Мезоліт
| ← Кам'яна доба → |
|---|
 |
 Категорія •  Портали: Історія • Антропологія |
Мезолі́т (грец. μέσος — середній і грец. λίθος — камінь), Середньокам'яна доба — епоха кам'яної доби (15000-5000 до н.е), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт (Верхня давньокам'яна доба). Мезоліт охоплює час від відступу льодів під час останнього льодовикового періоду до початку землеробства і появи постійних поселень.
Тривалість мезоліту варіюється залежно від регіону, але загалом він позначений переходом від плейстоцену до голоцену[1]. Початок припадає:[2]
- на Балканах — близько 13 тис. років до н. е.
- у Західній Європі — близько 12 тис. років до н. е.
- в Індії — близько 10 тис. років до н. е.[3]
Мезоліт розпочався з відступом льодового покриву останнього зледеніння та пов'язаний із змінами клімату. Поступове потепління різко змінилося дуже холодною сухою погодою, що називається молодшим дріасом (приблизно 10730-9700 роки до н. е.). До 9000 року до н. е. клімат стабілізувався майже до того, що панував у наступні тисячоліття. Рівень моря швидко підвищився, вимерла мегафауна (зокрема мамонти), розросталися ліси. Це зумовило суттєві зміни екосистем. Люди змогли селитися північніше, на територіях, раніше зайнятих льодами[4]. Поки підняття рівня моря тривало, ще існували сухопутні сполучення між такими територіями, як Британські острови та материкова Європа[1].
Мезолітичні мисливці-збирачі мігрували вслід за здобиччю та зростанням рослин. Люди навчилися ловити рибу, а також почали одомашнювати тварин і рослини під час зупинок[4]. Однак, у деяких місцевостях перехід до нового способу життя був тимчасовим і зі змінами клімату населення цілком поверталося до привласнювального господарювання: полювання і збиральництва[5].
Головною здобиччю стали тварини середнього розміру: козулі, тури, лосі, вівці, кози та козероги. Морські ссавці, риба та молюски були здобиччю в прибережних районах. Плоди, як-от фундук, жолуді, та рослини, як кропива, стали важливою частиною мезолітичного раціону[4].
В Євразії близько 13 тис. років до н. е. був одомашнений собака для допомоги в полюванні[6].
Широко використовувалися знаряддя з кістки та рогів, зросло використання дерева[1]. Кам'яні знаряддя праці виготовляли з мікролітів — уламків каменю, що вставлялися в кістяні чи рогові основи. До того часу відноситься важливий технічний винахід — лук і стріли, виготовлення яких потребували поєднання різних матеріалів. Застосовувалися гарпуни та рибальські гачки. Були розроблені сітки та неводи, рибальські пастки[4].
Поселення, хоча й були тимчасовими і служили впродовж сезону, демонструють ознаки продуманої архітектури, залежно від умов. Житла зводили на основі, зробленій із деревної кори чи колод[1].
Через заболочені місцевості прокладали дерев'яні стежки. Виготовляли човни та каное[4].
З'явилися перші шліфовані кам'яні знаряддя та кераміка, проте ще не отримали великого поширення, як у неоліті[4]. Розпочалося ткацтво для виготовлення взуття та кошиків[7].
Люди жили невеликими групами, куди входило кілька родин[8]. Звичайними були міграції з будівництвом тимчасових стоянок. Взаємодія між спільнотами включала обмін сировиною та готовими знаряддями праці. Шлюби відбувалися між спільнотами[4]. На початку мезоліту, після відступу льодовиків, на північ вирушали невеликі, високомобільні розвідувальні групи[8]. Пізніше, з відкриттям мисливських угідь, люди мігрували стабільними маршрутами і робили стоянки в тих самих місцях по 150—200 років. Стоянки складалися з куренів і простих хатин. Більшість праці з виготовлення знарядь, приготування їжі виконувалася надворі[1].
Рівень насильства був нижчий, аніж у наступний неоліт. Але ближче до кінця мезоліту активізувалася боротьба за ресурси та соціальний тиск між спільнотами[4].
Загальне світове населення складало приблизно 5 млн осіб[9].
Предмети мистецтва мезоліту включають розфарбовані камінці, шліфовані кам'яні намистини, просвердлені мушлі та зуби, а також бурштин[4].
Поховання перестали бути поодинокими, в могили клали інструменти, ювелірні вироби, мушлі та фігурки тварин і людей. Наприкінці мезоліту почали будувати мегалітичні гробниці з кам'яних блоків. Найдавніші з них знаходяться у Португалії та вздовж узбережжя Бретані й побудовані між 4700–4500 роках до н. е. Можна припускати посилення соціальної нерівності[4].
Затоплення колишніх берегових ліній та сухопутних мостів, яке тривало в пізньому мезоліті, призвело до значного скорочення територій, що слугували мисливськими угіддями. Особливо швидким цей процес був на півночі Європи та півночі Адріатичного моря[1]. Пошуки нових джерел їжі спонукали до розвитку відтворювального господарства: рослинництва і тваринництва. Відповідно розвинулися технології[10], ускладнилася обробка каменю для виготовлення знарядь праці[11][12]. Виникли постійні поселення та складні форми організації суспільства[13].
Скребок
Мікроліти
Поховання 6740-5680 років
Крем'яні леза
Мотики і сокири з рогу
Рибальські гачки
Різьблення на кістці
Череп оленя з просвердленими отворами
Намисто з мушель
Бурштинова фігурка
Дерев'яний ідол
.jpg)
.jpg)
- 1 2 3 4 5 6 Crombé, Philippe; Robinson, Erick (2014), Smith, Claire (ред.), European Mesolithic: Geography and Culture (англ.), Springer New York, с. 2623—2645, doi:10.1007/978-1-4419-0465-2_1998, ISBN 978-1-4419-0426-3, процитовано 12 травня 2026
- ↑ University of Manchester; Conneller, Chantal; Bayliss, Alex; Milner, Nicky; Taylor, Barry (2016). The Resettlement of the British Landscape: Towards a chronology of Early Mesolithic lithic assemblage types. Internet Archaeology (42). doi:10.11141/ia.42.12.
- ↑ Sen, Sailendra Nath (1999). Ancient Indian History and Civilization (англ.). New Age International. с. 23. ISBN 978-81-224-1198-0.
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Mesolithic Period, Hunter-Gatherer-Fishers in Europe. ThoughtCo. 24.02.2019. Процитовано 12 травня 2026.
- ↑ Olszewski, Deborah I. (2008), ASIA, WEST | Mesolithic Cultures (англ.), Elsevier, с. 848—853, doi:10.1016/b978-012373962-9.00187-4, ISBN 978-0-12-373962-9, процитовано 16 травня 2026
- ↑ MacHugh, David E.; Larson, Greger; Orlando, Ludovic (8 лютого 2017). Taming the Past: Ancient DNA and the Study of Animal Domestication. Annual Review of Animal Biosciences (англ.). 5 (1): 329—351. doi:10.1146/annurev-animal-022516-022747. ISSN 2165-8102.
- ↑ Martínez-Sevilla, Francisco; Herrero-Otal, Maria; Martín-Seijo, María; Santana, Jonathan; Lozano Rodríguez, José A.; Maicas Ramos, Ruth; Cubas, Miriam; Homs, Anna; Martínez Sánchez, Rafael M. (29 вересня 2023). The earliest basketry in southern Europe: Hunter-gatherer and farmer plant-based technology in Cueva de los Murciélagos (Albuñol). Science Advances (англ.). 9 (39). doi:10.1126/sciadv.adi3055. ISSN 2375-2548.
- 1 2 Conneller, Chantal; Milner, Nicky; Taylor, Barry; Taylor, Maisie (2012–12). Substantial settlement in the European Early Mesolithic: new research at Star Carr. Antiquity (англ.). 86 (334): 1004—1020. doi:10.1017/S0003598X00048213. ISSN 0003-598X.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Goudie, Andrew (10 червня 2013). The Human Impact on the Natural Environment: Past, Present, and Future (англ.). John Wiley & Sons. с. 9. ISBN 978-1-118-57658-8.
- ↑ Hancock, James (7 лютого 2022). Dynamics of the Neolithic Revolution. World History Encyclopedia (англ.).
- ↑ What were the main technologies used during the Neolithic? (PDF). National museums NI.
- ↑ Baysal, Adnan (31 березня 2022). Lithic Studies: Anatolia and Beyond (англ.). Archaeopress Publishing Ltd. с. 107. ISBN 978-1-78969-927-2.
- ↑ Violatti, Cristian (2 квітня 2018). Neolithic Period. World History Encyclopedia (англ.).
- Л. Л. Залізняк Мезоліт [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 588. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Радянська енциклопедія історії України. — том 3: Летичів — розкопки. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1971. — 576 с.
- Сапожников И. В., Сапожникова Г. В. Каменный век Северо-Западного Причерноморья [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.] // Stratum plus. — 2011. — № 1. — С. 8, 15—149, 321—331. (рос.)
- Археология Украинской ССР у 3-х томах. — том 1: Первобытная археология [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Київ, 1986. — С. 84—89. (рос.)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Історичний словник Швейцарії · Універсальна литовська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 11958892h · Freebase: /m/05569 · GND: 4169472-7 · J9U: 987007565543305171 · LCCN: sh85083941 · NKC: ph137448 · SVKKL: 0235552-mezolit |