руйнуванням мостів, не ходили потяги від Чаплиного до Синельникового, — пасажири добиралися з одного потяга на інший кіньми.

Після завершення Першої світової війни, у 1922 році залізницею курсували: двічі на тиждень — поштовий потяг Київ — Ростов із плацкартними жорсткими й безплацкартними товарними пристосованими вагонами («теплушками») у складі; двічі на тиждень — змішаний потяг Чаплине — Ростов із пристосованими товарними вагонами; раз на тиждень — змішаний потяг Катеринослав — Ростов із жорсткими вагонами. У 1924 році поштовий потяг Ростов — Київ курсував щоденно, у складі були присутні 1 багажний, 1 поштовий, 1 м'який і 7 жорстких вагонів. Двічі на тиждень у складі потягу курсував безпересадочний вагон Ростов — Одеса, чотири рази на тиждень — Катеринослав — Мінеральні Води, тричі на тиждень — Севастополь — Мінеральні Води. Крім того, тричі на тиждень курсували пасажирсько-товарні потяги Ростов — Знам'янка із багажним і жорсткими вагонами у складі. У 1940 році по Межовій робили зупинку три пари пасажирських потягів у сполученні Перемишль — Баку (через Львів, Київ), Київ — Ростов й Одеса — Міллерово.

Пасажирське сполучення через станцію Межова існувало навіть у період окупації східної України німецькими військами (19411943 роки). У серпні 1942 року по Межовій зупинялися швидкий потяг Ясинувата — Перемишль, пасажирські Ясинувата — Бердичів, Успенська — Дніпропетровськ (Ростовський напрямок, до й від Ростова пасажирські потяги пішли трохи згодом), а також місцевий потяг Постишеве (сучасний — Покровськ у німецьких «залізничних» довідниках того часу) — Чаплине. У грудні 1942 року залишилося лише три пари пасажирських потягів: Ясинувата — Бердичів, Ростов — Дніпропетровськ і Постишеве — Чаплине.Під час Другої світової війни вокзальна будівля станції Межова «втратила другий поверх».

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Межова зупиняється регіональний потяг підвищеного комфорту сполучення Дніпро — Покровськ, а також приміські потяги Чаплине — Авдіївка та Авдіївка — Покровськ.

Навесні 2015 року запущено прямий електропоїзд Дніпро — Межова — Дніпро.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.08.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 03.08.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]