Мейлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мейлі
Батько Одін
Брати/сестри Тор, Відар, Брагі, Бальдр, Гьод, Гермод і Валі
Частина від скандинавська міфологія

Мейлі (старо-норвезькою «улюблений», «милий»[1] ) — у скандинавській міфології бог, син Одіна і брат Тора. Мейлі згадується у Старшій Едді, складеній у 13 столітті з попередніх традиційних джерел, та у «Молодшій Едді», написаній у 13 столітті Сноррі Стурлусоном. За винятком стосунків Мейлі до Одіна і Тора, ніякої додаткової інформації про божество в жодному з джерел не надається.

Свідчення[ред. | ред. код]

У поемі Hárbarðsljóð, котра є частиною Старшої Едди, Мейлі згадується один раз; бог Тор заявляє, що навіть якби він був поза законом, він відкрив би своє ім'я та батьківщину, бо він син Одіна, брата Мейлі та батька Магні.[2]

Мейлі згадується чотири рази у книзі Skáldskaparmál Старшої Едди. У главі 17, вірші з поеми Хаустльонґа згадується, що Тор є «братом Мейлі»[3] У главі 22 є додаткові цитати з Хаустльонга, де кеннінґ використовуються для бога Геніра, який звертається до Мейлі. [4] У главі 23 наводиться цитата твору з скальда Шьоррольф Хвініра, який згадує Тора як «брата Мейлі».[5] У главі 75, Мейлі перераховані серед імен асів і як син Одіна (між богом Бальдруом та богом Відаром).[6]

Теорії[ред. | ред. код]

Деякі вчені XIX століття припускав, що матір'ю Мейлі є Йорр, богиня та уособлена Землі.[7] Також упродовж 19 століття Віктор Райдберг припускав, що Бальдр і Мейлі - є двома іменами однієї істоти.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Simek (2007:210).
  2. Larrington (1999:70).
  3. Faulkes (1995:80).
  4. Faulkes (1995:87).
  5. Faulkes (1999:89).
  6. Faulkes (1995:156).
  7. Examples include Pierer (1844:204), Barth (1846:396), and Uhland (1868:18).
  8. Rydberg (2003:191).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Barth, Christian K. (1846). Teutschlands Urgeschichte, Vol. 5. Erlangen: J. J. Palm & Ernst Enke.
  • Faulkes, Anthony (Trans.) (1995). Edda. Everyman. ISBN 0-460-87616-3
  • Larrington, Carolyne (Trans.) (1999). The Poetic Edda. Oxford World's Classics. ISBN 0-19-283946-2
  • Pierer, Heinrich A. (1844). Universallexikon der Gegenwart und Vergangenheit, Vol. 21. Altenburg: H. A. Pierer.
  • Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1
  • Rydberg, Viktor (2003). Our Father's Godsaga: Retold for the Young. Lincoln: iUniverse. ISBN 0-595-29978-4
  • Uhland, Ludwig (1868). Schriften zur Geschichte der Dichtung und Sage, Vol. 6. Stuttgart: Verlag der J. G. Cotta'schen Buchhandlung.