Мезоліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Третинна система
Голоцен Історичні епохи
Залізна доба
  Пізня бронза  
  Середня бронза
  Рання бронза
Бронзова доба
    Мідна доба (Енеоліт)    
  Нова кам'яна доба (Неоліт)
Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен     Верхній палеоліт  
    Середній палеоліт
    Нижній палеоліт
  Давня кам'яна доба (Палеоліт)
Кам'яна доба
Кам'яна доба

до появи роду Homo (Пліоцен)

Палеоліт

Ранній палеоліт
рід Homo
освоєння вогню
кам'яні знаряддя
Середній палеоліт
Homo neanderthalensis
Homo sapiens
вихід з Африки
Пізній палеоліт
Списокидалка
Епіпалеоліт (пережитки в епоху мезоліту)

Мезоліт

мікроліти, лук, довбанка
Субнеоліт (пережитки в епоху неоліту)

Неоліт

Мегаліти
Близький Схід:
Докерамічний неоліт
Керамічний неоліт
Європа, Азія
Ранній неоліт
Пізній неоліт

Енеоліт

Металургія, кінь, колесо

Бронзова доба

Див. також:
Портал: Доісторична Європа

Мезолі́т (грец. μέσος — середній і грец. λίθος — камінь), Середньокам'яна доба – епоха кам’яної доби (12,000-7,000 до н.е), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт (Верхня давньокам'яна доба) для позначення культур з середньокам'яною індустрією, що існували за часу середньокам'яної доби.

Час[ред. | ред. код]

Межі[ред. | ред. код]

Серед основних ознак за якими відрізняють ранні середньокам'яні пам'ятки від давньокам'яних є поява геометричних мікро- або макролітичних знарядь.

Умовною межею між пізньою середньокам'яною добою та новокам'яною є поява глиняного посуду.

За час обмежений X-VI тисячоріччями до Р.Х.

Геологічна доба[ред. | ред. код]

Мезоліт є яскравим прикладом сильного впливу навколішнього середовища на життя й еволюцію людства.

Початок середньокам'яної доби людства співпадає з переходом від льодовикової геологічної доби - плейстоцена до сучасної доби - голоцену. З цим переходом відбулися зміни у ландшафті та кліматі навколішнього середовищі людини, що певно відобразилося на способі буття людини та історії людських суспільств.

За середньокам'яної доби льодовиковикові прояві зникають, клімат поступово теплішає, формується сучасна річкова сітка, оновлюється рослинність, змінюється фауна.

Людство[ред. | ред. код]

Збільшується чисельність населення Землі. За підрахунками воно перевишило 5 мільйонів осіб.

Технологічні досягнення дозволяють ліпше оволодівати землею, а також змінюють організацію суспільного та духовного життя.

Господарство[ред. | ред. код]

Полювання[ред. | ред. код]

До того часу відноситься чудовий технічний винахід - лук і стріли. Вони підвишили значно ефективність полювання. Популяції диких тварин зменшувалися, що призвело до просування племен на нові землі. Завдяки луку стало можливе одноосібне полювання. В результаті підвищилася роль особи у первісному суспільстві - стали непотрібними великі громадські об'єднання, їх змінюють невеликі колективи мисливців.

Повсюдно була придомашнений собака, що допомагав у полюванні та при необхідності був джерелом м'яса.

Рибальство[ред. | ред. код]

Велика кількість водних просторів після розтанення льодовиків привела до широкого поширення рибальства. Бу винайдений риболовний гачок.

Ймовірно, в мезоліті люди освоїли плавання на колодах і плотах.

Скотарство[ред. | ред. код]

Починаються спроби придомашнення тварин. У мезолітичних стоянках Криму знайдено кістки пса та свині, яких почали приручати. Першою прирученою твариною став пес (згідно з іншою, новішою, гіпотезою - коза).

Збірництво[ред. | ред. код]

Криза мисливського господарства, також призвела до зростання ролі збірництва. Міняється і характер збиральництва, його основою стає збір диких злаків.

Хліборобство[ред. | ред. код]

На Стародавньому Сході за середньокам'яної доби починають хліборобство.

Ремісництва[ред. | ред. код]

У середньокам'яній добі використовується ширше за давньокам'яної з для виготовлення знарядь кістка. Винайдені риболовні гачки, що виготовляли з кістки.

З'являється нова, ефективніша, так звана мікролітична техніка обробки каменю: виготовлення кременевих пластин-вкладишів невеликого розміру - мікролітів. Наприклад, основу серпа робили з кістки, а лезо складали мікроліти.

Набувають важливої ролі кидальні знаряддя та зброя, для виготовлення яких використовувалися різні мікроліти - крем'яні вкладні та вістря, як то трапеції, сегменти, трикутники, різного виду вістря й пластини з затупленою спинкою (тупоспинники), косі вістря та інши.

Тривалий час в археології «мезоліт» та «мікролітична доба» були тотожні. Проте тепер встановлено, що міктоліти були винайдені за давньокам'яної доби, та продовжували викоритовуватися за новокам'яної.

З освоєнням за середньокам'яної доби лісів налувають широкого поширення макроліти - сокири й тесла.

В цей час у людей з’явилися перші навички у виготовленні глиняного посуду..

Мистецтво середньокам'яної доби[ред. | ред. код]

Загальний характер образотворчого мистецтва порівняно з попереднім етапом зберігається, однак на відміну від палеоліту в мезолітичних розписах очолююче положення починає займати людина, її дії. Тепер художник прагне передати не стільки зовнішню сторону, скільки внутрішнє значення того, що відбувається. Зображення менш реалістичне, що говорить про нові задачі, які вирішувало мистецтво. Головна увага тепер зосереджена на сюжеті, динаміці що відбувається (полювання, танець).

Поховання[ред. | ред. код]

Для поховань часів мезоліту характерним був обряд трупопокладення у стані випростаному на спині або в скорченому на боці.

Поховання з Thèviec - Музей Тулуз[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]