Мелентьєва Алла Валентинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
А̀лла Мелѐнтьєва
Alla Melenteva.jpg
Ім'я при народженні Алла Валентинівна Мелентьєва
Народилася 11 листопада 1967(1967-11-11) (53 роки)
Донецьк, Українська РСР, СРСР СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність письменниця
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творів українська, російська, англійська
Нагороди Новела по-українськи 2017, Коронація слова 2019

Алла Валентинівна Мелентьєва (рус. Алла Мелентьева; нар. 11 листопада 1967(19671111), Донецьк, Донецька область) — письменниця, сценаристка, дослідниця, літературний критик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 11 листопада 1967 року в Донецьку. Закінчила філологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університету (спеціальність — структурна і прикладна лінгвістика). Працювала викладачкою англійської мови, інформаційним аналітиком в петербурзькому відділі інформаційного агентства Росбалт.

Дослідницькі інтереси — теорія літератури, проблеми неофольклоризму та види сюжетного наративу, антропологія, політологія, історія світової культури. Розвиває концепцію мімезис-фольклору, засновану на засобах впровадження міфологічних матриць і фольклорних архетипів в сюжети сучасного мистецтва.[1]

Пише російською, українською, англійською мовами. Поряд з власною творчістю також займається перекладом. Переклала російською вибрані твори Юлії Бережко-Камінської[2], Курта Тухольского[3], Гертруди Атертон[en].[4]

Мелентьєва поділяє феміністичні погляди і підтримує ідеї гендерної рівності. Героїні її творів надзвичайно дорожать своїм індивідуалістичним світоглядом, зосереджені на питаннях самореалізації, внутрішнього розвитку, досягненні справедливості чи виживанням в умовах тяжких негод, жорстокої конкуренції, або соціального тиску.

Творчість[ред. | ред. код]

Дебютний роман «Дівчата Достоєвського» вийшов у 2005 році в видавництві Лімбус пресс[5]. Публікувалася у виданнях «Новый берег», «Дружба народов», «Нева», «Урал», «Лиterraтура», «Студия/Studio», «Процесс», «Кольцо „А“», «Моноклер», «Иностранная литература», «Спільне», Gazeta.ua, The London Magazine[en].

У 2014 році Мелентьєва стала лауреаткою премії Марка Алданова (2 місце) від «Нового журналу»[6] (2014).

В 2016 році в видавництві «КСД» (Харків) був виданий роман Мелентьєвої «Сім'я Рін»[7].

В 2019 році стала лауреаткою Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (1-е місце в номінації «Кіносценарії» за сценарій повнометражного фільму «Кияни»)[8][9]. Сюжет, що охоплює період з передвоєнного 1940-го року до середини 50-х років XX сторіччя, заснований на окремих фактах з життя київських родичів письменниці і обертається навколо простої київської родини, яка пережила німецьку окупацію Києва та сталінські репресії[10] [11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. monocler.ru (2020-05-15). Реалистичность сказки. Monocler.ru (ru). 
  2. https://www.livelib.ru/book/1004474470-inostrannaya-literatura-no-5-2020-sbornik-bez-avtora#quotes
  3. https://www.facebook.com/berlinberega/photos/a.527285884099182/1630120153815744/?type=3&theater
  4. https://fantlab.ru/work174896
  5. Мелентьева, Алла (2005). Девушки Достоевского: сентиментальный детектив (ru). Limbus Press. 
  6. Лауреаты Премии 2014 года — Журнальный зал. magazines.gorky.media. Процитовано 2019-08-29. 
  7. Алла Мелентьева — «Семья Рин» - Книжный Клуб. Клуб Семейного Досуга. Книжный интернет-магазин. КСД. www.bookclub.ua. Процитовано 2019-08-29. 
  8. Переможці конкурсу «Коронація слова – 2019» | Міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей (ru-RU). Архів оригіналу за 2019-06-13. Процитовано 2019-08-29. 
  9. Оголошено переможців літературної премії "Коронація слова" 2019. ТСН.ua (uk). 2019-06-10. Процитовано 2019-08-29. 
  10. Gazeta.ua (2019-06-10). Збирав волосся закатованих жінок. Gazeta.ua (uk). Процитовано 2019-08-29. 
  11. Gazeta.ua (2020-02-15). "Головні персонажі — литовка та українець. У них любов". Gazeta.ua (uk). Процитовано 2020-02-15. 

Посилання[ред. | ред. код]

Деякі твори і статті[ред. | ред. код]