Мейр Арон Гольдшмідт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мейр Арон Гольдшмідт
дан. Meïr Aaron Goldschmidt
Goldschmidt AM.jpg
Народився 26 жовтня 1819(1819-10-26)
Вордінгборг, Данія Данія
Помер 15 серпня 1887(1887-08-15) (67 років)
Копенгаген, Данія Данія
Поховання Jewish Western Cemeteryd[1]
Громадянство Данія Данія
Національність єврей
Діяльність письменник, драматург і ліберальний журналіст, побутописець данського єврейства
Мова творів данська

CMNS: Мейр Арон Гольдшмідт у Вікісховищі

Мейр Арон Гольдшмідт, Меїр Аарон Гольдшмідт (дан. Meïr Aaron Goldschmidt; 26 жовтня 1819, Вордінгборг — 15 серпня 1887, Копенгаген) — данський письменник, драматург і ліберальний журналіст, побутописець данського єврейства.

Життєпис[ред. | ред. код]

Мейр Арон Гольдшмідт народився в єврейській родині, син купця. Через недоброзичливе ставлення до нього як до єврея залишив навчання у Копенгагенському університеті. Видавав і редагував у Копенгагені опозиційні суспільно-сатиричні журнали «Корсар» («Korsar», 18401846), «Nord og Sud» (18471859)[2]. У «Корсарі» опубліковано кілька карикатур на Серена К'єркегора, з яким Гольдшмідт був знайомий особисто. Зустрічам з К'єркегором Гольдшмідт виділив місце у своїх мемуарах «Життя — спогади іта підсумки» (1876). Згодом Гольдшмідт відійшов від своїх ліберальних позицій.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор цілої низки романів, повістей і оповідань — роман «Єврей» (En Jøde, 1845), «Без батьківщини» (Hjemløs, 18531857), «Спадкоємець» (1865), «Ворон» (1867), «Раббі Еліезер» (1869), «Рабини і лицарі» (1869), «Авромче Нотергал» (1871). Перераховані твори присвячені єврейській тематиці і користувалися особливою популярністю; у них захищалася ідея емансипації євреїв.

Автор збірок «Дрібні розповіді» (18681869) і «Розповіді та замальовки» (т. 1-3, 18631865), п'єс «В іншому світі» (1869) і «Юність Сведенборга» (1862).

Роман «Єврей»[ред. | ред. код]

Найбільш значний у художньому плані твір Гольдшмідта — роман «Єврей». У ньому розробляється проблема асиміляції єврейської інтелігенції, яка на кожному кроці потерпає від приниження з боку «християнського» суспільства. Останнє всіляко перешкоджає злиттю єврейської інтелігенції з навколишнім середовищем, різко підкреслюючи національні відмінності, зумовлені «фатальним» походженням і традиційним вихованням.

Таким чином, єврейський інтелігент потрапляє у трагічний глухий кут: він прагне вийти за межі національного, але його змушують почувати себе євреєм, в той час як він сам свідомо вже долучився до панівної культури.

Проблема ця трактується в романі виключно в психологічному плані: центр ваги для Гольдшміта — не в комплексі складних соціальних взаємовідносин класів різних національностей, а в расовій і релігійній відмінності цих національностей одна від одної, яка стала фетишем у ворогуючих сторін.

Роман позбавлений якої б то не було соціальної установки; у ньому Гольдшмідт — лише виразник ідеології єврейської інтелігенції, яка прагне до асиміляції.

Переклади[ред. | ред. код]

Роман «Єврей» перекладено на іврит, їдиш, російську мову (переклад М. П. Благовіщенський, Гіз, П., 1919) та інші мови.

На російську мову перекладені також його «Розповіді про любов» (М., 1889).

Додаткова література[ред. | ред. код]

  • Історія всесвітньої літератури в дев'яти томах. М., «Наука». Т. 6. С. 265.
  • Серен К'єркегор. Життя. Філософія. Християнство. . Упоряд. і пер. англ. І.Басс. СПб .: Дмитро Буланін, 2004. С.68-71; 202—217. ISBN 5-86007-402-6.
  • Meir Aaron Goldschmidt and the Poetics of Jewish Fiction by David Gantt Gurley , 2016, Syracuse University Press.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]