Мезоліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Археологічна періодизація
Голоцен   Латенська культура   Протоісторія
  Гальштатська культура
Залізна доба
  Пізня  
  Середня
  Рання
Бронзова доба
    Енеоліт    
  Неоліт Доісторичні часи
Мезоліт,
Епіпалеоліт
Плейстоцен     Верхній  
    Середній
    Нижній
  Палеоліт
Кам'яна доба
  Кам'яна доба  
HMB Steinaxtmanufaktur Vinelz Jungsteinzeit 2700 BC.jpg
Кам'яні знаряддя первісних людей
 
Категорія КатегоріяPortal Портали: ІсторіяАнтропологія

Мезолі́т (грец. μέσος — середній і грец. λίθος — камінь), Середньокам'яна доба — епоха кам'яної доби (12,000-7,000 до н.е), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт (Верхня давньокам'яна доба) для позначення культур з середньокам'яною індустрією, що існували за часу середньокам'яної доби.

Час[ред. | ред. код]

Межі[ред. | ред. код]

Серед основних ознак за якими відрізняють ранні середньокам'яні пам'ятки від давньокам'яних є поява геометричних мікро- або макролітичних знарядь.

Умовною межею між пізньою середньокам'яною добою та новокам'яною є поява глиняного посуду.

За час обмежений XVI тисячоріччями до н. е.

Геологічна доба[ред. | ред. код]

Мезоліт є яскравим прикладом сильного впливу навколишнього середовища на життя й еволюцію людства.

Початок середньокам'яної доби людства співпадає з переходом від льодовикової геологічної доби — плейстоцена до сучасної доби — голоцену. З цим переходом відбулися зміни у ландшафті та кліматі, що певно відобразилося на способі буття людини та історії людських суспільств.

За середньокам'яної доби льодовиковикові прояві зникають, клімат поступово теплішає, формується сучасна річкова сітка, оновлюється рослинність, змінюється фауна.

Людство[ред. | ред. код]

Збільшується чисельність населення Землі. За підрахунками воно перевищило 5 мільйонів осіб.

Технологічні досягнення дозволяють ліпше оволодівати землею, а також змінюють організацію суспільного та духовного життя.

Господарство[ред. | ред. код]

Полювання[ред. | ред. код]

До того часу відноситься чудовий технічний винахід — лук і стріли. Ці вироби значно підвищили ефективність полювання. Популяції диких тварин зменшувалися, що призвело до просування племен на нові землі. Завдяки луку стало можливе одноосібне полювання. В результаті підвищилася роль особи у первісному суспільстві — стали непотрібними великі громадські об'єднання, їх змінюють невеликі колективи мисливців.

Повсюдно був одомашнений собака, що допомагав у полюванні та при необхідності був джерелом м'яса.

Рибальство[ред. | ред. код]

Велика кількість водних просторів після танення льодовиків привела до широкого поширення рибальства. Був винайдений рибацький гачок.

Ймовірно, в мезоліті люди освоїли плавання на колодах і плотах.

Скотарство[ред. | ред. код]

Починаються спроби одомашнення тварин. У мезолітичних стоянках Криму знайдено кістки пса та свині, яких почали приручати. Першою прирученою твариною став пес (згідно з іншою, новішою, гіпотезою — коза).

Збірництво[ред. | ред. код]

Криза мисливського господарства, також призвела до зростання ролі збіральництва. Міняється і характер збиральництва, його основою стає збір диких злаків.

Хліборобство[ред. | ред. код]

На Стародавньому Сході за середньокам'яної доби починають хліборобство.

Ремісництва[ред. | ред. код]

У середньокам'яній добі використовується ширше за давньокам'яної з для виготовлення знарядь кістка. Винайдені рибацькі гачки, що виготовляли з кістки.

З'являється нова, ефективніша, так звана мікролітична техніка обробки каменю: виготовлення кременевих пластин-вкладишів невеликого розміру — мікролітів. Наприклад, основу серпа робили з кістки, а лезо складали мікроліти.

Набувають важливої ролі кидальні знаряддя та зброя, для виготовлення яких використовувалися різні мікроліти — крем'яні вкладні та вістря, як то трапеції, сегменти, трикутники, різного виду вістря й пластини з затупленою спинкою (тупоспинники), косі вістря та інши.

Тривалий час в археології «мезоліт» та «мікролітична доба» були тотожні. Проте тепер встановлено, що мікроліти були винайдені за давньокам'яної доби, та продовжували використовуватися за новокам'яної.

З освоєнням за середньокам'яної доби лісів набувають широкого поширення макроліти — сокири й тесла.

В цей час у людей з'явилися перші навички у виготовленні глиняного посуду.

Мистецтво середньокам'яної доби[ред. | ред. код]

Загальний характер образотворчого мистецтва порівняно з попереднім етапом зберігається, однак на відміну від палеоліту в мезолітичних розписах центральним об'єктом стає людина та її діяльність. Тепер художник прагне передати не стільки зовнішню сторону, скільки внутрішнє значення того, що відбувається. Зображення менш реалістичне, що говорить про нові задачі, які вирішувало мистецтво. Головна увага тепер зосереджена на сюжеті, динаміці того, що відбувається (полювання, танець).

Поховання[ред. | ред. код]

Для поховань часів мезоліту характерним був обряд трупопокладення у стані випростаному на спині або в скорченому на боці.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]