Мелані де Хесус дус Сантус
| Мелані де Хесус дус Сантус Mélanie de Jesus dos Santos | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
5 березня 2000 (24 роки) Шельшер | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 149 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Спортивна гімнастика | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренери | Ерік Хагар, Монік Хагар | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Мелані де Хесус дус Сантус у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мелані де Хесус дус Сантус (фр. Mélanie de Jesus dos Santos, нар. 5 березня 2000, Шельшер) — французька гімнастка. Абсолютна чемпіонка Європи, багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів Європи. Учасниця Олімпійські ігор 2020 у Токіо, Японія.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась в Шельшері, Мартиніка, на французькому острові в Карибському морі Атлантичного океану. Батько з двома сестрами постійно проживає в Португалії, мати - на Мартиніці. Бачить рідних лише під час короткотривалих канікул.[1]
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Секцію зі спортивної гімнастики почала відвідувати в п'ятирічному віці в Фор-де-Франс, Мартиніка. В 2013 році переїхала на континентальну територію Франції та стала членкинею юніорської збірної Франції. В 2016 році приєдналась до спортивного клубу в Сент-Етьєні, де тренується у Еріка та Монік Хагар в групі разом з Лорет Шарпі та Алін Фрієз.[2]
2015[ред. | ред. код]
Під час кваліфікації на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі при приземленні отримала повний розрив хрестоподібної зв'язки коліна, була прооперована. Повернулась до тренувань через дев'ять місяців у квітні 2016 року.[3]
2017[ред. | ред. код]
На дебютному в дорослій збірній Франції чемпіонаті Європи здобула бронзову нагороду в багатоборстві.
На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, в багатоборстві посіла п'яте місце, до фіналів в окремих видах не кваліфікувалась.
2018[ред. | ред. код]
На чемпіонаті Європи в Глазго, Велика Британія, виграла срібло в команді та здобула перемогу у вільних вправах.
В Досі, Катар, на чемпіонаті світу разом з Джульєт Боссу, Марін Буає, Лорет Шарпі та Луїзою Ванхіль посіла п'яте місце, що стало найкращим результатом в історії жіночої збірної Франції.[4] В фіналі багатоборства та у вільних вправах стала шостою.
2019[ред. | ред. код]
Незважаючи на те, що під час тренування на різновисоких брусах у січні травмувала підмізинний палець лівої руки, у квітні на чемпіонаті Європи здобула впевнену перемогу в багатоборстві та стала другою в історії Франції абсолютною чемпіонкою Європи після Марін Дебо у 2005 році.[5] У фіналі вільних вправ здобула друге золото, а на колоді - срібло.
На чемпіонаті світу 2019 року у командному фіналі разом з Марін Буає, Алін Фрієз, Лорет Шарпі та Клер Понтлево посіли п'яте місце, чим не лише повторили найкращий результат в історії жіночої збірної Франції, але й здобули командну олімпійську ліцензію на Літні Олімпійські ігри 2020 у Токіо, Японія. в фіналі багатоборства допустила багато помилок та фінішувала на 20 місці, що стало найгіршим в кар'єрі результатом чемпіонатів світу. В фіналах вправ на колоді та у вільних вправах стала п'ятою.
2021[ред. | ред. код]
На чемпіонаті Європи у швейцарському Базелі здобула першу в кар'єрі перемогу у вправі на колоді.[6]
2022
У квітні оголосила, що буде тренуватися в США в академії World Champion Center Сімони Байлс у Г'юстоні, Техас, під керівництвом тренерів Сесіль Канкето-Ланді та Лорана Ланді.[7]
Результати на турнірах[ред. | ред. код]
| Рік | Змагання | КБ | ІБ | 
|
|
|
|
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2015 | Європейський юнацький олімпійський фестиваль | 6 | |||||
| 2017 | Чемпіонат Європи | 
|
8 | ||||
| Чемпіонат світу | 5 | ||||||
| 2018 | Чемпіонат Європи | 
|
4 | 
| |||
| Чемпіонат світу | 5 | 6 | 6 | ||||
| 2019 | Чемпіонат Європи |
|
7 |
|
| ||
| Чемпіонат світу | 5 | 20 | 5 | 5 | |||
| 2020 | Тестові змагання Франції[8] |
|
|||||
| 2021 | Чемпіонат Європи |
|
|||||
| FIT Challenge[9] |
|
|
|
||||
| Олімпійські ігри | 6 | 11 | 6 | ||||
| 2024 | Кубок виклику в Анталії |
|
| ||||
| Кубок виклику в Осієці |
|
|
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Melanie de Jesus dos Santos bids to end French women's medal drought. Olympic Channel. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ DE JESUS DOS SANTOS Melanie - FIG Athlete Profile. www.gymnastics.sport. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Gymnastique, Actus (3 серпня 2015). Melanie De Jesus Dos Santos blessée gravement au genou. ACTUS GYMNASTIQUE (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Simone Biles titrée par équipes avec les Américaines. L'Équipe. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 грудня 2023. (фр.)
- ↑ Anonym. Gym: Frenchwoman De Jesus Dos Santos crowned European champion of the general competition | tellerreport.com. www.tellerreport.com (англ.). Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Jessica Gadirova (GBR) finishes #Basel2021 with full set of medals. European Gymnastics (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
- ↑ Gym, Spot. Mélanie De Jesus Dos Santos part s'entraîner aux Etats-Unis. SpotGym.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 2021 FIT Challenge Results. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
|
