Мельбурн (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеропорт Мельбурна
Melbourne–Tullamarine
ІАТА: MEL  • ICAO: YMML
Загальні дані
37°40′24″ пд. ш. 144°50′36″ сх. д. / 37.67333° пд. ш. 144.84333° сх. д. / -37.67333; 144.84333Координати: 37°40′24″ пд. ш. 144°50′36″ сх. д. / 37.67333° пд. ш. 144.84333° сх. д. / -37.67333; 144.84333
Тип цивільний
Власник Leased Commonwealth Airport
Оператор Australia Pacific Airports Corporation Limited[en]
Обслуговує
Розташування
Хаб
Висота над р. м. 132 м / 434 фт
Вебсайт melbourneairport.com.au
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
09/27 2,286 асфальт
16/34 3,657 асфальт
Статистика (2018/2019)
Пасажири 37,395,992[1]
Літаки 234,789[1]
Економічний вплив (2012) $6.8 млрд[2]
Соціальний вплив (2012) 47,4 тис.[2]
Джерела: Australian AIP and aerodrome chart[3]
Passengers and aircraftmovements from the Bureau of Infrastructure, Transport and Regional Economics
Ідентифікатори і посилання
6290242
10001342
MEL. Карта розташування: Австралія
MEL
MEL
Мапа
CMNS: Мельбурн у Вікісховищі

Мельбурнський аеропорт, також відомий як Аеропорт Тулламарін (або Тулла), — головний аеропорт Мельбурна і другий за пасажирообігом аеропорт Австралії. Розташований за 23 км від центра Мельбурна у передмісті Тулламарін. Був відкритий 1970 року, замінивши аеропорт Ессендон. Мельбурнський аеропорт — єдиний міжнародний аеропорт, що обслуговує Мельбурнську агломерацію.

Маршрут Мельбурн — Сідней є четвертою у світі за завантаженістю пасажирською авіалінією та другою за завантаженістю в Азії.[4] З аеропорту є прямі рейси у всі штати й території Австралії, а також велика кількість рейсів до аеропортів Океанії, Азії, Африки, Європи та Північної Америки. Мельбурн є основним призначенням для аеропортів п'яти з семи австралійських столичних аеропортів. Мельбурнський аеропорт є хабом для Qantas і Virgin Blue, для Jetstar Airways і Tiger Airways Australia, які використовують його як основну базу. Аеропорт Мельбурна є найбільш завантаженим аеропортом для експортних вантажів станом на грудень 2008 року і другим за завантаженістю для імпортних вантажів.[5] У Мельбурні знаходяться штаб-квартири Australian air Express і Toll Priority, які обслуговують більше вантажів, ніж інші авіакомпанії Австралії.[6]

У 2003 році Мельбурнський аеропорт здобув премію IATA Eagle Award за обслуговування і дві національні премії за рівень обслуговування туристів.[7][8][9] Skytrax кваліфікував аеропорт Мельбурна як чотиризірковий.[10] В аеропорту є чотири термінали: один міжнародний, два внутрішніх і один бюджетний внутрішній термінал.

Історія[ред. | ред. код]

На початку 1960-их інфраструктура мельбурнського аеропорту Ессендон стала недостатньою для обсягів перевезень, що зростають. Злітно-посадкові смуги (ЗПС) аеропорту Ессендон були надто короткими для приймання нових реактивних літаків, а термінали не могли нормально обслугувати пасажирський трафік, що зростає. Розширення Ессендона було неможливо у зв'язку з тим, що навколо нього була щільна житлова забудова.[11]

27 листопада 1962 року Прем'єр-міністр Австралії Роберт Мензіс оголосив про п'ятирічний план будівництва нового аеропорту в Мельбурні вартістю 45 млн австралійських доларів для приймання реактивних літаків.[12][13] Було обрано ділянку в Тулламаріні, чому сприяла його близькість до Ессендона.[11] У жовтні 1964 року Ansett Australia почала здійснювати рейси на Boeing 727, першому реактивному пасажирському літаку на внутрішніх рейсах в Австралії, що ускладнило роботу аеропорту в Ессендоні і необхідність переведення його на нове місце стала очевидною.[11]

Відповідно до п'ятирічного плану аеропорт став придатним до приймання реактивних літаків у 1967 році, однак не пасажирських рейсів. Літак Air Force One з президентом США Ліндоном Джонсоном на борту приземлився в аеропорту 22 грудня 1967 року.[14] Прем'єр-міністр Австралії Джон Гортон на урочистій церемонії офіційно відкрив аеропорт для міжнародних рейсів 1 липня 1970 року. Внутрішні рейси були переведені у Ессендон 26 червня 1971 року,[15] а перший Boeing 747 аеропорт прийняв того ж року пізніше.[16] У перший рік роботи аеропорт Мельбурна прийняв шість міжнародних авіакомпаній, було перевезено 155 275 міжнародних пасажирів.[16]

У 1988 році Парламент Австралії створив Федеральну Корпорацію Аеропортів (FAC) і передав Мельбурнський аеропорт в операційне управління FAC разом з 21 іншими аеропортами країни.[16] Внутрішні термінали були суттєво модернізовані у 1990 році, модернізація міжнародних терміналів почалась у 1991 році.[16] У квітні 1994 року австралійський парламент оголосив, що всі аеропорти, якими керує FAC будуть приватизовані у кілька етапів.[17] Паркування модернізувались з 1995 до серпня 1997 року.[16]

Аеропорт Мельбурна було приватизовано 2 липня 1997 року, коли його передали в оренду новоствореній Australia Pacific Airports Corporation Limited[en].[16] У липні 1997 року почав роботу вебсайт аеропорту, який надає інформацію про рейси в режимі реального часу.[16] Після приватизації почалось вдосконалення інфраструктури, включаючи подовження ЗПС, паркувань і терміналів.

Первинно аеропорт Мельбурна мав назву аеропорт Тулламарін за назвою передмістя, в якому він знаходився.[11] Згодом до назви аеропорту додалось слово міжнародний. Після приватизації назва аеропорту змінилась на аеропорт Мельбурну, аналогічно до багатьох інших австралійських аеропортів. Донині місцеві жителі користуються назвою Тулламарін або просто Тулла,[18] щоб відрізняти його від інших мельбурнських аеропортів: Авалона, Ессендона й Мураббіна.

Премії й нагороди[ред. | ред. код]

Мельбурнський аеропорт неодноразово був нагороджений. IATA називала його в числі п'яти найкращих у світі у 1997 й 1998 роках,[19][20] а у 2003 році аеропорт отримав Eagle Award.[7][21] Асоціація аеропортів Австралії називала його аеропортом року у 1999,[20] а Business Traveller Magazine і Airports Council International називали його у десятці найкращих з 1996 до 2000 року[20][22] та серед п'ятірки найкращих аеропортів з пасажирообігом 15-25 млн пасажирів.[23][24] Skytrax вшанував аеропорт рейтингом 4 зірки.[10]

Аеропорт отримував й інші нагороди. Зокрема він вшановувався національною туристичною премією,[8][9] а Singapore Airlines нагороджували аеропорт преміями Service Partner Award і Premier Business Partner Award у 2002 та 2004 роках відповідно.[20][25]

Робота аеропорту[ред. | ред. код]

Термінал T2

Аеропорт Мельбурна — другий за завантаженістю аеропорт Австралії після Сіднея. Аеропорт працює 24 години на добу, вантажні рейси здійснюються частіше, ніж пасажирські. У 2004 році пройшла акредитація з екологічного менеджменту за ISO 14001, аеропорт Мельбурна став першим аеропортом Австралії, що пройшов таку акредитацію.

Схема розташування терміналу аеропорту Мельбурна

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

З 2005 до 2007 року аеропорт Мельбурна опинився перед лицем необхідності збільшення пропускної здатності на міжнародних рейсах на 500 000 пасажирів на рік.[18] British Airways припинили сполучення з Мельбурном, однак Qantas у березні 2006 року поновила їх.[26] Останній європейський авіаперевізник, Austrian Airlines, припинив виконувати рейси до Мельбурна у 2007 році.[27]

У 2008/09 фінансовому році в результаті реконструкції пропускна здатність міжнародної частини аеропорту збільшувалась на 725 000 пасажирів на рік.[28] Korean Air почала виконувати рейси до Сеула 22 вересня 2007 року, це перше пряме повітряне сполучення з Південною Кореєю.[29] Norfolk Air почала здійснювати щотижневі рейси на острів Норфолк. Cathay Pacific збільшила частоту рейсів у Гонконг до трьох на день у жовтні 2007 року,[30], а Thai — до двох на день з 30 березня 2008 року. Qantas у 2008 році почала здійснювати рейси у Шанхай, Air China організувала прямі рейси в Шанхай і Пекін (раніше вони йшли через Сідней),[31] а China Southern Airlines добавила рейс в Гуанчжоу.[32] Tiger Airways Australia почала свої рейси у 2007 році, створивши хаб у Терміналі 4 аеропорту Мельбурна.

Air New Zealand відкрила рейс до Сан-Франциско через Окленд 30 березня 2008 року. Jetstar відкрила рейс до Сінгапуру через Дарвін 17 квітня 2008, ціни на який значно нижчі, ніж на традиційні прямі рейси.[33] Air Vanuatu почала прямі рейси до Порт-Віла 5 червня 2007 року, Norfolk Air збільшила частоту рейсів до двох на тиждень 1 вересня 2008 року.[34] Malaysia Airlines і Garuda Indonesia збільшили частоту своїх рейсів у 2008 році.[35]

Pacific Blue почала здійснювати щоденні рейси в Окленд 22 вересня 2008 року на Boeing 737-800,[36] а Air New Zealand також збільшила пропускну здатність.[37] Qantas збільшила перевізні потужності на рейсі до Лос-Анджелеса, замінивши на прямому рейсі 747-400ER на A380-800 з 20 жовтня 2008 року та замінивши A330-200 на 747—400 на рейсі з однією зупинкою. Лоу-кост авіакомпанія AirAsia X почала без зупинні рейси до Куала-Лумпура з 12 листопада 2008 року, створивши конкуренцію Malaysia Airlines за ціною.[38] Emirates Airline відкрила рейс 3 рази на тиждень з 3 лютого 2009 року на Airbus A340-500.[39] Etihad Airways відкрила щоденний рейс в Абу-Дабі з 29 березня 2009 року на A340-600, посиливши конкуренцію на рейсах на Середній Схід.[40]

Перший візит A380 в аеропорт Мельбурна в рамках програми тестових польотів

ЗПС[ред. | ред. код]

Вид з висоти пташиного польоту на ЗПС, маневрову доріжку й термінал

В аеропорту Мельбурна дві ЗПС, що перетинаються: північно-південна довжиною 3657 м та західно-східна довжиною 2286 м. У зв'язку зі зростанням перевезень планувалось подовження обох ЗПС, відповідно на 843 м до 4500 м та на 1214 м до 3500 м. Було також заплановано будівництво двох нових смуг паралельно до існуючих, по 3000 м кожна. До 2017 року очікується збільшення злетів-посадок до 248 000 на рік, що створить необхідність у третій смузі.[41]

Наземний транспорт[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Шосе Тулламарін, поворот на шосе Кальдер

Мельбурнський аеропорт знаходиться за 23 км від центра міста, їх пов'язує CityLink і шосе Тулламарін. Одне шосе підходить безпосередньо до початку аеропорту, друге — для вантажного транспорту, такси та автотранспорту персоналу.[42] В аеропорту Мельбурна п'ять паркувань, всі вони працюють цілодобово сім днів на тиждень.[43]

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

Основним громадським транспортом в аеропорту Мельбурна є маршрутний автобус Скайбас, на якому за 20 хвилин можна дістатись до станції Південний Хрест у центральному діловому районі Мельбурна.[44]

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

Плани будівництва залізничної гілки до аеропорту обговорювались з 1960-их років, однак жодних практичних дій вжито не було.

Термінали[ред. | ред. код]

У Мельбурнському аеропорту 56 гейтів: 40 для внутрішніх рейсів і 16 — для міжнародних.[45] В аеропорту шість спеціальних стоянок для вантажних літаків на Південному вантажному пероні.[46]

Логотип Qantas на Терминалі 1
Зала міжнародних рейсів у Терміналі 2
Гейт 13 Терміналу 3 використовується Virgin Blue

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Готель Hilton

У Мельбурнському аеропорту є три готелі. Хілтон розташований за 100 м від Терміналу 2 над багаторівневим паркуванням.

Нещасні випадки[ред. | ред. код]

  • 21 лютого 2005 року з причини невідомої хвороби було закрито Південний термінал. Інцидент стався о 7:10, коли жінка знепритомніла в будівлі терміналу. Термінал було закрито о 10:10, оскільки декілька чоловік виявили симптоми й були госпіталізовані. За допомогою звернулись 57 чоловік, 47 з них були госпіталізовані. О 18:00 термінал відновив свою роботу. Причини захворювання залишились невідомими.[49][50]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Melbourne Airport passenger performance FY19. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 17 травня 2020. 
  2. а б Melbourne airport – Economic and social impacts. Ecquants. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 7 вересня 2013. 
  3. Шаблон:AIP AU, Aeronautical Chart [Архівовано 10 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  4. OAG reveals latest industry intelligence on the busiest routes (Пресреліз). OAG. 21 вересня 2007. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 19 липня 2011. 
  5. Melbourne air freight exports top Sydney for the first time (Пресреліз). Victorian Government. 26 лютого 2009. Процитовано 19 липня 2011. 
  6. 2003 Annual Report (PDF). Melbourne Airport. 2003. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011. 
  7. а б Melbourne's Airport – A World Class Operator. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 3 червня 2003. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  8. а б Melbourne Airport Wins Australian Tourism Award. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 16 жовтня 1998. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  9. а б Second Major Australian Tourism Award for Melbourne Airport. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 1 грудня 2000. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  10. а б World Airport Star Ranking. Skytrax. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011. 
  11. а б в г Essendon Airport, Tullamarine Fwy, Strathmore, VIC, Australia. Register of the National Estate. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011. 
  12. Melbourne to Get Jetport In 5-Year Development Plan. The New York Times. 27 листопада 1962. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011. 
  13. 12,000-Car Melbourne Jam. The New York Times. 29 червня 1970. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011. 
  14. Melbourne to Get Jetport In 5-Year Development Plan. The New York Times. 22 грудня 1967. Процитовано 19 липня 2011. 
  15. Essendon Airport History. City of Moonee Valley. Архів оригіналу за 6 жовтня 2002. Процитовано 19 липня 2011. 
  16. а б в г д е ж 1997-1998 Annual Report (PDF). Melbourne Airport. 1998. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  17. Airport Privatisation. MarketResearch.com. 25 квітня 2006. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011. 
  18. а б Moynihan, Stephen (13 липня 2007). Tiger bites into fares, but Tulla bleeds. The Age. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011. 
  19. Melbourne Airport Voted in Top 5 World Airports. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 20 квітня 1998. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  20. а б в г Melbourne Airport — Awards. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 13 квітня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  21. Eagle Award Recognition 1998 - 2008. International Air Transport Association. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011. 
  22. Melbourne Airport Is Tops For Business Travellers. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 26 жовтня 2000. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  23. Melbourne Airport named in World's Top Five. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 23 лютого 2008. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  24. Airport Service Quality Awards 2007 (Пресреліз). Airports Council International. 25 лютого 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  25. Melbourne Airport awarded by Singapore Airlines. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 25 червня 2004. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  26. Qantas to double flights between Melbourne and London. Asia Travel Tips. 15 грудня 2005. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 19 липня 2011. 
  27. Moynihan, Stephen (24 січня 2007). Austrian Airlines flies out. The Age. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 19 липня 2011. 
  28. End of Year Wrap Up for Australia Pacific Airports Corporation. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 27 серпня 2008. Архів оригіналу за 31 грудня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  29. Murphy, Mathew (5 вересня 2007). Korean Air to announce new Melbourne service. The Age. Процитовано 19 липня 2011. 
  30. Cathay Pacific goes triple daily from Melbourne. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 19 липня 2007. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  31. Air China strengthens position as carrier of choice between Australia & China. e-Travel Blackboard. 10 жовтня 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 червня 2008. 
  32. China Southern introduces Melbourne-Guangzhou direct service. e-Travel Blackboard. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 липня 2011. 
  33. Jetstar to fly Melbourne-Singapore route. The Age. 23 січня 2008. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  34. Norfolk Air adds Melbourne service. Aviation Record. 10 березня 2008. Архів оригіналу за 22 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  35. Garuda expands capacity on more Australian routes. Aviation Record. 5 травня 2008. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  36. Virgin Blue launches daily Melbourne-Auckland service. Aviation Record. 28 липня 2008. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 19 липня 2011. 
  37. Air NZ to increase seats to Australia. The Age. 25 березня 2008. Процитовано 19 липня 2011. [недоступне посилання з квітня 2019]
  38. AirAsia X flies direct to Melbourne. Peanuts! Online. 20 серпня 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  39. Emirates announces third Melbourne flight. Travel Weekly. 25 липня 2008. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  40. Etihad to launch flights to Melbourne in 2009 (Пресреліз). Etihad Airways. 28 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  41. Dunn, Mark (21 грудня 2007). New runways plan for Melbourne airport. Herald Sun. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 19 липня 2011. 
  42. Second Airport entry road opens. Melbourne Airport Media Releases. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 22 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  43. Melbourne Airport — Parking. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  44. Airport buses — Metlink — Your guide to public transport in Melbourne and Victoria. www.metlinkmelbourne.com.au. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 19 липня 2011. 
  45. Melbourne Airport — Technical. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 21 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  46. Melbourne Airport — the hub for freight in Australasia. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 26 лютого 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  47. Two stabbed in attempted hijack over Melbourne. The Sydney Morning Herald. 29 травня 2003. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 19 липня 2011. 
  48. Qantas hijacker found not guilty. The Age. 14 липня 2004. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011. 
  49. South Terminal evacuation. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 21 лютого 2005. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011. 
  50. A report of the response to an emergency at Melbourne Airport (PDF). Emergency Services Commissioner. 24 березня 2005. Архів оригіналу за 17 липня 2005. Процитовано 19 липня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]