Меккелів хрящ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меккелів хрящ
Названо на честь Йоганн Фрідріх Меккель молодший
Розташування меккелевого хряща, «Анатомія Грея»[1]

Меккелів хрящ (лат. cartilago arcus pharyngei primi) — первинна нижня щелепа у щелепноротих тварин, включаючи людину. Названий на честь Йоганна Меккеля, який відкрив цей хрящ в 1820 році[1]. Це нижній відділ першої вісцеральної дуги[2] . Частина хряща у людини, як і у інших ссавців, редукована і збереглася лише в ембріонів, а частина, яка у нижчих хребетних утворює зчленівну і квадратну кістки, у ссавців стала слуховими кісткочками — молоточком і ковадлом. У всіх риб крім хрящових, а також у наземних тварин хрящ покритий покривними кістками, а також може і сам костеніти, як частково, так і повністю; скостенілий задній відділ хряща — зчленівна кістка, з'єднується щелепним суглобом з квадратною кісткою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The Branchial Region — Gray’s Anatomy of the Human Body — Yahoo! Education. Архів оригіналу за 14 травня 2007. Процитовано 19 березня 2012.
  2. Меккелев хрящ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)