Межуєв Микола Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Межуєв Микола Дмитрович
Народився 6 грудня 1899(1899-12-06)
Нікополь, тепер Дніпропетровської області
Помер 24 жовтня 1937(1937-10-24) (37 років)
Київ
Поховання Биківнянські могили
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія ВКП(б)

Микола Дмитрович Межуєв (1899(1899), місто Нікополь, тепер Дніпропетровської області — 24 жовтня 1937, місто Київ) — радянський діяч, народний комісар комунального господарства Української СРР, голова виконавчого комітету Лубенської окружної ради.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 грудня 1899 р. в м. Нікополь Катеринославської губернії. До революції був різноробочим. Член РКП(б) з 1920 року.

Перебував на відповідальній радянській роботі.

20 червня — серпень 1930 року — голова виконавчого комітету Лубенської окружної ради.

23 липня 1935 — 20 липня 1936 року — народний комісар комунального господарства Української СРР.

Арештований 1 серпня 1937 року. Військовою колегією Верховного Суду СРСР за ст. 54-6 КК УРСР (шпигунство), ст. 54-7 КК УРСР (економічна контрреволюція), ст. 54-8 КК УРСР (терористичний акт), ст. 54-11 КК УРСР (підготування до контрреволюційних злочинів) 23.10.1937 засуджений до ВМП, конфіскація усього майна, розстріляний 24.10.1937 році в Києві.

У 1956 році, під час перегляду справи В. Порайка, проводилось слідство стосовно реабілітації Миколи Межуєва як фігуранта справи колишніх боротьбистів на чолі з П. Любченком та В. Порайком. Реабілітований у 1957 р.

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Вісті ВУЦВК», 25 липня 1935 року.
  • ГДА СБУ ф.6 АКС Василя Івановича Порайка (1888-1937) №40215. т. 2. арк. 53-54.