Мексиканська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мексиканська затока
Мексиканська затока 3D
Нафтовидобувні платформи у затоці.
Gulf of Mexico with ship.jpg

Мексика́нська зато́ка — внутрішнє море Атлантичного океану, оточене з трьох боків узбережжями південних штатів США, сходу Мексики та берегами острова Куба. З Атлантичним океаном з'єднано Флоридською протокою, з Карибським морем — Юкатанською протокою, що проходить між Мексикою та Кубою.

Площа Мексиканської затоки становить приблизно 1,6 мільйонів км², третина якої розташована у тропічному поясі. Глибина затоки сягає 3804 м у Сіґзбійській западині (англ. Sigsbee Deep), яка простягається на відстань 550 км.

Над Мексиканською затокою часто вирують урагани, що рухаються з боку Атлантичного океану та призводять до численних смертей і збитків (наприклад, ураган «Катріна» 2005 року).

Припливні хвилі тут відносно малі з огляду на слабкий зв'язок з океаном.

До затоки впадають декілька річок, найвідоміша з них Міссісіпі. Узбережжя затоки має численні затоки меншого розміру, бухти, невисокі острови, по берегах яких утворюються болота та пляжі.

Континентальний шельф загалом широкий. У цьому регіоні була знайдена нафта. Бурові платформи встановлені у відкритих водах. Мексиканська затока використовується також для комерційного лову риби, креветок, крабів, устриць. Комерційна діяльність тут також включає в себе перевезення вантажів, нафтопереробку і нафтосховища, виробництво паперу, туризм.

До появи європейських колонізаторів узбережжя було заселено американськими індійцями та племенами сучасної Мексики. За часів колонізації територія була перетворена на театр бойових дій та суперечок між Іспанією, Францією та Англією.

Існує теорія, згідно з якою 65 мільйонів років тому на Землю впав метеорит завширшки 10 км, і створив Чиксулубський кратер, розташований на узбережжі Мексиканської затоки на мексиканському півострові Юкатан.

Клімат[ред.ред. код]

Акваторія затоки лежить в тропічному кліматичному поясі, лише північна частина — в субтропічному[1]. Увесь рік над затокою панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають перемінні вітри та затишшя. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[2]. На півночі, поблизу американського узбережжя взимку переважають помірні повітряні маси, мусонна циркуляція повітря. Спостерігаються значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Літо спекотне, дощове, з високою вологістю повітря; відносно прохолодна суха зима[2].

Біологія[ред.ред. код]

Акваторія затоки поділяється на 4 морські екорегіони: північ Мексиканської затоки бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції; Великі Антильські острови, узбережжя Флориди, південь Мексиканської затоки - тропічної атлантичної[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу півночі до глибини 200 м відноситься до північної субтропічної зони, а півдня - до тропічної західноатлантичної[4].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання[ред.ред. код]


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.