Мельгунівський курган
| Мельгунівський курган | |
|---|---|
.JPG) Деякі дослідники вважають, що саме ця скіфська баба була знайдена на вершині Мельгуновського кургану | |
| Розташування | |
| Координати | 48°43′29″ пн. ш. 32°22′50″ сх. д. / 48.724944° пн. ш. 32.380639° сх. д. |
| Країна |
 Україна |
| Регіон | Кіровоградська область |
| Район | Знам'янський район |
| Найближче місто | Копані |
| Історія | |
| Культура | Скіфія |
| Період | VII ст. до н. е. |
Лита Могила (Литий курган, Мельгунівський курган) — один з найдавніших курганів скіфів, царський курган другої половини 7 ст. до н. е.
Історія[ред. | ред. код]
Розкопаний у вересні 1763 року біля с. Копані Знам'янського району Кіровоградської області. Роботи проведені за вказівкою О. Мельгунова, майбутнього генерал-губернатора Новоросійської губернії. Додатково досліджувався В. Ястребовим у 1892 та Н. Бокій у 1990[1]. 2019 року проведено розкопки під керівництвом Ю. Болтрика. Встановлено, що курган споруджений наприкінці VII ст. до н. е. та зазнав змін у IV ст. до н. е.
Відомості про розкопки уривчасті та суперечливі. Висота кургану близько 10,5 м. Насип складався з перепаленого ошлакованого ґрунту, в якому знайдені залишки переплавлених металів, горілих кісток, каміння, землі та глини, змішаних з вуглинами. Використання вогню було частиною поховального обряду.
У кургані знайдено ряд золотих прикрас та оздоб меча, які зберігаються в Ермітажі та Харківському історичному музеї ім. М. Ф. Сумцова (більша частина предметів з музею загинула під час бомбардування у 1941 р.). На глибині 2 м під кам'яними плитами знайдені залізний акінак з окутим золотом руків'ям та вкритими золотою платівкою дерев'яними піхвами, прикрашеною зображеннями фантастичних тварин у передньоазійському стилі, золота діадема, срібні деталі від ассирійського палацового табурету, 17 масивних золотих пластин із зображенням орла з петлями на звороті, пластинка із зображеннями мавп і птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцях, 40 бронзових наконечників стріл та інше. Прикраси і зброя в скіфо-урартському стилі. Речі не мали слідів вогню.
Значення[ред. | ред. код]
Пам'ятка має видатне значення, оскільки це єдиний відомий на сьогодні скіфський царський курган того часу в Північному Причорномор'ї. Більшість дослідників вважають, що з розкопок саме цього кургану розпочинається історія археологічних досліджень в Україні. 2020 року завершено відновлення насипу кургану та встановлено пам'ятний знак.
В українській символіці[ред. | ред. код]
Золоте зображення орла з кургану використано як головний елемент герба Кіровоградської області.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайловна, Бокий, Нинель; Дмитриевич, Могилов, Александр (1 січня 2014). Новое о Мельгуновском кургане (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- С. В. Полін.Мельгунівський курган (Лита Могила) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 596. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. — Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
