Мельбурн (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеропорт Мельбурна
Melbourne–Tullamarine
Tullamarine International terminal Vabre-1.jpg
ІАТА: MEL  • ICAO: YMML
Загальні дані
37°40′24″ пд. ш. 144°50′36″ сх. д. / 37.67333° пд. ш. 144.84333° сх. д. / -37.67333; 144.84333Координати: 37°40′24″ пд. ш. 144°50′36″ сх. д. / 37.67333° пд. ш. 144.84333° сх. д. / -37.67333; 144.84333
Тип цивільний
Власник Leased Commonwealth Airport
Оператор Australia Pacific Airports Corporation Limited
Обслуговує Мельбурн
Розташування Мельбурн, Вікторія, Австралія
Висота над р. м. 132 м / 434 фт
Веб-сайт melbourneairport.com.au
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
09/27 2,286 асфальт
16/34 3,657 асфальт
Статистика (2018/2019)
Пасажири 37,395,992[1]
Літаки 234,789[1]
Економічний вплив (2012) $6.8 млрд[2]
Соціальний вплив (2012) 47,4 тис.[2]
Джерела: Australian AIP and aerodrome chart[3]
Passengers and aircraftmovements from the Bureau of Infrastructure, Transport and Regional Economics
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6290242
Structurae 10001342
MEL. Карта розташування: Австралія
MEL
MEL
CMNS: Мельбурн у Вікісховищі

Мельбурнський аеропорт, також відомий як Аеропорт Тулламарін (або Тулла), — головний аеропорт Мельбурна і другий за пасажирообігом аеропорт Австралії. Розташований за 23 км від центра Мельбурна у передмісті Тулламарін. Був відкритий 1970 року, замінивши аеропорт Ессендон. Мельбурнський аеропорт — єдиний міжнародний аеропорт, що обслуговує Мельбурнську агломерацію.

Маршрут Мельбурн — Сідней є четвертою у світі за завантаженістю пасажирською авіалінією та другою за завантаженістю в Азії.[4] З аеропорту є прямі рейси у всі штати й території Австралії, а також велика кількість рейсів до аеропортів Океанії, Азії, Африки, Європи та Північної Америки. Мельбурн є основним призначенням для аеропортів п'яти з семи австралійських столичних аеропортів. Мельбурнський аеропорт є хабом для Qantas і Virgin Blue, для Jetstar Airways і Tiger Airways Australia, які використовують його як основну базу. Аеропорт Мельбурна є найбільш завантаженим аеропортом для експортних вантажів станом на грудень 2008 року і другим за завантаженістю для імпортних вантажів.[5] У Мельбурні знаходяться штаб-квартири Australian air Express і Toll Priority, які обслуговують більше вантажів, ніж інші авіакомпанії Австралії.[6]

У 2003 році Мельбурнський аеропорт здобув премію IATA Eagle Award за обслуговування і дві національні премії за рівень обслуговування туристів.[7][8][9] Skytrax кваліфікував аеропорт Мельбурна як чотиризірковий.[10] В аеропорту є чотири термінали: один міжнародний, два внутрішніх і один бюджетний внутрішній термінал.

Історія[ред. | ред. код]

На початку 1960-их інфраструктура мельбурнського аеропорту Ессендон стала недостатньою для обсягів перевезень, що зростають. Злітно-посадкові смуги (ЗПС) аеропорту Ессендон були надто короткими для приймання нових реактивних літаків, а термінали не могли нормально обслугувати пасажирський трафік, що зростає. Розширення Ессендона було неможливо у зв'язку з тим, що навколо нього була щільна житлова забудова.[11]

27 листопада 1962 року Прем'єр-міністр Австралії Роберт Мензіс оголосив про п'ятирічний план будівництва нового аеропорту в Мельбурні вартістю 45 млн австралійських доларів для приймання реактивних літаків.[12][13] Було обрано ділянку в Тулламаріні, чому сприяла його близькість до Ессендона.[11] У жовтні 1964 року Ansett Australia почала здійснювати рейси на Boeing 727, першому реактивному пасажирському літаку на внутрішніх рейсах в Австралії, що ускладнило роботу аеропорту в Ессендоні і необхідність переведення його на нове місце стала очевидною.[11]

Відповідно до п'ятирічного плану аеропорт став придатним до приймання реактивних літаків у 1967 році, однак не пасажирських рейсів. Літак Air Force One з президентом США Ліндоном Джонсоном на борту приземлився в аеропорту 22 грудня 1967 року.[14] Прем'єр-міністр Австралії Джон Гортон на урочистій церемонії офіційно відкрив аеропорт для міжнародних рейсів 1 липня 1970 року. Внутрішні рейси були переведені у Ессендон 26 червня 1971 року,[15] а перший Boeing 747 аеропорт прийняв того ж року пізніше.[16] У перший рік роботи аеропорт Мельбурна прийняв шість міжнародних авіакомпаній, було перевезено 155 275 міжнародних пасажирів.[16]

У 1988 році Парламент Австралії створив Федеральну Корпорацію Аеропортів (FAC) і передав Мельбурнський аеропорт в операційне управління FAC разом з 21 іншими аеропортами країни.[16] Внутрішні термінали були суттєво модернізовані у 1990 році, модернізація міжнародних терміналів почалась у 1991 році.[16] У квітні 1994 року австралійський парламент оголосив, що всі аеропорти, якими керує FAC будуть приватизовані у кілька етапів.[17] Паркування модернізувались з 1995 до серпня 1997 року.[16]

Аеропорт Мельбурна було приватизовано 2 липня 1997 року, коли його передали в оренду новоствореній Australia Pacific Airports Corporation Limited.[16] У липні 1997 року почав роботу веб-сайт аеропорту, який надає інформацію про рейси в режимі реального часу.[16] Після приватизації почалось вдосконалення інфраструктури, включаючи подовження ЗПС, паркувань і терміналів.

Первинно аеропорт Мельбурна мав назву аеропорт Тулламарін за назвою передмістя, в якому він знаходився.[11] Згодом до назви аеропорту додалось слово міжнародний. Після приватизації назва аеропорту змінилась на аеропорт Мельбурну, аналогічно до багатьох інших австралійських аеропортів. Донині місцеві жителі користуються назвою Тулламарін або просто Тулла,[18] щоб відрізняти його від інших мельбурнських аеропортів: Авалона, Ессендона й Мураббіна.

Премії й нагороди[ред. | ред. код]

Мельбурнський аеропорт неодноразово був нагороджений. IATA називала його в числі п'яти найкращих у світі у 1997 й 1998 роках,[19][20] а у 2003 році аеропорт отримав Eagle Award.[7][21] Асоціація аеропортів Австралії називала його аеропортом року у 1999,[20] а Business Traveller Magazine і Airports Council International називали його у десятці найкращих з 1996 до 2000 року[20][22] та серед п'ятірки найкращих аеропортів з пасажирообігом 15-25 млн пасажирів.[23][24] Skytrax вшанував аеропорт рейтингом 4 зірки.[10]

Аеропорт отримував й інші нагороди. Зокрема він вшановувався національною туристичною премією,[8][9] а Singapore Airlines нагороджували аеропорт преміями Service Partner Award і Premier Business Partner Award у 2002 та 2004 роках відповідно.[20][25]

Робота аеропорту[ред. | ред. код]

Термінал T2

Аеропорт Мельбурна — другий за завантаженістю аеропорт Австралії після Сіднея. Аеропорт працює 24 години на добу, вантажні рейси здійснюються частіше, ніж пасажирські. У 2004 році пройшла акредитація з екологічного менеджменту за ISO 14001, аеропорт Мельбурна став першим аеропортом Австралії, що пройшов таку акредитацію.

Схема розташування терміналу аеропорту Мельбурна

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

З 2005 до 2007 року аеропорт Мельбурна опинився перед лицем необхідності збільшення пропускної здатності на міжнародних рейсах на 500 000 пасажирів на рік.[18] British Airways припинили сполучення з Мельбурном, однак Qantas у березні 2006 року поновила їх.[26] Останній європейський авіаперевізник, Austrian Airlines, припинив виконувати рейси до Мельбурна у 2007 році.[27]

У 2008/09 фінансовому році в результаті реконструкції пропускна здатність міжнародної частини аеропорту збільшувалась на 725 000 пасажирів на рік.[28] Korean Air почала виконувати рейси до Сеула 22 вересня 2007 року, це перше пряме повітряне сполучення з Південною Кореєю.[29] Norfolk Air почала здійснювати щотижневі рейси на острів Норфолк. Cathay Pacific збільшила частоту рейсів у Гонконг до трьох на день у жовтні 2007 року,[30], а Thai — до двох на день з 30 березня 2008 року. Qantas у 2008 році почала здійснювати рейси у Шанхай, Air China організувала прямі рейси в Шанхай і Пекін (раніше вони йшли через Сідней),[31] а China Southern Airlines добавила рейс в Гуанчжоу.[32] Tiger Airways Australia почала свої рейси у 2007 році, створивши хаб у Терміналі 4 аеропорту Мельбурна.

Air New Zealand відкрила рейс до Сан-Франциско через Окленд 30 березня 2008 року. Jetstar відкрила рейс до Сінгапуру через Дарвін 17 квітня 2008, ціни на який значно нижчі, ніж на традиційні прямі рейси.[33] Air Vanuatu почала прямі рейси до Порт-Віла 5 червня 2007 року, Norfolk Air збільшила частоту рейсів до двох на тиждень 1 вересня 2008 року.[34] Malaysia Airlines і Garuda Indonesia збільшили частоту своїх рейсів у 2008 році.[35]

Pacific Blue почала здійснювати щоденні рейси в Окленд 22 вересня 2008 року на Boeing 737-800,[36] а Air New Zealand також збільшила пропускну здатність.[37] Qantas збільшила перевізні потужності на рейсі до Лос-Анджелеса, замінивши на прямому рейсі 747-400ER на A380-800 з 20 жовтня 2008 року та замінивши A330-200 на 747—400 на рейсі з однією зупинкою. Лоу-кост авіакомпанія AirAsia X почала без зупинні рейси до Куала-Лумпура з 12 листопада 2008 року, створивши конкуренцію Malaysia Airlines за ціною.[38] Emirates Airline відкрила рейс 3 рази на тиждень з 3 лютого 2009 року на Airbus A340-500.[39] Etihad Airways відкрила щоденний рейс в Абу-Дабі з 29 березня 2009 року на A340-600, посиливши конкуренцію на рейсах на Середній Схід.[40]

Перший візит A380 в аеропорт Мельбурна в рамках програми тестових польотів

ЗПС[ред. | ред. код]

Вид з висоти пташиного польоту на ЗПС, маневрову доріжку й термінал

В аеропорту Мельбурна дві ЗПС, що перетинаються: північно-південна довжиною 3657 м та західно-східна довжиною 2286 м. У зв'язку зі зростанням перевезень планувалось подовження обох ЗПС, відповідно на 843 м до 4500 м та на 1214 м до 3500 м. Було також заплановано будівництво двох нових смуг паралельно до існуючих, по 3000 м кожна. До 2017 року очікується збільшення злетів-посадок до 248 000 на рік, що створить необхідність у третій смузі.[41]

Наземний транспорт[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Шосе Тулламарін, поворот на шосе Кальдер

Мельбурнський аеропорт знаходиться за 23 км від центра міста, їх пов'язує CityLink і шосе Тулламарін. Одне шосе підходить безпосередньо до початку аеропорту, друге — для вантажного транспорту, такси та автотранспорту персоналу.[42] В аеропорту Мельбурна п'ять паркувань, всі вони працюють цілодобово сім днів на тиждень.[43]

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

Основним громадським транспортом в аеропорту Мельбурна є маршрутний автобус Скайбас, на якому за 20 хвилин можна дістатись до станції Південний Хрест у центральному діловому районі Мельбурна.[44]

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

Плани будівництва залізничної гілки до аеропорту обговорювались з 1960-их років, однак жодних практичних дій вжито не було.

Термінали[ред. | ред. код]

У Мельбурнському аеропорту 56 гейтів: 40 для внутрішніх рейсів і 16 — для міжнародних.[45] В аеропорту шість спеціальних стоянок для вантажних літаків на Південному вантажному пероні.[46]

Логотип Qantas на Терминалі 1
Зала міжнародних рейсів у Терміналі 2
Гейт 13 Терміналу 3 використовується Virgin Blue

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Готель Hilton

У Мельбурнському аеропорту є три готелі. Хілтон розташований за 100 м від Терміналу 2 над багаторівневим паркуванням.

Нещасні випадки[ред. | ред. код]

  • 21 лютого 2005 року з причини невідомої хвороби було закрито Південний термінал. Інцидент стався о 7:10, коли жінка знепритомніла в будівлі терміналу. Термінал було закрито о 10:10, оскільки декілька чоловік виявили симптоми й були госпіталізовані. За допомогою звернулись 57 чоловік, 47 з них були госпіталізовані. О 18:00 термінал відновив свою роботу. Причини захворювання залишились невідомими.[49][50]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Melbourne Airport passenger performance FY19. 
  2. а б Melbourne airport – Economic and social impacts. Ecquants. Процитовано 7 September 2013. 
  3. Шаблон:AIP AU, Aeronautical Chart Архівовано 10 April 2012 у Wayback Machine.
  4. OAG (2007-09-21). "OAG reveals latest industry intelligence on the busiest routes". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2010-11-13 у Wayback Machine.
  5. Victorian Government (2009-02-26). "Melbourne air freight exports top Sydney for the first time". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19.
  6. 2003 Annual Report (PDF). Melbourne Airport. 2003. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-07-19. 
  7. а б (2003-06-03). "Melbourne's Airport – A World Class Operator". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.
  8. а б (1998-10-16). "Melbourne Airport Wins Australian Tourism Award". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.
  9. а б (2000-12-01). "Second Major Australian Tourism Award for Melbourne Airport". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.
  10. а б World Airport Star Ranking. Skytrax. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-07-19. 
  11. а б в г Essendon Airport, Tullamarine Fwy, Strathmore, VIC, Australia. Register of the National Estate. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-07-19. 
  12. Melbourne to Get Jetport In 5-Year Development Plan. The New York Times. 1962-11-27. Процитовано 2011-07-19. 
  13. 12,000-Car Melbourne Jam. The New York Times. 1970-06-29. Процитовано 2011-07-19. 
  14. Melbourne to Get Jetport In 5-Year Development Plan. The New York Times. 1967-12-22. Процитовано 2011-07-19. 
  15. Essendon Airport History. City of Moonee Valley. Архів оригіналу за 2002-10-06. Процитовано 2011-07-19. 
  16. а б в г д е ж 1997-1998 Annual Report (PDF). Melbourne Airport. 1998. Архів оригіналу за 2008-07-24. Процитовано 2011-07-19. 
  17. Airport Privatisation. MarketResearch.com. 2006-04-25. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-07-19. 
  18. а б Moynihan, Stephen (2007-07-13). Tiger bites into fares, but Tulla bleeds. The Age. Процитовано 2011-07-19. 
  19. (1998-04-20). "Melbourne Airport Voted in Top 5 World Airports". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.
  20. а б в г Melbourne Airport — Awards. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 2008-04-13. Процитовано 2011-07-19. 
  21. Eagle Award Recognition 1998 - 2008. International Air Transport Association. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-07-19. 
  22. (2000-10-26). "Melbourne Airport Is Tops For Business Travellers". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.
  23. (2008-02-23). "Melbourne Airport named in World's Top Five". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-20 у Wayback Machine.
  24. Airports Council International (2008-02-25). "Airport Service Quality Awards 2007". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-05-04 у Wayback Machine.
  25. (2004-06-25). "Melbourne Airport awarded by Singapore Airlines". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.
  26. Qantas to double flights between Melbourne and London. Asia Travel Tips. 2005-12-15. Процитовано 2011-07-19. 
  27. Moynihan, Stephen (2007-01-24). Austrian Airlines flies out. The Age. Процитовано 2011-07-19. 
  28. (2008-08-27). "End of Year Wrap Up for Australia Pacific Airports Corporation". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-12-31 у Wayback Machine.
  29. Murphy, Mathew (2007-09-05). Korean Air to announce new Melbourne service. The Age. Процитовано 2011-07-19. 
  30. (2007-07-19). "Cathay Pacific goes triple daily from Melbourne". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-20 у Wayback Machine.
  31. Air China strengthens position as carrier of choice between Australia & China. e-Travel Blackboard. 2007-10-10. Процитовано 2008-06-30. 
  32. China Southern introduces Melbourne-Guangzhou direct service. e-Travel Blackboard. 2007-10-05. Процитовано 2011-07-19. 
  33. Jetstar to fly Melbourne-Singapore route. The Age. 2008-01-23. Архів оригіналу за 2008-10-11. Процитовано 2011-07-19. 
  34. Norfolk Air adds Melbourne service. Aviation Record. 2008-03-10. Архів оригіналу за 2008-07-22. Процитовано 2011-07-19. 
  35. Garuda expands capacity on more Australian routes. Aviation Record. 2008-05-05. Архів оригіналу за 2008-07-25. Процитовано 2011-07-19. 
  36. Virgin Blue launches daily Melbourne-Auckland service. Aviation Record. 2008-07-28. Архів оригіналу за 2009-02-11. Процитовано 2011-07-19. 
  37. Air NZ to increase seats to Australia. The Age. 2008-03-25. Процитовано 2011-07-19. [недоступне посилання з квітень 2019]
  38. AirAsia X flies direct to Melbourne. Peanuts! Online. 2008-08-20. Архів оригіналу за 2008-08-22. Процитовано 2011-07-19. 
  39. Emirates announces third Melbourne flight. Travel Weekly. 2008-07-25. Архів оригіналу за 2008-09-29. Процитовано 2011-07-19. 
  40. Etihad Airways (2008-07-28). "Etihad to launch flights to Melbourne in 2009". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19.
  41. Dunn, Mark (2007-12-21). New runways plan for Melbourne airport. Herald Sun. Архів оригіналу за 2012-12-30. Процитовано 2011-07-19. 
  42. Second Airport entry road opens. Melbourne Airport Media Releases. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 2008-07-22. Процитовано 2011-07-19. 
  43. Melbourne Airport — Parking. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 2008-05-12. Процитовано 2011-07-19. 
  44. Airport buses — Metlink — Your guide to public transport in Melbourne and Victoria. www.metlinkmelbourne.com.au. Архів оригіналу за 2012-03-29. Процитовано 2011-07-19. 
  45. Melbourne Airport — Technical. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 2008-07-21. Процитовано 2011-07-19. 
  46. Melbourne Airport — the hub for freight in Australasia. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 2008-02-26. Процитовано 2011-07-19. 
  47. Two stabbed in attempted hijack over Melbourne. The Sydney Morning Herald. 2003-05-29. Процитовано 2011-07-19. 
  48. Qantas hijacker found not guilty. The Age. 2004-07-14. Процитовано 2011-07-19. 
  49. (2005-02-21). "South Terminal evacuation". Прес-реліз. Переглянутий 2011-07-19. Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.
  50. A report of the response to an emergency at Melbourne Airport (PDF). Emergency Services Commissioner. 2005-03-24. Архів оригіналу за 2005-07-17. Процитовано 2011-07-19. 

Посилання[ред. | ред. код]