Мельников Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є автобіографією, редагується фігурантом статті або особами чи організаціями, які безпосередньо пов'язані з ним. Її вміст може суперечити правилу Вікіпедії щодо нейтральної точки зору. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельников.
Володимир Миколайович Мельников
Псевдонім Ростислав Очеретяник,
Имир Ельник
Народився 14 вересня 1951(1951-09-14) (72 роки)
м. Чернівці
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, науковець, громадська діяльність
Alma mater

Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище Протиповітряної оборони країни в 1974,

Військова академія військової протиповітряної оборони Маршала Радянського Союзу Василевського О.М. в 1982
Мова творів українська, російська, англійська
Жанр роман, оповідання, вірш і пісня
Нагороди
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Заслужений діяч мистецтв України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Премії «Смарагдова ліра» — 2004;
«Міжнародна премія імені Володимира Винниченка» — 2019
Сайт: web.archive.org/web/20190620142450/https://imirelnik.io.ua/story
CMNS: Мельников Володимир Миколайович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Микола́йович Ме́льников (нар. 14 вересня 1951(19510914)[2][3], Чернівці) — український письменник[4], композитор, науковець, Заслужений діяч мистецтв України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта й наука[ред. | ред. код]

З 1959 по 1969 роки навчався у 33-й середній школі у м. Чернівці.

Опісля (1969–1974 роки) — у Мінському вищому військовому інженерному зенітному ракетному училищі Протиповітряної оборони[5].

З 1980 по 1982 роки навчався у Києві на факультеті керівного інженерного складу Військової академії військової протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Василевського О. М. [6].

1984–1987 роки — ад'юнктура вищезгаданої академії.

У 1987 році здобув ступінь кандидата технічних наук[7], у 1991 році — звання доцента[8].

У 1993[9] та 1997[10] роках обрано академіком Української академії оригінальних ідей.

У 2005 році закінчив Міжнародний інститут бізнесу за програмою «Корпоративне управління та стратегія бізнесу» (м. Київ).

Автор понад 100 наукових робіт та винаходів, у тому числі автор навчального посібника «Проектування математичних алгоритмів функціонування радіолектронних засобів» (1992 рік)[11].

Військова служба[ред. | ред. код]

Мельников Володимир Миколайович, полковник, учасник бойових дій, кандидат технічних наук, доцент, заслужений діяч мистецтв України

Виконував службові завдання в США, Великій Британії, Греції, Німеччині, Італії, Чехії, Польщі, Румунії, Бельгії, Нідерландах, Боснії-Герцеговині.

Звання полковника з 1991 року.

Учасник бойових дій у Боснії та Герцоговині в 1998 році, нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни» — учасник бойових дій.

У 2001 році звільнився з військової служби з посади старшого інспектора — керівника інспекційної групи з питань міжнародного військового співробітництва Генеральної військової інспекції при Президентові України.

Державна служба[ред. | ред. код]

Державний службовець III-го рангу (з 2003 року)[14].

Громадська діяльність та участь у творчих спілках[ред. | ред. код]

Член Ради, заступник Голови Громадської організації Земляцтво буковинців у м. Києві, (співкерівник секції військовослужбовців та правоохоронців).

Член Правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України[15].

Член (з 2003) та відповідальний секретар (з 2007) наглядової ради Національного президентського оркестру[16].

Завідувач відділу кадрів та член Статутної комісії Національної спілки письменників України[15][17].

Поет, прозаїк, композитор[ред. | ред. код]

Автор трьох літературно-художніх видань[18]:

  • «Друзям» (2003 рік, «ЛОГОС», Київ)[19],
  • «Українці не папуаси» (2007 рік, ЗАТ «ВІПОЛ», Київ)[20] та
  • «Безмежна доля» (роман у двох книгах, книга 1 — «Дар», 2014 рік, ТОВ «Альфа Реклама», Київ)[21].

Його твори увійшли до книг:

  • «Державна прикордонна служба України: історія та сучасність», загальна редакція Литвин М. М., Київ: «ПРІНТ-ЕКСПРЕС», 2004 (вірші Мельникова В. М. на с.с.230-231);
  • «Мужність та ніжність: авторські пісні співробітників органів внутрішніх справ», загальна редакція Ануфрієв М. І. та Кривуша В. І., Київ: КЮІ МВС України, 2004 (вірші Мельникова В. М. на с.с.21-28);
  • «На варті правопорядку»: збірка авторських пісень, загальна редакція Романуцький В. М., Київ: «Преса України», 2007 (вірші Мельникова В. М. на с.12, с.18, с.41);
  • Горбатюк, Василь Степанович. Позиція: Публікації, документи, спогади /. Упоряд. і ред. С.Шевченко. — К. : ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2005 . — 208с., на с.190 вірші Володимира Мельникова «З нагоди 60-річчя Горбатюка Василя Степановича»;
  • «Сніг на зеленому листі: роман-хроніка про Михайла Ткача». Автор-упорядник Василь Фольварочний, Київ: «Задруга», 2013 (спогади Мельникова В. М. «Мій добрий ангел» на с.с. 440—446);
  • «Національна гвардія моєї Батьківщини»: збірка поезії, овіяної полум'ям війни, Київ: спецвипуск альманаху «Золота фортуна», 2015 (вірші Мельникова В. М. «Ви прославились ратною працею» на с.с. 20–21)[22];
  • «Рідні обрії», альманах, Київ: «Український письменник», 2018 (вірші Мельникова В. М. «Суддям України», «Диво на Подолі» та «Птах дитинства» на с.с. 184—185)[23].

Поезія, публіцистика та проза Мельникова В. М. друкувалися у періодичних виданнях Радянського Союзу й України, зокрема в газетах:

Автор слів і частково музики до CD-альбому «Захистимо Україну» — сучасні патріотичні пісні (2006 рік, ТОВ «НАК», Київ).

Автор слів близько 100 пісень українською, російською та англійською мовами. З українськими піснями автора можна ознайомитись на сайті «Українські пісні»[24].

Музику до віршів Мельникова В. М. написали композитори:

Автор музики до пісень на свої вірші:

  • «Миротворці»,
  • «День Перемоги»,
  • «Клятва Україні»[30],
  • «Дивосвіт»,
  • «Розвідники»,
  • «Новий рік» (рос.),
  • «Дітям емігрантів»,
  • «Люби мене, коханий»,
  • «Мусимо змагатися»,
  • «Вінниччина рідна моя»,
  • «Мені наснився Одисей» (рос.),
  • «Моєму другові» (англ.),
  • «Танець удвох»,
  • «Київська осінь» (англ.),
  • «Балада про сержанта» (присвячена Сильвестру Іскулеску та іншим правоохоронцям).

Автор музики до пісень на вірші поетів:

Пісні Володимира Мельникова виконують:

Окремі пісні автора неодноразово транслювалися на каналах центрального телебачення України та звучали на каналах Національного радіо:

  • «День Незалежності»[37],
  • «День Перемоги»[38],
  • «Хай щастить»[39],
  • «Поема про Україну»[40](вірші до пісні українською мовою написано на прохання Олега Марциніва)[41],
  • «Міліції у службі хай щастить»[42],
  • «Внутрішні війська — хлопці синьоокі»[43],
  • «Крапові берети»[44],
  • «Наш день»[45],
  • «Мамин заповіт»[46],
  • «Офіцерська родина»[47][48],
  • «Новый год»[49],
  • «Офіцери, панове»[50],
  • «Загиблому 9 травня 1945 року»[51],
  • «В Україну закоханий я»[52],
  • «Осінь-чарівниця»,
  • «Там, де ти і я»[53]
  • «Журавлині крила»[54]
  • «Люби мене коханий» та інші.

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • медаль «За військову службу Україні» (2000 рік)[55][56],
  • «Заслужений діяч мистецтв України» (2004 рік)[57].
  • «Подяка Президента України» (2002 рік)[58].
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2004 рік)[59],
    .

Відомчі та іноземні відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

  • Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Хрестом пошани" СБУ у 2009 р.
    Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Хрестом пошани" СБУ у 2009 р.
  • Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Знаком пошани" МО у 2004 р.
    Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Знаком пошани" МО у 2004 р.
  • Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Знаком пошани" МО у 2010 р.
    Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Знаком пошани" МО у 2010 р.
  • Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Почесною відзнакою" ГУР МО у 2004 р.
    Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. "Почесною відзнакою" ГУР МО у 2004 р.
  • Посвідчення про нагородження медаллю "За сприяння в охороні державного кордону України"
    Посвідчення про нагородження медаллю "За сприяння в охороні державного кордону України"
  • Посвідчення про нагородження медаллю "За сприяння воєній розвідці України" ІІ-го ступеня
    Посвідчення про нагородження медаллю "За сприяння воєній розвідці України" ІІ-го ступеня
  • Посвідчення про нагородження відзнакою ВВ МВС України "За доблесну службу" ІІ-го ст.
    Посвідчення про нагородження відзнакою ВВ МВС України "За доблесну службу" ІІ-го ст.
  • Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. відзнакою "10 років внутрішнім військам МВС України"
    Посвідчення про нагородження Мельникова В.М. відзнакою "10 років внутрішнім військам МВС України"
  • Посвідчення про нагородження Мельникова В.М.нагрудними знаками "Відмінний прикордонник"
    Посвідчення про нагородження Мельникова В.М.нагрудними знаками "Відмінний прикордонник"
  • Посвідчення до відзнаки МВС "За сприяння органам внутрішніх справ України"
    Посвідчення до відзнаки МВС "За сприяння органам внутрішніх справ України"
  • Посвідчення до медалі "10 років Збройним Силам України"
    Посвідчення до медалі "10 років Збройним Силам України"
  • Медаль штату Каліфорнія США "За похвальну службу" (лицева ст.)
    Медаль штату Каліфорнія США "За похвальну службу" (лицева ст.)
  • Медаль штату Каліфорнія США "За похвальну службу" (тильна ст.)
    Медаль штату Каліфорнія США "За похвальну службу" (тильна ст.)
  • Золота медаль за відмінне закінчення військової академії
    Золота медаль за відмінне закінчення військової академії
  • Бронзова медаль Ради Міністрів ПНР «На сторожі миру»
    Бронзова медаль Ради Міністрів ПНР «На сторожі миру»

Володимир Мельников нагороджений низкою медалей та відзнак, серед яких:

  • п'ять медалей Міністра оборони СРСР: «60 років ЗС СРСР», «70 років ЗС СРСР», «За бездоганну службу» І-го, ІІ-го та III-го ступенів.
  • п'ять медалей, відзнак та знаків Міністерства оборони України: Відзнака «Ветеран військової служби»[60], дві медалі Відзнака «Знак пошани»[61], «Десять років ЗС України»[62], Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України»,
  • три відзнаки і медалі Міністерства внутрішніх справ України: «За доблесну службу» ІІ-го ступеня[63], «За сприяння органам внутрішніх справ»[64], «Десять років внутрішніх військ МВС України»[65],
  • три відзнаки і медаль Державної прикордонної служби України: «Відмінний прикордонник» І-го та ІІ-го ступенів[66], «За сприяння в охороні державного кордону України»[67],
  • «Хрест пошани» Служби безпеки України[68],
  • «Почесна відзнака» Головного управління розвідки Міноборони[69] та медаль «За сприяння воєнній розвідці» ІІ-го ступеню[70],
  • відзнака «Почесний працівник туризму України»,
  • Медаль Національної гвардії штату Каліфорнії США «За похвальну службу»[71].
  • Бронзова медаль Ради Міністрів Польської Народної Республіки «На сторожі миру»[72]

Мистецькі нагороди[ред. | ред. код]

  • диплом лауреата мистецької премії «Смарагдова ліра» (2004 рік)[73],
  • два дипломи премії «Смарагдова ліра» (2006 та 2007 роки) за інші пісні прикордонної тематики як автора слів,
  • диплом міжнародного фестивалю сучасної пісні «Шлягер року» (2007 рік) за перемогу пісні «Я не хочу» як автора слів,
  • диплом міжнародного фестивалю «Золоті пісні року» (2008 рік) за перемогу пісні «Україна та Азербайджан» як автора слів,
  • диплом лауреата програми Українського радіо «Шукаю продюсера-2013» (2013 рік) за текст пісні «В Україну закоханий я»,
  • диплом лауреата XIV Міжнародного телерадіофестивалю «Прем'єра пісні» (2014 рік)
  • диплом лауреата фестивалю «Рідна мати моя» (2014 рік),
  • диплом XV Міжнародного телерадіофестивалю «Прем'єра пісні» (2015 рік),
  • диплом лауреата XV Всеукраїнського фестивалю сучасного романсу «Осіннє рандеву» (2017 рік),
  • диплом лауреата XVIII Всеукраїнського фестивалю сучасного романсу «Осіннє рандеву» (2018 рік),
  • диплом та відзнака лауреата Міжнародної премії імені Володимира Винниченка (2019 рік)[74].

Дискографія[ред. | ред. код]

  • «На варті правопорядку» — 2003 рік.[75]
  • «Калина» — 2003 рік.[76]
  • «Дівчина — весна» — 2004 рік.[77]
  • «Відлуння» — 2005 рік.[78][79]
  • «Міліція — з народом» — 2005 рік.[80]
  • «Захистимо Україну» — 2006 рік.[81]
  • «Міліція України. 15 років» — 2006 рік.[82]
  • «На варті правопорядку» — 2007 рік.[83]
  • «Київ-Баку» — 2007 рік.[84]
  • «На згадку про 18 червня» — 2006 рік.[85]
  • «З кордонів починається країна» — 2008 рік.[86]
  • «Кордон — моя доля» — 2008 рік.[87]
  • «20 років ВВ МВС України» — 2007 рік.[88]
  • «20 років Національному президентському оркестру України» — 2012 рік.[89]
  • «Святковий концерт, присвячений 40-річчю створення Ансамблю ДПСУ» — 2011 рік.[90]
  • «Гімн ННЦ „Інституту біології“ Київського національного університету імені Тараса Шевченка» — 2012 рік.[91]
  • «Родная» — 2013 рік.[92]
  • «Кордон — це честь і слава» — 2014 рік.[93]
  • «Зупинись на хвилину…» — 2019 рік.[94]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Мельников В.М., Ткач М.М. та Ватаманюк Ю.П. в оселі Ватаманюків у Чернівцях
    Мельников В.М., Ткач М.М. та Ватаманюк Ю.П. в оселі Ватаманюків у Чернівцях
  • Гнатюк Д.М. та Мельников В.М. на Майдані Незалежності, м. Київ, 2011 р.
    Гнатюк Д.М. та Мельников В.М. на Майдані Незалежності, м. Київ, 2011 р.
  • На фото Світлана Мельникова, Галина Луків, Володимир Мельников та Микола Луків. Київ, 2011 року
    На фото Світлана Мельникова, Галина Луків, Володимир Мельников та Микола Луків. Київ, 2011 року
  • Василь Василенко та Володимир Мельников на Майдані Незалежності, м. Київ, 2015 р.
    Василь Василенко та Володимир Мельников на Майдані Незалежності, м. Київ, 2015 р.
  • У ботанічному саду м. Києва, 3.5.2014
    У ботанічному саду м. Києва, 3.5.2014
  • Влад Зайцев, Мар'ян Гаденко, Катерина Пушкіна, Волод. Мельников - Буча, 28.06.2014
    Влад Зайцев, Мар'ян Гаденко, Катерина Пушкіна, Волод. Мельников - Буча, 28.06.2014
  • Мельников В.М. та Влад Зайцев - Буча, 28.06.2014
    Мельников В.М. та Влад Зайцев - Буча, 28.06.2014
  • Мельников В.М.(крайній зправа) приймає у Києві Вейна Дентона (другий зліва) - 2010 р.
    Мельников В.М.(крайній зправа) приймає у Києві Вейна Дентона (другий зліва) - 2010 р.
  • В.Мельников на фестивалі "Доля" з Л.Кучмою, М.Гаденком та І.Макеєвою - Київ, 06.10.2014
    В.Мельников на фестивалі "Доля" з Л.Кучмою, М.Гаденком та І.Макеєвою - Київ, 06.10.2014
  • В.Мельников з Л.Кучмою, іншими членами журі та почесними гостями фестивалю "Доля-2014"
    В.Мельников з Л.Кучмою, іншими членами журі та почесними гостями фестивалю "Доля-2014"
  • В.Мельников з Н.Бучинською та дружиною Світланою, Київ, 24.07.2015
    В.Мельников з Н.Бучинською та дружиною Світланою, Київ, 24.07.2015

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про Світлану Мельникову на Першому національному, «Надвечір'я. Долі» від 17.09.2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
  2. ↑ Хто народився 14 вересня. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  3. ↑ Телевізійний канал «УКРАЇНА» про події 14-15 вересня. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  4. ↑ Про Мельникова В.М. в Електронній бібліотеці «Україніка». Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  5. ↑ [1]
  6. ↑ [2]
  7. ↑ [3]
  8. ↑ [4]
  9. ↑ [5]
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ [6]
  12. ↑ Розпорядження Президента України «Про перевірку стану збереження зброї, боєприпасів та вибухових речовин у військових формуваннях правоохоронних органах», яким Мельникова В. М. призначено секретарем відповідної комісії
  13. ↑ Постанова КМ України про нагородження Начальника управління економічного розвитку Державного управління справами Мельникова В. М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, 2004 рік. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  14. ↑ Постанова Кабміну про присвоєння звання державний службовець ІІІ-го рангу Мельникову В. М. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 квітня 2013.
  15. ↑ а б Сайт Имир Ельник. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  16. ↑ Розпорядження Кабміну про склад Наглядової ради Національного президентського оркестру. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  17. ↑ Газета «Літературна Україна» про статутну комісію НСПУ. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2022.
  18. ↑ Книги В. М. Мельникова в каталозі Національної бібліоеки України ім. В. І. Вернадського
  19. ↑ а)Книга Мельникова Володимира Миколайовича «Друзям» (2003 рік, «ЛОГОС», Київ) в Електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, Інв.нр 2827508:кх [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.], б)Фото обкладинки.
  20. ↑ а)Книга Мельникова Володимира Миколайовича «Українці не папуаси» (2007 рік, ЗАТ «ВІПОЛ», Київ) в Електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, Інв.нр 2912194:кх [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.], б)Електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], в)Фото обкладинки[недоступне посилання]
  21. ↑ а)Електронна версія роману «Безмежна доля», перша книга «Дар» на сайті maxima-library [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.], б)адреса матеріалу першої книги роману в Електронній бібліотеці «Україніка», яка презентується практично усіма основними мовами світу за вибором читача [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.], в)Електронна версія другої книги «Дорослішання» двох глав роману «Безмежна доля» на сайті imirelnik.io.ua, г)Книга «Безмежна Доля» в Електронному каталозі Національної бібліотеки ім. Вернадського. [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.], д)Книга «Безмежна Доля» в Електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки. [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Про видання збірки — телепередача 25.09.2015. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2015.
  23. ↑ Про альманах «Рідні обрії» — 2018
  24. ↑ Мельников В. М. на сайті «Українські пісні». Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 10 квітня 2013.
  25. ↑ Газета «Хрещатик» про новорічний подарунок українських митців, зокрема пісню на слова В.Мельникова, музику О.Злотника «Офіцери, панове»[недоступне посилання]
  26. ↑ Олександр Бурміцький, Державний академічний ансамбль пісні і танцю ДПС України. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  27. ↑ На Всеукраїнському фестивалі сучасного романсу «Осіннє рандеву» пісню «Там, де ти і я» на музику Тараса Бойчука виконує естрадна співачка Оксана Радул
  28. ↑ Пісня на слова В.Мельникова музику В.Волощука «Журавлині крила» — виконується автором музики в дуеті з Оксаною Радул
  29. ↑ Сайт композитора Ніколо Петраша. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 5 серпня 2015.
  30. ↑ Відео пісні "Клятва Україні", 03.10.2004. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  31. ↑ Про використання пісні «Останній день війни» на слова М.Драгана музику В.Мельникова в соціальних роліках ТРК ЕРА. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 19 червня 2015.
  32. ↑ Відео соціального роліка з саундтреком пісні «Останній день війни» на слова М.Драгана, музику В.Мельникова. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 19 червня 2015.
  33. ↑ Пісня про хлопців синьооких у виконанні В.Нечепоренка та Е.Скиданової. Падац Україна. 03.10.2004. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 7 липня 2018.
  34. ↑ Людмила Бурміцька, Державний академічний ансамбль пісні і танцю ДПС України. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  35. ↑ Пісня «Емігрантам з України» у виконанні Віктора Кавуна. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  36. ↑ В'ячеслав Гога, Державний академічний ансамбль пісні і танцю ДПС України. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  37. ↑ Відео пісні «День Незалежності»
  38. ↑ Відео пісні «День Перемоги»
  39. ↑ Відео пісні «Хай щастить». Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  40. ↑ Відео пісні «Поема про Україну» у виконанні Андрія Маслакова та у супроводі Національного президлентського оркестру
  41. ↑ Поема про Україну [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Українські пісні.
  42. ↑ Відео пісні «Міліції у службі хай щастить». Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  43. ↑ Відео пісні «Внутрішні війська — хлопці синьоокі», виконують [[Скиданова Елеонора Сергіївна|Елеонора Скиданова]] та [[Нечепоренко Володимир Макарович|Володимир Нечепоренко]]; у відео можна побачити авторів пісні Володимира Мельникова (серед глядачів) та [[Бурміцький Олександр Анатолійович|Олександра Бурміцького]] (за роялем). Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  44. ↑ Відео пісні «Крапові берети»
  45. ↑ Відео пісні «Наш день». Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  46. ↑ Відео пісні «Мамин заповіт». Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 6 серпня 2014.
  47. ↑ Відео пісні «Офіцерська родина». Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  48. ↑ Відео пісні «Офіцерська родина», конкурс «Прем'єра пісні». Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 16 серпня 2019.
  49. ↑ Відео пісні «Новый год». Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 10 квітня 2013.
  50. ↑ Відео пісні «Офіцери, панове»
  51. ↑ Відео ролик ТРК «Ера» із саундтреком пісні «Загиблому 9 травня 1945 року»
  52. ↑ Відео пісні «В Україну закоханий я». Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 9 лютого 2014.
  53. ↑ Відео пісні «Там, де ти і я»
  54. ↑ Відео пісні «Журавлині крила»
  55. ↑ Посвідчення про нагородження медаллю «За військову службу Україні». Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 21 квітня 2022.
  56. ↑ Указ Президента України від 18.08.2000 № 993 щодо нагородження В. М. Мельникова. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 21 січня 2018.
  57. ↑ а)Указ Президента України про присвоєння Мельникову В.М почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України» [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.], б)Вітальна телеграма Президента України Л. Д. Кучми Мельникову Володимиру Миколайовичу з нагоди присвоєння почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України» [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.], в)Посвідчення про присвоєння почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України» [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.]
  58. ↑ Подяка Президента України Л. Д. Кучми — В. М. Мельникову за сумлінну працю та значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави, 5 грудня 2002 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  59. ↑ Постанова Уряду про нагородження Мельникова В. М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, 2004 рік. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  60. ↑ Медаль Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 5 травня 1999 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  61. ↑ Медаль Міністерства оборони України «Знак пошани» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 19 серпня 2004 р. [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]Медаль Міністерства оборони України «Знак пошани» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 22 лютого 2010 р. [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  62. ↑ Медаль Міністерства оборони України «Десять років ЗС України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 29 листопада 2001 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  63. ↑ Медаль МВС України «За доблесну службу» ІІ-го ступеня — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 14 вересня 2011 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  64. ↑ Відзнака МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 15 грудня 2004 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  65. ↑ Медаль МВС України «10 років внутрішнім військам МВС України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 18 березня 2002 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  66. ↑ Нагрудні знаки «Відмінний прикордонник» ІІ-го та І ступенів — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича від 25.05.1998 та від 01.07.1999. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  67. ↑ Медаль «За сприяння в охороні державного кордону України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М. Наказ Голови Державної прикордонної служби України Литвина М. М.від 27.12.2003 № 422. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  68. ↑ Нагрудний знак «Хрест пошани» СБ України — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича. Наказ Голови Служби безпеки України від 16.12.2009 № 837. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  69. ↑ Медаль «Почесна відзнака» ГУР МО України — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича. Наказ начальника ГУР МО України Галаки О. І. від 29.10.2004 № 0162. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  70. ↑ Медаль «За сприяння воєній розвідці України» ІІ-го ступеня — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича. Наказ начальника ГУР МО України Гмизи С. О. від 14.09.2011 № 199. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
  71. ↑ Медаль штату Каліфорнія США «За похвальну службу»(лицева сторона), якою у 1997 році нагороджено Мельникова В. М. [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]Медаль штату Каліфорнія США «За похвальну службу»(тильна сторона), якою у 1997 році нагороджено Мельникова В. М. [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  72. ↑ Про нагородження В. М. Мельникова бронзовою медаллю «На сторожі миру»
  73. ↑ Про присудження В.Мельникову премії «Смарагдова ліра». Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 24 серпня 2019.
  74. ↑ Про присудження В.Мельникову Міжнародної премії імені Володимира Винниченка
  75. ↑ Альбом Ансамблю пісні і танцю внутрішніх військ МВС України «На варті правопорядку» з п'ятьма піснями на вірші В.Мельникова, до двох з яких автор слів також написав музику
  76. ↑ Альбом Елеонори Скиданової «Калина» з двома піснями на музику та вірші В.Мельникова
  77. ↑ Альбом Наталії Бучинської «Дівчина—весна» з піснею «Закохалася» на вірші В.Мельникова
  78. ↑ Альбом Елеонори Скиданової «Відлуння» з чотирма піснями на вірші В.Мельникова, до двох з яких автор слів також написав музику
  79. ↑ Альбом Елеонори Скиданової «Відлуння» на сайті Вулик. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 12 листопада 2016.
  80. ↑ Альбом Академічного ансамблю пісні і танцю МВС України «Міліція — з народом» з піснею «День незалежності» на вірші В.Мельникова
  81. ↑ Альбом патріотичних пісень «Захистимо Україну» з 17-тю піснями на вірші В.Мельникова, до шістьох з яких автор слів також написав музику
  82. ↑ Альбом Державного академічного ансамблю пісні і танцю МВС України «Міліція України. 15 років» з відеозаписом двох пісень на вірші В.Мельникова
  83. ↑ Альбом Державного академічного ансамблю пісні і танцю МВС України «На варті правопорядку» з п'ятьма піснями на вірші В.Мельникова, до двох з яких автор слів також написав музику
  84. ↑ Альбом Сакіни Халілової «Київ-Баку» з двома піснями на вірші В.Мельникова, до одної з яких автор слів також написав музику
  85. ↑ Альбом «На згадку про 18 червня» з двома піснями на музику композитора В.Мельникова, до одної з яких автор музики також написав вірші
  86. ↑ Альбом Ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України «З кордонів починається країна» з чотирма піснями на вірші В.Мельникова
  87. ↑ Альбом Ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України «Кордон — моя доля» з трьома піснями на вірші В.Мельникова
  88. ↑ Альбом Академічного ансамблю пісні і танцю МВС України «20 років ВВ МВС України» з п'ятьма піснями на вірші В.Мельникова
  89. ↑ Альбом відеозапису ювілейного концерту до 20-ї річниці створення Національного президентського оркестру України з піснею на вірші В.Мельникова
  90. ↑ Альбом відеозапису святкового концерту, присвяченого 40-річчю створення Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України з піснею «Диво-річка» на вірші В.Мельникова
  91. ↑ Альбом Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України «Гімн „Інституту біології“ Київського національного університету імені Тараса Шевченка» на вірші В.Мельникова
  92. ↑ Альбом Влада Зайцева «Родная» з трьома піснями на вірші В.Мельникова
  93. ↑ Альбом Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України «Кордон — це честь і слава» на музику композитора Олександра Бурміцького з 17 піснями на вірші В.Мельникова
  94. ↑ Альбом Василя Волощука та Оксани Радул «Зупинись на хвилину…» з піснями «Журавлині крила» та «Там, де ти і я» на вірші В.Мельникова

Джерела[ред. | ред. код]

Мельников Володимир Миколайович
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Сучасна українська література»
d: Інформація у Вікіданих?
q: Цитати у Вікіцитатах?
s: Теми у Вікіджерелах?
n: Новини у Вікіновинах?
CMNS: Мельников Володимир Миколайович у Вікісховищі?
  1. Мар'ян Гаденко. Мельников Володимир Миколайович / Железняк М.Г. — «Енциклопедія сучасної України». — Київ : «Інститут енциклопедичних досліджень НАН України», 2018. — Т. 20. — С. 135-136. — ISBN 978-966-02-8346-6.
  2. Мельников В. М. — сайт «Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.].
  3. Володимир Мельников — біографія на сайті «Українські пісні» [Архівовано 10 серпня 2015 у Wayback Machine.].
  4. Володимир Миколайович Мельников — біографія і книги на сайті «RuLit» [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.].
  5. Білейчук Ярослав. «Духовність та культура - праведна душа народу» // Мельников Володимир Миколайович / Білейчук Леся. — «Почесні імена України - еліта держави». — Київ : «Логос Україна», 2017. — Т. IV. — С. 203. — ISBN 978-966-2457-18-6.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельников_Володимир_Миколайович&oldid=41175832