Мелампод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мелампод
Посада цар Аргоса[d]
Батько Аміфаон[1][2]
Мати Eidomened[2]
Брати/сестри Біант[d][1][2]
Діти Abasd, Antiphatesd[1], Мантій[1] і Pronoed

Мелампод, Мела́мп, Мела́мпус (грец. Μελάμποδας) — син Амітаона й Ідоменеї, брат Біанта, чоловік Іфіанасси; віщун і лікар, міфічний засновник культу Діоніса та жрецького роду, до якого стародавні зараховували також Амфіарая.

Мелампод підібрав і вигодував двох зміїв, які під час сну лизали йому вуха, тому він розумів мову тварин і за їхньою допомогою міг віщувати. Вилікував від божевілля дочок тірінфського царя Прета, за що одержав третю частину його держави. В Егосфенах (Мегарида) був храм із статуєю Мелампода, щороку там улаштовували свято на його честь. Мелампода вважали автором книги для віщунів.

Література[ред. | ред. код]

  1. а б в г Любкер Ф. Melampus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 848.
  2. а б в group of authors Melampus // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 18. — P. 87–88.